Спайки кишечника: причини, симптоми, методи діагностики та лікування

Зміст

• 1 Причини виникнення
• 2 Симптоми
• 3 Методи діагностики
• 4 Лікування спайок в кишечнику
  • 4.1 Медикаментозні засоби
  • 4.2 Народні засоби
  • 4.3 Хірургічне втручання
  • 4.4 Дієта
• 5 Можливі ускладнення
• 6 Профілактика

Спайки в кишечнику – це поширене явище, що представляє собою склеювання внутрішніх органів з очеревиною порожниною за допомогою сполучнотканинних утворень. Внаслідок спайкового процесу відбувається порушення функціонування уражених органів.

Дане патологічний стан найчастіше є наслідком хірургічного втручання. Підступність спайкової хвороби полягає в тому, що вона часто протікає безсимптомно, обнаруживаясь випадково під час діагностики.

Спайки в кишечнику — небезпечна патологія

Причини виникнення

Головною причиною розвитку спайок в кишечнику є хірургічне втручання. Це пояснюється тим, що під час операції порушується цілісність тканин, розвивається набряклість, запалення, відбувається висихання нутрощів, які взаємодіють із чужорідними предметами.

Внаслідок цього запускається захисна реакція організму, підвищується вироблення клейкої речовини фібрину, поверхня очеревини склеюється з ураженою ділянкою тканин щоб уникнути поширення патологічного процесу.

Сам по собі такий захисний механізм є нормальним. Але якщо виробляється надмірна кількість фібрину, то починається спайковий процес, під час якого петлі кишечника або інші внутрішні органи склеюються з внутрішньою оболонкою черевної стінки.

Найчастіше таке явище спостерігається у людей, що перенесли лапаротомію, видалення апендикса або кесаревого розтину.

Спайкова хвороба здатна розвиватися не тільки внаслідок хірургічного втручання, але також з інших причин, серед яких можна виділити:

• закриті механічні ушкодження органів черевної порожнини;
• хронічні запальні процеси;
• опромінення при лікуванні онкологічних процесів;
• наявність всередині органу стороннього тіла;
• інтоксикація організму медикаментами, хімікатами.

Причиною розвитку спайкової хвороби в дитячому віці також може бути вроджена аномалія, порок. В результаті генетичної схильності існує ймовірність підвищеного вироблення колагену, фібрину. Ризик розвитку спайкового процесу збільшується при наявності таких факторів:

• внутрішні кровотечі, гематоми;
• неправильний прийом лікарських препаратів;
• малорухливий спосіб життя;
• неправильне харчування;
• перитоніт;
• відкладення великої кількості жиру в області живота.

Точну причину патології можна виявити тільки після діагностики. Безпричинно спайковий процес в кишечнику не виникає.

Симптоми

Процес утворення спайок в кишечнику часто протікає безсимптомно, ускладнюючи своєчасну діагностику проблеми. Вираженість клінічної картини залежить від місця локалізації спайок, ступеня ураження, першопричини патологічного явища.

Спайки в кишечнику характеризуються болючими відчуттями

По мірі розвитку спайкового процесу можуть спостерігатися симптоми:

• Тягнучі болі, що локалізуються в місці утворення спайок. Хворобливі відчуття виникають періодично, посилюються при русі або після трапези. Іноді больовий синдром носить гострий характер.
• Нудота, напади блювоти, що виникають після трапези.
• Диспепсичні розлади. До них можна віднести метеоризм, здуття живота, бурчання, печію, відрижку. Нерідко виникає відчуття збільшення живота.
• Порушення стільця. Внаслідок впливу на перистальтику кишечника може спостерігатися чергування запорів з діареєю. Найчастіше спостерігається тривала відсутність стільця.
• Різка втрата ваги.
• Гіпотонія. Проявляється занепадом сил, зниженням тиску, тахікардією, головними болями.
• Ознаки інтоксикації: гіпертермія, слабкість, блідість шкіри, відсутність апетиту, загальне погіршення самопочуття.

Симптоми спайкової хвороби найчастіше проявляються періодично, з-за чого нерідко відкладають похід до лікаря. Перші ознака захворювання можуть з’явитися лише через кілька місяців після операції.

