Варикозне розширення вен малого тазу у жінок: причини, симптоми, лікування та фото

Зміст статті:

  • Етіологія захворювання у жінок
  • Класифікація захворювання
  • Клінічна картина
  • Діагностика ВРВ
  • Лікування варикозу вен малого тазу у жінок
  • Ускладнення і наслідки
  • Профілактика захворювання

Варикозне розширення вен малого тазу – захворювання, яке діагностується переважно у жінок дітородного віку. Захворювання може проявлятися різноманітно, однак найбільш частий симптом — тягнуть, ниючі болі внизу живота, відчуття важкості і дискомфорту при тривалому перебуванні в нерухомій позі.

Етіологія захворювання у жінок

Варикозне розширення вен малого тазу у жінок: причини, симптоми, лікування та фотоВарикозне розширення вен малого тазу (варикоцеле) – захворювання, пов’язане з порушенням архітектоніки судин і провокує застої крові в органах. Найбільш часто патологія виявляється у жінок дітородного віку.

В основі механізмів розвитку захворювання лежить дисбаланс гормонів в жіночому організмі. Найбільш ймовірними причинами є:

  • прийом гормональних препаратів, у тому числі протизаплідних;
  • множинні пологи з невеликими перервами між ними;
  • сидяча робота, малорухливий спосіб життя;
  • наявність кіст органів малого тазу;
  • надмірні навантаження, пов’язані з підняттям тягарів;
  • незадоволеність інтимним життям, відсутність оргазмів;
  • вроджені патології будови судин, слабкість стінок вен.

Дуже часто – приблизно в третині всіх випадків захворювання манифестируется під час вагітності, що обумовлено гормональними перебудовами і збільшеним тиском на органи малого тазу.

Класифікація захворювання

В залежності від діаметру патологічно розширених судин і локалізації прийнято виділяти три ступені хвороби:

  • 1 ступінь – розширені судини мають штопорообразный хід, їх діаметр не перевищує 5 мм. Порушено одне з венозних сплетень судинної системи малого тазу.
  • 2 ступінь – эктазия (розширення) носить розсипний характер, в патологічний процес залучені кілька судинних сплетінь. Діаметр розширених вен досягає 10 мм.
  • 3 ступінь – эктазия носить магістральний або тотальний характер, діаметр судин перевищує 10 мм.

Прийнято виділяти дві форми патології:

  • ВРВ вульви і промежини і
  • синдром венозного повнокров’я судин малого тазу.

Цей поділ є умовним, оскільки в переважній більшості випадків присутні відразу обидві форми патології, провокуючи і підтримуючи один одного.

Клінічна картина

Варикозне розширення вен малого тазу у жінок: причини, симптоми, лікування та фотоОсновним симптомом варикозного розширення вен малого тазу у жінок є хронічні болі тягнучого і ниючого характеру, локалізовані внизу живота, іноді віддають в область крижів і попереку. Біль має тенденцію посилюватися при ходьбі, виконанні фізичних вправ, статичних і динамічних навантаженнях. Після тривалого перебування в одній позі, сидіння, переохолодження болю також можуть наростати, при цьому іррадіюючи в промежину.

Також симптомами захворювання прийнято вважати:

  • виражений передменструальний синдром;
  • дискомфорт в області геніталій і малому тазу під час статевого акту і після нього;
  • посилення природних виділень;
  • дисменорея — порушення регулярності менструального циклу;
  • збільшення тривалості менструації, рясні кровотечі;
  • порушення сечовипускання;
  • наявність венозних вузликів в промежині.

Наявність навіть декількох симптомів не означає присутність патології, разом з тим, захворювання може протікати практично безсимптомно, проявляючи себе лише болючими відчуттями під час менструації.

Діагностика ВРВ

Варикозне розширення вен малого тазу у жінок: причини, симптоми, лікування та фотоПри підозрі на ВРВМТ необхідна консультація двох фахівців: гінеколога і судинного хірурга. Крім зовнішнього і гінекологічного огляду використовуються інструментальні методи діагностики:

  • ультразвукове дослідження судин і органів малого тазу дозволяє виявити зниження швидкості кровотоку в судинах, а також конгломерати розширених вен;
  • ангіографічне дослідження для встановлення флебологічного статусу судин нижніх кінцівок;
  • варикография із застосуванням контрастної речовини дозволяє з’ясувати стан клапанної системи та наявність анастомозів вен;
  • МРТ і КТ дає можливість отримати максимально точну тривимірну картину області поразки.

Якщо всі перераховані вище методи все ж виявляються недостатньо інформативними, вдаються до діагностичної лапароскопії – введення лапароскопа в черевну порожнину через невеликий надріз на її стінці.

Лікування варикозу вен малого тазу у жінок

На ранніх етапах захворювання застосовуються консервативні методи лікування, дія яких спрямована на запобігання застійних явищ в просвітах судин і підвищення загального тонусу вен. Крім лікарської терапії у комплекс лікувальних заходів входять дотримання дієти, гімнастика і використання компресійного білизни.

Медикаментозна терапія

Варикозне розширення вен малого тазу у жінок: причини, симптоми, лікування та фотоНа перших стадіях захворювання призначається прийом:

  • веноактивных препаратів (венотоников) для підвищення тонусу судин;
  • антиагрегантных речовин для запобігання розвитку застійних явищ в просвітах судин;
  • нестероїдних протизапальних препаратів для купірування запальних процесів.

