Ультратонотерапия — різновид електролікування, при якій застосовуються струми високої напруги і надзвуковой частоти. Методика багато в чому схожа з дарсонвалізація, проте володіє набагато меншим подразнюючою дією на тіло пацієнта. Тому найчастіше їй віддається перевага в таких областях, як гінекологія, урологія, дерматологія та педіатрія.
Зміст
- 1 Ефекти процедури
- 2 Показання та протипоказання
- 3 Методики проведення
Ефекти процедури
Для проведення процедури використовується скляний електрод, заповнений інертним газом. Під дією струму в ньому формується слабкий газовий розряд, який чинить стимулюючий вплив на рецептори шкіри і слизових оболонок. За рахунок цього активується робота внутрішніх органів, розташованих в області контакту з електродом.
В шкірі під дією розрядів розвиваються локальні судинні реакції, пов’язані з розширенням артеріол і капілярів. Незначно підвищується місцева температура, посилюється відтік крові і лімфи. Такий ефект сприяє зменшенню набряків і усуненню запальних явищ.
Ультратонотерапия також активує роботу ретикулоендотеліальної системи, що виражається в посиленні захисних сил організму та стимуляції загального обміну речовин. У тілі посилюються процеси регенерації, поліпшується живлення тканин і органів.
Взаємодія розрядів з киснем повітря призводить до утворення озону і оксидів азоту, що володіють антибактеріальними властивостями. Пригнічуючи синтез ДНК мікробних, гази перешкоджають подальшому росту патогенної флори, яка поселилася на шкірних покривах.
Внутрішньопорожнинна ультратонотерапия (ректальна, вагінальна) нормалізує кровообіг в органах малого тазу, надаючи протизапальну, спазмолітичну і болезаспокійливу дію.
Показання та протипоказання
Застосування процедури ефективно при таких патологіях:
- неврити;
- невралгії;
- функціональні розлади нервової системи;
- спайкові процеси;
- простатит;
- уретрит;
- ерозії шийки матки;
- запалення або тріщини прямої кишки;
- запальні захворювання жіночих репродуктивних органів;
- порушення менструального циклу;
- геморой;
- отити зовнішнього вуха;
- пародонтити та пародонтози;
- стоматит;
- гінгівіт;
- стоматологічний абсцес;
- запалення лунки зуба (альвеоліт);
- довгостроково незагойні рани;
- трофічні виразки;
- атопічний дерматит;
- діатез;
- алергічні шкірні реакції;
- хронічна екзема;
- дерматит;
- вульгарні вугри;
- жирна себорея;
- нейроциркуляторна дистонія за кардіальним типом;
- хвороба Рейно;
- вібраційна хвороба;
- реабілітація після черепно-мозкових травм;
- варикозне розширення вен нижніх кінцівок;
- осередкове облисіння голови.
Перешкодами до проведення терапії можуть стати:
- онкологічні захворювання;
- непереносимість електричного струму;
- відкрита форма туберкульозу;
- порушення згортання крові;
- гострі інфекції;
- лихоманка;
- наявність мокнучих ран у зоні впливу;
- ішемічна хвороба серця 2-3 ступеня;
- артеріальна гіпертонія 2-3 ступеня;
- наявність кардіостимулятора.
Методики проведення
Процедура проводиться в положенні лежачи або сидячи. Спеціаліст прогріває апарат протягом 2 хвилин, після чого приступає до терапії.
Скляний електрод підносять безпосередньо до ураженої області або проекції хворого органу. Вплив здійснюють на оголену шкіру або через тонку серветку.
В залежності від розмірів патологічного вогнища, практикуються нерухома і лабільна методики. У першому випадку лікар утримує електрод на одному місці протягом усього часу сеансу, у другому — повільно переміщує його по обраному ділянці тіла. У ході процедури пацієнт відчуває приємне тепло, без поколювань і печіння.
При внутриорганном використанні електрод змащують вазеліновою олією і вводять у піхву або пряму кишку. Прилад акуратно фіксують і тільки потім включають. Під час лікування лікар дотримується граничну обережність, так як необережне поводження з електродом може призвести до травматизації слизових оболонок. До початку процедури скляну трубку стерилізують в цілях профілактики інфікування хворого.
Після завершення сеансу спеціаліст знижує напругу до нуля і прибирає електрод з області дії.
Терапію дозують по часу, потужності струму і кількості процедур. Тривалість одного сеансу коливається від 5 до 20 хвилин. Потужність в залежності від стану пацієнта вибирають малу (до 3 Вт), середню (3-6 Вт) чи більшу (6-9 Вт). На курс лікування рекомендують 10-20 процедур, які повторюють щодня або через 1-2 дні.
Підвищити ефективність ультратонотерапии допомагає її поєднанні з іншими фізичними методиками: ультразвуком, магнитотерапией, бальнеолечением масажем.