Методи діагностики

При появі болю в животі, що супроводжуються затримкою стільця і гіпертермією, необхідно якомога швидше потрапити на прийом до гастроентеролога.

Вже після докладного опитування та огляду пацієнта, а також ретельного збору анамнезу, лікар ставить попередній діагноз.

Для підтвердження можливого діагнозу і виявлення причини недуги призначаються інструментальні методи діагнозу:

• УЗД. Дозволяє виявити спайковий процес, визначити точне місце розташування спайок, ступінь ураження органів.
• КТ. Високоефективний метод діагностики, за допомогою якого можна виявити сполучнотканинні освіти, детально їх вивчити. Дослідження надає максимально точну інформацію, призначається, якщо УЗД не дало результатів.
• Лапароскопія. Інформативний метод діагностики, який застосовується для виявлення спайок. В черевну порожнину вводиться невелика камера, що дозволяє детально вивчити стан органів, спайковий процес. Часто під час лапароскопії проводиться розсічення спайок.
• Рентгенографія. Це безпечне дослідження, за допомогою якого можна виявити тяжі з сполучної тканини, а також порушення функціонування кишечника. Для отримання більш точної інформації перед дослідженням пацієнт приймає контрастну речовину.

Крім цих методів діагностики обов’язково призначається біохімія, загальний аналіз крові. При необхідності може знадобитися проходження электрогастроэнтерографии, ректального або вагінального дослідження.

Лікування спайок в кишечнику

Лікування спайок в кишечнику обов’язково має бути комплексним. На початкових стадіях розвитку спайкового процесу, впоратися з патологією можна за допомогою спеціальної дієти та здорового способу життя. У запущених ситуаціях проводиться хірургічне втручання, так як за допомогою медикаментів усунути сполучнотканинні освіти неможливо.

Медикаментозні засоби

Медикаментозна терапія не здатна усунути зрощення органів. Але все ж лікарські препарати призначаються з метою попередження утворення спайок після операції, профілактики ускладнень, усунення симптоматичних проявів та підготовки до оперативного втручання.

Можуть призначатися медикаментозні засоби:

• НПЗЗ: Диклофенак, Ібупрофен. Знімають запалення, усувають больовий синдром.
• Антибактеріальні препарати: Азитроміцин, Тетрациклін. Сприяють усуненню інфекційного процесу.
• Антигістамінні засоби: Зинерит, Супрастин. Зменшують запалення, прибирають набряклість, болючість.
• Спазмолітики: Спазмалгон, Але-Шпа. Знімають спазми, зменшуючи тим самим біль.
• Засоби для нормалізації травлення: Панкреатин, Мезим. Нормалізують функціонування ШКТ, усувають диспепсичні прояви.
• Проносні засоби: ректальні свічки Микролакс, Гліцеринові. Допомагають здійснити акт дефекації, очистити кишечник, нормалізувати стілець. Можуть рекомендуватися клізми.
• Фибринолитики: Урокіназа, Фібринолізин. Призначаються відразу після операції для розчинення фібрину.
• Засоби для розсмоктування спайок: Лідаза, Плазмол. Усувають запалення, сприяють розчиненню сполучної тканини.

Лідаза — хороший засіб від спайок

Також можуть призначатися антикоагулянти, ферменти і глюкокортикостероїди. Часто рекомендується прийом вітамінних комплексів.

Народні засоби

Для усунення легкої форми спайкової хвороби лікар може порекомендувати вдатися до нетрадиційної медицини. Найбільш ефективними вважаються такі народні засоби:

• Насіння лляна тканина,. Помістіть 2 столові ложки лляного насіння в мішечок з бавовняної тканини, який потім опустіть в окріп на 5 хвилин. Приберіть зайву воду, прикладіть мішечок до хворобливої ділянки.
• Рицинова олія. Гарненько змочіть тканину касторкою, розташуйте її на животі, накрийте зверху плівкою і замотайте. Покладіть зверху гарячу грілку, полежіть так протягом 2-х годин.
• Спиртова настоянка борової матки. Залийте 5 ложок борової матки 500 мл горілки, залиште на 2 тижні в темному сухому місці, щодня збовтуючи. Профільтруйте настоянку і приймайте двічі на день по 40 крапель перед їжею.
• Насіння подорожника. Залийте 1,5 столових ложки насіння подорожника склянкою окропу, проваріть суміш 3 хвилини на паровій бані, після чого процідіть і приймайте по 20 мл за 30 хвилин до їжі тричі на день протягом 1 місяця.

Ефективним засобом від спайок є гірудотерапія. В слині п’явок міститься антикоагулянт, сприяє розсмоктуванню сполучнотканинних утворень.

Хірургічне втручання

При гострому протягом спайкового процесу, постійних загостреннях або наявності ускладнень, призначається висічення спайок. З урахуванням тяжкості патології, місця розташування тяжів і стану пацієнта, можуть призначатися такі види хірургічного втручання:

• Лапароскопія. Призначається при одиничних спайках.
• Лапаротомія. Проводиться при ураженні великої площі, після операції можуть з’явитися нові тяжі.
• Лазерне втручання. Робиться, якщо відомо точне місце спайкового процесу і вражена невелика площа.

Може застосовуватися електрохірургія (вплив струмом) або аквадиссекция (впливом струменем води під тиском). В залежності від ситуації спайки можуть видалятися, ділитися або розсуватися. Якщо почався некроз, то пошкоджену ділянку повністю видаляється, після чого накладається стома, відновлюється прохідність.

Дієта

Частиною лікування спайкової хвороби є правильне харчування, здоровий спосіб життя. Призначається спеціальна дієта, заснована на принципах:

• не можна переїдати або голодувати;
• харчуватися потрібно 5-6 разів на день невеликими порціями;
• приймати їжу слід в один і той же час;
• виключаються продукти, що підвищують газоутворення;
• забороняється вживання продуктів, багатих на клітковину;
• перші та другі страви повинні бути рідкими або напіврідкими;
• їжа повинна бути приготовлена шляхом варіння, тушкування або запікання;
• потрібно відмовитися від вживання жирної, смаженої, копченої, а також гострої, солоної та пряної їжі; страви повинні бути оптимальної температури;
• з напоїв можна вживати чисту воду, зелений чай, компоти і морси, трав’яні відвари.

Раціон харчування повинен складатися з бульйонів, каш, пюре, кисломолочної продукції, а також нежирного м’яса і риби, яєць. Від солодкого і мучного потрібно відмовитися.

Можливі ускладнення

Спайковий процес у кишечнику – небезпечне явище, яке при відсутності своєчасного лікування загрожує розвитком серйозних ускладнень. Поширеним наслідком патологічного стану є кишкова непрохідність, яку можна запідозрити за ознаками:

• гострі болі в животі;
• тривала затримка стільця;
• затримка газів;
• нудота, блювання;
• гіпертермія;
• гіпотонія;
• набряк черевної порожнини.

Кишкова непрохідність може пройти самостійно, але якщо стілець відсутній більше 2-х діб, спостерігається висока температура тіла і сильне зниження АТ, то необхідно негайно звернутися до лікарні.

Якщо не зробити, то почнеться відмирання тканин, яке загрожує летальним результатом. Спайковий процес може привести до ускладнень:

• порушення функціонування органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, тазових органів;
• вторинна дисменорея;
• запалення спайок;
• перитоніт, сепсис;
• безпліддя.

Якщо в кишечнику є спайки, то виникають складнощі з проведенням операцій на черевній порожнині, так як підвищується ризик кровотечі, перфорації кишечнику.

Профілактика

Попередити процес утворення спайок в кишечнику після хірургічного втручання можна, якщо дотримуватися профілактичні заходи:

• вести активний спосіб життя;
• правильно харчуватися;
• робити ранкову зарядку, займатися спортом;
• позбутися від шкідливих звичок;
• не допускати появи запорів;
• уникати харчових, медикаментозних або хімічних отруєнь;
• не допускати переїдання або голодувань;
• нормалізувати вагу тіла;
• періодично обстежуватися у гастроентеролога.

Після операції необхідно дотримуватися всіх рекомендації лікаря. Рекомендується починати рухатися вже з другого дня після операції. Необхідно займатися профілактикою запальних процесів, захворювань органів черевної порожнини.