Ультратонотерапия: показання та протипоказання

Ультратонотерапия: показання та протипоказання

Ультратонотерапия — різновид електролікування, при якій застосовуються струми високої напруги і надзвуковой частоти. Методика багато в чому схожа з дарсонвалізація, проте володіє набагато меншим подразнюючою дією на тіло пацієнта. Тому найчастіше їй віддається перевага в таких областях, як гінекологія, урологія, дерматологія та педіатрія.

Зміст

  • 1 Ефекти процедури
  • 2 Показання та протипоказання
  • 3 Методики проведення


Ефекти процедури

Ультратонотерапия: показання та протипоказання

Для проведення процедури використовується скляний електрод, заповнений інертним газом. Під дією струму в ньому формується слабкий газовий розряд, який чинить стимулюючий вплив на рецептори шкіри і слизових оболонок. За рахунок цього активується робота внутрішніх органів, розташованих в області контакту з електродом.

В шкірі під дією розрядів розвиваються локальні судинні реакції, пов’язані з розширенням артеріол і капілярів. Незначно підвищується місцева температура, посилюється відтік крові і лімфи. Такий ефект сприяє зменшенню набряків і усуненню запальних явищ.

Ультратонотерапия також активує роботу ретикулоендотеліальної системи, що виражається в посиленні захисних сил організму та стимуляції загального обміну речовин. У тілі посилюються процеси регенерації, поліпшується живлення тканин і органів.

Взаємодія розрядів з киснем повітря призводить до утворення озону і оксидів азоту, що володіють антибактеріальними властивостями. Пригнічуючи синтез ДНК мікробних, гази перешкоджають подальшому росту патогенної флори, яка поселилася на шкірних покривах.

Внутрішньопорожнинна ультратонотерапия (ректальна, вагінальна) нормалізує кровообіг в органах малого тазу, надаючи протизапальну, спазмолітичну і болезаспокійливу дію.

Показання та протипоказання

Застосування процедури ефективно при таких патологіях:

  • неврити;
  • невралгії;
  • функціональні розлади нервової системи;
  • спайкові процеси;
  • простатит;
  • уретрит;
  • ерозії шийки матки;
  • запалення або тріщини прямої кишки;
  • запальні захворювання жіночих репродуктивних органів;
  • порушення менструального циклу;
  • геморой;
  • отити зовнішнього вуха;
  • пародонтити та пародонтози;
  • стоматит;
  • гінгівіт;
  • стоматологічний абсцес;
  • запалення лунки зуба (альвеоліт);
  • довгостроково незагойні рани;
  • трофічні виразки;
  • атопічний дерматит;
  • діатез;
  • алергічні шкірні реакції;
  • хронічна екзема;
  • дерматит;
  • вульгарні вугри;
  • жирна себорея;
  • нейроциркуляторна дистонія за кардіальним типом;
  • хвороба Рейно;
  • вібраційна хвороба;
  • реабілітація після черепно-мозкових травм;
  • варикозне розширення вен нижніх кінцівок;
  • осередкове облисіння голови.

Перешкодами до проведення терапії можуть стати:

  • онкологічні захворювання;
  • непереносимість електричного струму;
  • відкрита форма туберкульозу;
  • порушення згортання крові;
  • гострі інфекції;
  • лихоманка;
  • наявність мокнучих ран у зоні впливу;
  • ішемічна хвороба серця 2-3 ступеня;
  • артеріальна гіпертонія 2-3 ступеня;
  • наявність кардіостимулятора.

Методики проведення

Ультратонотерапия: показання та протипоказання

Процедура проводиться в положенні лежачи або сидячи. Спеціаліст прогріває апарат протягом 2 хвилин, після чого приступає до терапії.

Скляний електрод підносять безпосередньо до ураженої області або проекції хворого органу. Вплив здійснюють на оголену шкіру або через тонку серветку.

В залежності від розмірів патологічного вогнища, практикуються нерухома і лабільна методики. У першому випадку лікар утримує електрод на одному місці протягом усього часу сеансу, у другому — повільно переміщує його по обраному ділянці тіла. У ході процедури пацієнт відчуває приємне тепло, без поколювань і печіння.

При внутриорганном використанні електрод змащують вазеліновою олією і вводять у піхву або пряму кишку. Прилад акуратно фіксують і тільки потім включають. Під час лікування лікар дотримується граничну обережність, так як необережне поводження з електродом може призвести до травматизації слизових оболонок. До початку процедури скляну трубку стерилізують в цілях профілактики інфікування хворого.

Після завершення сеансу спеціаліст знижує напругу до нуля і прибирає електрод з області дії.

Терапію дозують по часу, потужності струму і кількості процедур. Тривалість одного сеансу коливається від 5 до 20 хвилин. Потужність в залежності від стану пацієнта вибирають малу (до 3 Вт), середню (3-6 Вт) чи більшу (6-9 Вт). На курс лікування рекомендують 10-20 процедур, які повторюють щодня або через 1-2 дні.

Підвищити ефективність ультратонотерапии допомагає її поєднанні з іншими фізичними методиками: ультразвуком, магнитотерапией, бальнеолечением масажем.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: