Сонячний дерматит: клінічна картина захворювання та підходи до його лікування

В основі виникнення недуги лежить процес виділення епідермісом під впливом сонячних променів біологічно активних речовин (наприклад, гістаміну або ацетилхоліну), які і призводять до зовнішніх проявів захворювання (почервоніння, висипи). Даний процес вражає не всіх людей, а лише тих, хто страждає підвищеною чутливістю до впливу прямих сонячних променів (гіперактивність фотосенсибілізаторів).

Симптоми сонячного дерматиту проявляються у деяких людей після тривалого перебування на відкритому сонці. В основному шкірна реакція пов’язана з впливом короткохвильових променів – ультрафіолетових або блакитних.

Сам факт виникнення і ступінь інтенсивності розвитку захворювання залежить від суб’єктивних особливостей людської шкіри – рівня її чутливості, а також від тривалості перебування на сонці хворого.

Найчастіше сонячний дерматит проявляється на шкірі грудей, спини і живота. Іноді симптоми недуги виникають на шиї, стегнах, плечах і обличчі.

Менш схильні до патології люди зі смаглявою (тобто, пігментованою) шкірою, а найбільше страждає від сонячного дерматиту белокожее населення і альбіноси.

Сонячний дерматит: клінічна картина захворювання та підходи до його лікування

Симптоми недуги

Зміст статті

  • 1 Симптоми недуги
  • 2 Традиційна терапія
  • 3 Лікування сонячного дерматиту народними засобами
    • 3.1 Схожі статті

Які ж основні ознаки цього захворювання? Найбільш типовими проявами недуги є такі симптоми:

  • гіперемія;
  • припухлість і набряклість шкіри;
  • болючість;
  • виникнення сильного свербіння шкіри.

Якщо людина перебував на сонці дуже довго, то епідерміс може покриватися пухирями, при розтині яких витікає прозора рідина.

Не слід пов’язувати таке захворювання, як сонячний дерматит, з звичайними опіками – вони з’являються на шкірі моментально. Симптоми ж досліджуваного захворювання починають турбувати пацієнта через деякий час – через кілька годин після того, як він пішов у тінь.

Крім шкірних проявів, недуга супроводжується гіпертермією, сильними головними болями, слабкістю, нудотою і запамороченням.

На наступний день системні розлади зменшуються, червонувата висип на шкірі зникає, на її місці з’являються полущені вогнища і пігментація.

У разі якщо людина регулярно і досить довго перебуває під прямим впливом ультрафіолету, у нього може розвиватися важкий хронічний сонячний дерматит. Типові симптоми цієї хвороби такі:

  • гіперпігментація епідермісу;
  • шагреневидность шкіри;
  • можуть виникати глибокі атрофічні рубці.

Сонячний дерматит: клінічна картина захворювання та підходи до його лікування

Коли запалення проходить, шкіра в осередках ураження набуває насичений бронзовий відтінок, стає шорсткою і грубою, потовщується. Поступово шкірний малюнок стає все більш виразним. Якщо вчасно не почати лікування, епідерміс покривається бородавками, можуть з’явитися плоскоклітинний. В особливо важких випадках хронічний сонячний дерматит може спровокувати рак шкіри.

Не секрет, що така недуга розвивається і при впливі штучного ультрафіолету. Симптоматика патології залежить від інтенсивності і тривалості випромінювання.

Джерелами ультрафіолету може бути електрозварювання, плавильні печі та інші технічні агрегати. Фотодерматит в подібних випадках ускладнюється кератит, кон’юнктивіт, а також загальною інтоксикацією організму. Представникам професій, пов’язаних з штучним ультрафіолетовим випромінюванням, необхідно дотримуватися заходів безпеки в процесі роботи.

Традиційна терапія

Як можна побороти сонячний дерматит? Лікування цієї недуги передбачає, перш за все, скорочення тривалості перебування хворого на відкритому сонці. При цьому шкіра обличчя повинна завжди знаходитися під захистом парасольки або головного убору, а також протиалергічну крему або лосьйону.

Захисною функцією володіє яєчний жовток – після використання цього засобу його залишки змивають кислим молоком.

