Зміст статті:
Відтік крові від м’язів і органів малого тазу здійснюється за допомогою внутрішньої і зовнішньої клубової вени. В районі крижово-подзвдошного відділу судини з’єднуються в загальну клубову вену. Функція судин – приймати кров, насичену продуктами розпаду. Однією з важких патологій клубових вен є тромбофлебіт. Захворювання пов’язане із запаленням стінок посудини. Недуга супроводжується зміною в’язкості крові, що викликає утворення тромбів.
Етіологія захворювання
У більшості випадків диагностируемый тромбофлебіт є ускладненням варикозного розширення вен. Проблема пов’язана з порушенням роботи венозних клапанів. При уповільнення кровотоку виникає «лейкоцитарний роллінг». Лейкоцити концентруються у верхньому шарі стінки кровоносної судини, провокуючи запалення. Поступово патологія поширюється в товщу стінок. Паралельно відбувається формування згустків крові. Вони здатні з часом розсмоктатися або перекрити просвіт судини.
Основні причини розвитку тромбофлебіту:
- Генетична схильність до утворення тромбів.
- Пошкодження стінок вени в результаті травми або хірургічного впливу.
- Занесення інфекції через відкриту рану.
- Низька фізична активність, провокуюча застій крові в малому тазу і нижніх кінцівках.
- Зміна складу крові, проблеми згортання.
- Терапія гормональними препаратами.
- Запальні процеси в органах малого тазу, обплутаних венозної системою, інфекційні захворювання.
У жінок патологія виникає під час вагітності, пологів або після аборту.
Клінічна картина
Особливістю будови внутрішньої клубової вени є відсутність клапанів. Це призводить до швидкого поширення патології при тромбофлебіті. Хвороботворні мікроорганізми розносяться у висхідному та низхідному напрямках. Під дією негативних факторів запальні процеси виникають у зовнішніх і глибоких тазових венах. Поразка зачіпає і відгалуження основних магістралей.
На першому етапі захворювання виявляється відчуттям дискомфорту в області попереку, тупим болем в районі сечового міхура або прямої кишки. Больовий синдром супроводжується загальним погіршенням самопочуття.
До симптомів тромбофлебіту вен малого тазу відносяться наступні прояви:
- Підвищення температури тіла до 38-39°C. Це характерна реакція при гострій формі патології.
- Різка розпираючий біль, локалізацію якої важко визначити. При перекриванні просвіту судини тромбом неприємні відчуття поширюються по всьому запаленої ділянки.
- Великий набряк тазу, захоплюючий пах, статеві органи, сідниці, нижню частину живота. Шкіра здобуває синюватий відтінок, на дотик холодна. Набрякають також нижні кінцівки. На поверхні явно проглядається розташування кровоносних судин.
- Виникає слабкість, озноб, нудота та інші прояви інтоксикації організму.
- В нижніх кінцівках спостерігається слабкість, втрата чутливості, тяжкість.
- При значному ураженні відбувається дисфункція органів малого тазу – мимовільне сечовипускання, проблеми з травленням і дефекацією.
Для тромбофлебіту тазових вен характерне стрімке посилення клінічних проявів. Найбільш яскрава симптоматика спостерігається в гострій стадії захворювання. Перетворення тромбу в гнійник і поширення інфекції з потоком крові призводить до септическому тромбофлебіту. Наростаюче погіршення самопочуття, набряк тканин, різкий біль і зміна кольору шкіри вимагає невідкладного звернення в лікарню.
Діагностика
При появі перерахованих вище симптомів необхідно звернутися до лікаря-флеболога. Фахівець починає діагностику з візуального огляду та збору анамнезу. Для встановлення клінічної картини призначаються:
- лабораторне дослідження крові;
- коагулограма;
- доплерографія – ультразвукове дослідження, засноване на методі Доплера;
- дуплексне сканування вен – УЗД судин, оцінюють їх стан;
- МРТ або МСКТ.
При тромбофлебіті внутрішніх вен призначається рентгенографія грудної клітки. Процедура виконується для виключення легеневої емболії.
Методи терапії
При лікуванні тромбофлебіту клубових вен необхідно запобігти утворенню нових згустків крові, усунути наявні тромби, полегшити больові відчуття.
Консервативні методи
При медикаментозному лікуванні призначаються препарати, що надає протизапальну дію – «Кетонал», «Ібупрофен». Крім цього показано:
- антикоагулянти – «Гепарин»;
- мазі з протизапальною дією – «Троксевазин», «Вольтарен», «Індометацин»;
- флеботонікі – засоби, що поліпшують циркуляцію крові: «Детралекс»;
- антибіотики при септичному тромбофлебіті – «Тетрациклін».
Пацієнтам потрібно компресія тазу і кінцівок, можна застосовувати еластичні бинти або спеціальну білизну. Призначаються фізіотерапевтичні процедури: електрофорез, магнітотерапію. При низькій ефективності препаратів, що розріджують кров, встановлюють у вену кава-фільтр для уловлювання тромбів.
Хірургічне втручання
При великому ураженні вен ефективно тільки хірургічне лікування. Залежно від стану пацієнта призначається комбінована флебектомія або тромбэктомия. У першому випадку видаляються хворі вени, у другому – тромби. Один із ефективних сучасних методик усунення патології – ендоваскулярна лазерна коагуляція. Впливу на судини виявляється не скальпелем, а лазерним променем.
Можливі ускладнення та наслідки
Ураження внутрішніх вен малого таза приводить до небезпечного стану, що загрожує життю хворого. Основне ускладнення – формування і відрив тромбу, що перешкоджає руху крові. Блокування легеневої артерії може стати причиною смерті.
При відсутності грамотного лікування тромбофлебіту виникають абсцеси і кровотеча. Розвивається хронічна венозна недостатність.
Профілактичні заходи і прогноз
Профілактика тромбофлебіту особливо показана людям, що знаходяться в групі ризику. Ймовірність виникнення тромбів і запальних процесів в судинах підвищена у наступних категорій:
- Люди, робота яких пов’язана з високим навантаженням на ноги або сидячим способом життя.
- Жінки, які мають двох і більше дітей.
- Родичі пацієнтів з діагнозом тромбоз, варикоз вен.
- Люди з надмірною вагою тіла.
В якості профілактики рекомендується ведення активного способу життя, вживання достатньої кількості води (2-2.5 л), відмова від паління. Відмінною підтримкою судин є носіння компресійної білизни. Запобігає утворенню згустків крові прийом антикоагулянтів, призначених лікарем.
Тромбофлебіт вен зовнішніх не становить серйозної загрози для здоров’я пацієнта. Він відрізняється більш легким протіканням і має сприятливі прогнози після лікування. До патології внутрішніх судин не можна ставитися легковажно. Самолікування, припинення терапії на стадії ремісії, відсутність грамотного лікування призводить до непередбачуваних наслідків. Своєчасне звернення до лікаря і виконання його рекомендацій дає позитивний результат.
