Перші кроки на четвереньках є надзвичайно важливою подією в житті дитини і його першим кроком до самостійності. Нарешті малюк може справно відправлятися туди, куди хоче без допомоги дорослих. Крім того, повзання є підготовчим етапом до ходіння.
Зміст
- 1 Важливість повзання для розвитку дітей
- 2 У скільки дитина починає повзати?
- 3 Як допомогти дитині?
- 4 Турбота про безпеку
- 5 Коли йти до лікаря?
Важливість повзання для розвитку дітей
Повзання – це результат поступового дозрівання нервової системи дитини, розвитку реакцій, що дозволяють йому зберігати рівновагу і набувати навички координації роботи окремих м’язів і рухів всього тіла. Завдяки цьому малюк вчиться орієнтуватися в просторі і оцінювати відстань. Також повзання сприяє фізичному розвитку, що формує природну кривизну хребта і стабілізує його; зміцнює м’язи, що полегшує отримання нових рухових навичок.
Крім того, цей етап розвитку позитивно впливає на мозок, тому що завдяки йому утворюються з’єднання між двома півкулями (правою частиною тіла управляє ліва півкуля і навпаки). Дослідження показали, що таке співробітництво між півкулями призводить до того, що дитина в майбутньому має більш високу концентрацію, і навіть уникає проблем з читанням і письмом.
У скільки дитина починає повзати?
Дуже часто батьки задаються питанням про те, у скільки місяців дитина починає повзати. Етап повзання у дітей починається між 6 і 12 місяцем життя. Однак найчастіше це відбувається приблизно на 8 — 10 місяць.
Але так буває не у всіх дітей. Підраховано, що один малюк з десяти обходить цей етап розвитку і відразу починає ходити. У такому випадку варто повернутися до повзання на більш пізніх місяцях і запропонувати дитині весело грати на четвереньках. Це фізична активність впливає на правильний розвиток малюка. Зазвичай дівчатка починають повзати раніше, ніж хлопчики, хоча самостійно сидіти – навпаки.
Спочатку немовля може обертатися навколо своєї осі, при цьому, не зрушуючи з місця. Далі слід повзання тому, і тільки потім малюк починає повзти вперед. Це відбувається тому, що рухи ручками дитини спершу більш ефективні, ніж ніжками – як наслідок, дитина просто відштовхує руками від землі. Найчастіше в цей момент (між сьомим і восьмим місяцем) дитина в перший раз самостійно сідає без опори. Це знак, що тіло маляти розвинене на стільки, що він в змозі вже втриматися на четвереньках.
Особливо важливі для цього м’язи шиї, щоб дитина могла тримати голову в трохи піднятому положенні, а також м’язи рук, ніг і спини. Важлива також правильна координація рухів ручок і ніжок, голови і всього тулуба. Завдяки всім цим факторам малюк в змозі тримати тулуб над землею. Спочатку він вчиться вставати на карачки, і тільки через деякий час, коли зможе тримати баланс, почне рухатися вперед. Зрештою, опанує навички самостійно сідати після повзання.
Як допомогти дитині?
Нічого особливого батьки не можуть зробити, щоб навчити дитину повзати. Він почне це робити, коли буде готовий. Однак, підтримка загального моторного розвитку дитини, безумовно, позитивно вплине також і на момент початку повзання. З раннього віку необхідно класти дитину на животик, що дозволить йому вчитися опановувати м’язи шиї і тримати голівку.
А найкращим способом спонукати дітей до пересування буде розкладання іграшок та інших привабливих предметів в зоні видимості, але за межами досяжності ручок. Щоб отримати бажаний предмет, малюк інстинктивно почне намагатися переміщатися.
Турбота про безпеку
Дитина, що повзе рачки, наштовхується на різні цікаві предмети. Це має свої позитивні і негативні сторони. Добре це, бо, пізнаючи і вивчаючи нові речі, він розвивається. Погано, тому що в його руки може потрапити небезпечний предмет. Батьки повинні виявляти особливу пильність.
Краще всього дозволяти дитині повзати будинку, на чистому підлозі, килимі або килимовій доріжці. При цьому квартира повинна бути відповідним чином забезпечена: необхідними є заглушки для розеток, закривання ящиків, накладки на краю меблів. На деякий час краще відмовитися від скатертин, тому що малюк, схопивши за них, може стягнути на себе те, що знаходиться на столі. Добре закривайте двері до кімнати, щоб дитина не прищемив собі пальчиками.
На вулиці можна дозволити малюкові повзати на чистому пляжі або на газоні в присадибній саду, де, звичайно, немає нічого, чим він міг би порізатися, загнати себе в руку або взяти в рот і проковтнути. Якщо Ви дозволяєте дитині повзати поза домом, наприклад, в парковій пісочниці, огляньте її заздалегідь і навіть на хвилинку не спускайте з нього очей. Там можуть бути осколки скла, іржаві кришки, недопалки сигарет та інші сумнівні предмети.
Коли йти до лікаря?
Батьки часто турбуються, коли дитина довго не хоче повзати і ходити. Як правило, ці переживання зайві. Діти розвиваються з різною швидкістю, одні набувають певні навички раніше, інші трохи пізніше. Це абсолютно нормальне явище. Однак, якщо дитині виповнився рік і він взагалі не проявляє інтересу до переміщення (не важливо повзання або ходьбі), потрібно проконсультуватися з педіатром. Його також необхідно відвідати, якщо малюк має явні проблеми з координацією рухів, і, хоча вперто намагається, як і раніше залишається на місці.
Якщо дитина недоношена, варто пам’ятати, що він має право почати повзати і ходити трохи пізніше, ніж його однолітки.