В якості допоміжних засобів можуть застосовуватися мазі і креми з вмістом гестагенних компонентів.

Дієтотерапія

Корекція симптомів захворювання передбачає повний перегляд харчового раціону. Пацієнткам, у яких було діагностовано ВРВМТ, пропонується суворе дотримання наступних правил:

  • виключення з раціону продуктів з високим вмістом жирів як тваринного, так і рослинного походження;
  • повна відмова від напоїв, що містять алкоголь;
  • включення в щоденний раціон продуктів, багатих грубою клітковиною: злаків, свіжих овочів, фруктів, зелені;
  • обмеження або повне виключення з раціону продуктів з високим вмістом солі, копчених ковбасних виробів, консервації.

Крім коригування раціону харчування необхідно скоригувати і свій спосіб життя, зокрема, відмовитися від куріння, згубно впливає на стан судинних стінок.

Лікувальна фізкультура

Варикозне розширення вен малого тазу у жінок: причини, симптоми, лікування та фотоОсоблива роль відводиться лікувальної фізкультури: спеціально розроблений комплекс включає в себе вправи, що викликають прилив крові до органів малого тазу і, відповідно, попереджувальні застійні явища. Більшість вправ виконують в положенні лежачи на підлозі на спині, що істотно знижує навантаження на поперековий відділ. Найбільш часто використовуються такі вправи:

  • «велосипед» — обертання ногами протягом декількох хвилин по 10-12 підходів;
  • «ножиці» — почергове схрещування випрямлених ніг на вазі;
  • почергове підтягування колін до грудей;
  • стоячи на колінах з упором на долоні прогинання і вигинання спини;
  • у положенні сидячи на стільці обертання стопою і гомілкою;
  • ходьба на місці.

Лікувальну гімнастику слід поєднувати з щоденним висхідним контрастним душем ніг та ділянці промежини. Необхідно також обмежувати тривалість безперервного перебування на ногах або нерухомо сидячи, а також носити спеціальний трикотаж або білизна компресійного типу П.

Оперативні методи лікування

У тому випадку, якщо консервативні методики не приносять належного ефекту, а також якщо захворювання перейшло у важку 3 стадію, застосовується хірургічна корекція патології. Тактика операції і методи впливу обираються індивідуально залежно від локалізації, ступеня ураження та загального стану пацієнтки. Найбільш часто застосовуються оперативні методики лікування варикозного розширення органів малого тазу:

  • склерооблитерация вен під ангіографічним контролем;
  • емболізація яєчникових вен;
  • ендоскопічне кліпування;
  • резекція яєчникових вен лапароскопічно або методом прямого доступу;
  • кросектомія;
  • флебектомія промежини у поєднанні з резекцією великих і малих статевих губ.

При ретрофлексии (вигині і відхилення назад) матки, якщо вона є однією з причин розвитку патології, проводиться також пластику утримують її зв’язок.

Ускладнення і наслідки

Варикозне розширення вен малого тазу у жінок: причини, симптоми, лікування та фотоНесвоєчасне і неправильне лікування, а також недотримання встановленого режиму істотно збільшує ризик розвитку ускладнень судинної патології:

  • дисфункціональні маткові кровотечі;
  • хронічні запальні процеси в органах малого тазу, що підвищують ризики безпліддя;
  • тромбоз та оклюзії глибоких вен малого тазу, і, як наслідок, грубі порушення кровообігу, некроз тканин і гангрена;
  • раннє настання менопаузи.

Під час вагітності захворювання може представляти серйозну загрозу, так як викликає гіпоксію плода. Стан кисневого голодування може стати причиною самих різноманітних вад розвитку у дитини, а також спровокувати передчасні пологи.

Профілактика захворювання

Комплекс профілактичних заходів щодо попередження розвитку захворювання, а також рецидивів у післяопераційний період після хірургічної корекції венозної недостатності:

  • відмова від шкідливих звичок;
  • виключення тривалих статичних і фізичних навантажень;
  • розумний підхід до занять спортом, дотримання режиму відпочинку;
  • нормалізація трудових умов, регулярне виконання розминки при сидячій роботі;
  • контроль маси тіла, недопущення розвитку ожиріння;
  • нормалізація харчового раціону, дробове харчування, вживання в їжу продуктів з високим вмістом клітковини;
  • своєчасне лікування інфекційних та запальних захворювань органів сечостатевої системи;
  • виконання лікувальної гімнастики для зміцнення м’язово-зв’язкового апарату, поліпшення кровообігу в органах малого тазу і попередження застійних явищ;
  • під час вагітності з середини 2 триместру носіння спеціальних підтримуючих бандажів, використання подушки для додання ніг піднесеного положення під час сну;
  • курсовий прийом вітамінно-мінеральних комплексів з вмістом вітаміну С.

Варикозне розширення вен – серйозна патологія, яку не можна ігнорувати. У жінок дітородного віку захворювання істотно збільшує ризики розвитку безпліддя, під час вагітності створює загрозу для здоров’я і життя плоду, а в період менопаузи загрожує тромбозом глибоких вен, тому при наявності одного або декількох симптомів необхідно звернутися за консультацією до лікаря-фахівця.

Прогноз при своєчасному адекватному лікуванні в переважній більшості випадків сприятливий: дотримання приписів лікаря, прийом призначених препаратів і корекція способу життя сприяє позитивним змінам стану у 80% пацієнток.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: