Синовіт колінного суглоба: симптоми і лікування

 Синовіт колінного суглоба: симптоми і лікуванняКолінний суглоб є найбільш великим і вразливим суглобом тіла, так як саме на нього припадає основна статична і динамічна навантаження, коли людина перебуває у вертикальному положенні. При запаленні внутрішньої оболонки розвивається синовіт, який без відповідного і своєчасного лікування може призвести до серйозних наслідків.
Зміст:

  • Що таке синовіт колінного суглоба?
  • Види синовіту і його причини
  • Симптоми синовіту
  • Діагностика захворювання
  • Лікування синовіту колінного суглоба

Що таке синовіт колінного суглоба?

Поверхні колінного суглоба за винятком хрящових ділянок зсередини вистелені спеціальною оболонкою — синовией, що утворює синовіальні сумки і складки. Синовіальна рідина, що виробляється клітинами даної оболонки, грає амортизаційну роль, а також бере участь у забезпеченні поживними елементами поверхні гіалінового хряща. Синовіт колінного суглоба — це запалення синовії, в результаті чого порушується вироблення синовіальної рідини, і змінюється їх якісний склад.

Види синовіту і його причини

Щодо клінічного перебігу фахівці розрізняють:

  • Гострий синовіт. Характеризується набряклістю синовії, наявністю в синовіальній рідини підвищеної кількості фібрину.
  • Хронічний синовіт. Спостерігається не тільки у дорослих, але досить часто зустрічається і у дітей, якщо батьки тривалий час не звертають уваги на скарги дитини або відкладають візит до лікаря. Тут при артроскопії можна побачити розростання внутрішньої оболонки суглоба, поява на ній фібринозних відкладень, які звисають у суглобову порожнину, «рисових телець», вільно переміщаються в порожнини і травмуючі синовіальну оболонку.
  • Згідно з причин виникнення синовіт ділиться на:
     Синовіт колінного суглоба: симптоми і лікування

    • Інфекційний. При цьому збудник інфекції потрапляє в синовіальну оболонку безпосередньо із зовнішнього середовища при проникаючих пораненнях суглоба або з вогнищ гнійної інфекції через кровоносні і лімфатичні судини. Специфічний інфекційний синовіт викликається туберкульозною паличкою при туберкульозі, блідою трепонемою при гонореї і т. п. Неспецифічний синовіт розвивається в результаті проникнення в синовіальну оболонку стафілококів, стрептококів, пневмококів і інших подібних збудників.
    • Асептичний. Найбільш часто це реактивний синовіт, так як причинами запалення у цьому випадку є: удари суглоба, пошкодження менісків, внутрішньосуглобові переломи, розриви зв’язок (наприклад, посттравматичний синовіт), ендокринні та ревматичні захворювання, гемофілія, хвороби, пов’язані з порушенням обміну речовин.
    • Алергічний. Даний вид синовіту зустрічається відносно рідко.

    Ексудативний синовіт (серозний, серозно–фібринозний, геморагічний, гнійний) характеризується підвищеним утворенням суглобової рідини. Теносиновит являє собою окрему форму запалення тієї частини синовії, яка охоплює сухожилля суглоба або його зв’язки.

    Симптоми синовіту

    Гостре запалення коліна характеризується припухлістю і набряком суглоба. Його контури згладжуються, а при значному збільшенні — з’являється відчуття розпирання. Біль при даній формі синовіту зазвичай помірного характеру, рухи обмежені, при пальпації суглоб болючим і більш гарячий на дотик, ніж навколишні тканини. Із загальних симптомів можуть відзначатися помірне підвищення температури, загальна слабкість і нездужання.

    Гостре гнійне запалення коліна має більш яскраву клінічну картину: температура підвищується стрімко, суцільна маячня, пацієнт відзначає сильну слабкість. Суглоб набряклий, шкіра над ним гіперемована, біль сильна, різка, контури згладжені, рухи через біль практично неможливі. Серед ускладнень гнійного синовіту найчастіше зустрічаються місцеве збільшення регіонарних лімфовузлів (лімфаденіт), а також утворення контрактур суглобів, що згодом погіршує рухливість кінцівки.

    При хронічному запаленні під час загострення картина нагадує гострий синовіт, але в більш м’якій формі. Як правило, це болі, мають помірний характер, а також швидка стомлюваність суглоба при повторенні однотипних рухів. Однак при хронічній формі запалення частіше виникають ускладнення у вигляді водянки суглоба (гидрартроза), його розпущеності, підвивихів або вивихів в результаті ослаблення зв’язкового апарату коліна.

    У деяких випадках гострого чи хронічного запалення, а також дії генетичних та деяких інших факторів може розвинутися синовіома — доброякісна чи злоякісна пухлина синовіальної оболонки.

    Діагностика захворювання

    Діагностика синовіту включає дані лікарського огляду, історії розвитку захворювання, а також поглибленого медичного обстеження, обсяг якого з урахуванням передбачуваної причини синовіту можуть входити:

    • артроскопія;
    • біопсія синовіальної оболонки з наступним цитологічним і гістологічним дослідженням;
    • артропневмография;
    • комп’ютерна томографія або МРТ колінного суглоба;
    • оглядова рентгенографія;
    • біохімічні аналізи крові, в тому числі ревмопроби, протеинограмма, коагулограма тощо;
    • алергопроби;
    • тести для виявлення специфічного збудника в крові або синовіальної рідини;
    • пункція коліна з подальшим дослідженням суглобової рідини;
    • посів крові на стерильність;
    • клінічний аналіз крові (лейкоцитарна формула, ШОЕ та інші показники).

     Синовіт колінного суглоба: симптоми і лікування
    Лікування синовіту колінного суглоба

    Гострий гнійний, асептичний, травматичний синовіт лікуються в умовах стаціонару. При цьому мінімальний курс терапії становить два тижні. Для лікування асептичних форм синовіту коліна використовуються:

    • протизапальні лікарські препарати;
    • туге бинтування суглоба;
    • УВЧ, УФО;
    • електрофорез з новокаїном, лідазу, йодидом калію;
    • лікувальні пункції;
    • фонофорез з гідрокортизоном.

    Гострий гнійний синовіт вимагає обов’язкового призначення антибіотиків, іммобілізації кінцівки, проведення лікувальних пункцій та видалення гною з суглобової порожнини, у тому числі з допомогою тривалого проточно–аспіраційного промивання антибактеріальними засобами.

    Лікування хронічних форм синовіту залежить від характеру основного захворювання. Як правило, використовуються протизапальні препарати, внутрішньосуглобове введення лікарських засобів, а також фізіотерапевтичні процедури. При необхідності в суглоб вводиться штучна суглобова рідина. При неефективності стандартних схем консервативної терапії робиться синовэктомия (часткове або повне видалення синовіальної оболонки).

    Лікування народними засобами проводиться тільки в поєднанні зі стандартною терапією і після консультації з лікарем. Лікувати синовіт самостійно не рекомендується у зв’язку з тим, що без виявлення точної причини його виникнення можна лише погіршити перебіг хвороби. Із засобів народної медицини використовують:

    • чорний горіх (настій);
    • масло з лаврового листя (втирання в шкіру суглобів);
    • живокіст лікарський.

    Всередину рекомендується приймати збори трав, що володіють протизапальною або асептичним дією, наприклад, що складаються з омели, евкаліпта, деревію, мучниці, календули, пижма, безсмертника, материнки, берези, чистотілу, алтея, аїру, солодки.