Якщо протягом сонячного дерматиту супроводжується пузырчатыми висипаннями, то вогнища ураження протирають перекисом водню, спиртом або обмивають слабким розчином марганцівки.

Бульбашки необхідно проткнути, випустити з них рідину і змастити аніліновим барвником. На що залишилися після висипань ерозійні ділянки прикладають антибактеріальні примочки, після того, як зникає мокнутие, – можна застосовувати мазі.

Сонячний дерматит: клінічна картина захворювання та підходи до його лікування

Якщо мова йде про гострій формі сонячного дерматиту, то слід обробити шкіру хворого борним вазеліном, одеколоном. Показано охолоджуючі примочки і протизапальні креми.

Лікування хронічної сонячної еритеми проводиться системними препаратами – глюкокортикоїдами. В деяких випадках рекомендується прийом цитостатиків (Циклофосфамід). Доповнюють лікування антигістамінними препаратами (Супрастин, Лоратадин, Фенкарол), протизапальні засоби (Диклофенак, Ібупрофен, Нурофен).

Людям, у яких проявляються симптоми сонячного дерматиту, необхідно приймати неспецифічні засоби для зміцнення імунної системи. Для попередження рецидивів захворювання слід звернути увагу на вітамінні комплекси. Щоб лікувальна програма, спрямована на боротьбу з сонячним дерматитом, була максимально успішною, рекомендується провести відновлювальну терапію для мікрофлори ШКТ.

Для зовнішнього використання добре підходять гормональні мазі (Бетаметазон, Фторокорт).

Лікування сонячного дерматиту народними засобами

Боротися із захворюванням можна і в домашніх умовах, використовуючи перевірені і досить ефективні народні рецепти:

  • впоратися з симптомами недуги допоможуть примочки з яблучним оцтом і кефіром;
  • до пошкоджених місць можна прикладати компрес з кашкою, приготовленої з плодів кінського каштана;
  • як компрес слід використовувати також терту моркву – цей коренеплід добре бореться з набряком і гіперемією;
  • щоб попередити рецидиви хвороби, фахівці рекомендують час від часу наносити на шкіру міцно заварений і попередньо охолоджений китайський чай. Проводити подібне лікувально-профілактичний захід слід два-три рази протягом дня, залишаючи чай на шкірі не довше півгодини.
  • Гарне вплив на епідерміс і надають лікувальні олії: шипшини, звіробою, персикове, обліпихова, кукурудзяна.
  • Можна приймати лікувальні ванни з смородиновыми листям.

Сонячний дерматит: клінічна картина захворювання та підходи до його лікування

Лікувальний комплекс по боротьбі з шкірним недугою включає в себе превентивні заходи, на правленые на запобігання подальших рецидивів захворювання. Пацієнтам з таким діагнозом слід регулярно користуватися сонцезахисними засобами (рівень SPF – не менше 30-40). Крім цього, хворим необхідно зволожувати шкіру після того, як вони перебували на відкритому сонці. Забороняється перед походом на пляж використовувати парфумерію і якусь косметику.

Фотодерматитом називають місцеву або генералізовану шкірну реакцію на безпосереднє вплив ультрафіолету, що виникає у людей з підвищеним рівнем чутливості до сонячних променів.

Захворювання супроводжується слабкістю, гіпертермією, головним болем або запамороченням. Шкіра хворого набуває червонуватого відтінку, набрякає, в деяких випадках на ній утворюються пухирі, заповнені прозорою рідиною.

Лікування сонячного дерматиту починається з мінімізації того часу, що пацієнт проводить під прямими ультрафіолетовими променями. Лікар-дерматолог призначає протизапальні та антигістамінні препарати, а також заспокійливі мазі, зволожуючі креми.

Покриті висипаннями ділянки шкіри рекомендується обробляти спиртом, перекисом водню і протирати розчином марганцівки (дезінфекція).

Крім цього, таким хворим перед виходом з будинку слід наносити на шкіру спеціальні сонцезахисні засоби.

Доповнити традиційну медикаментозну терапію можна і різноманітними народними засобами домашнього приготування – примочками, кремами, компресами і лікувальними ваннами.

Боротьба з сонячним дерматитом повинна здійснюватися тільки під контролем лікаря-дерматолога.

Автор статті – Кухтіна М. В.