Видалення підшлункової залози: життя після операції

Видалення підшлункової залози: життя після операції

Зміст:

  • 1 Значення та функції органу
  • 2 Діагностика і лікування патологій
    • 2.1 Лабораторне дослідження
    • 2.2 Інструментальна діагностика
  • 3 Оперативне лікування підшлункової залози: необхідність, ризик, наслідки

Захворювання підшлункової залози непросто діагностувати і лікувати. Після оперативних втручань фіксують високий відсоток ускладнень і рецидиву онкологічних недуг. Щоб провести якісну терапію, необхідно вчасно звернутися до лікаря, діагностувати причину і локалізацію проблеми, створити дієву тактику терапії.

Значення та функції органу

Підшлункова залоза – це часточковий орган довжиною 15-20 см, який займає положення за шлунком. Анатомічно її ділять на хвіст, тіло і головку. Загальний жовчний проток проходить саме через неї і прилягає до дванадцятипалої кишки.

Базові функції органу:

  • екзокринна (забезпечує формування спеціального панкреатичного секрету, насиченого ферментами, які потрібні для повноцінного травлення: амілаза, трипсин, хімотрипсин, ліпаза);
  • ендокринна (полягає у виробленні гормонів: інсулін, глюкагон, які регулюють рівень цукру в крові).

Кожні добу організм виділяє від 1,5 до 3 л панкреатичного соку. Він містить важливі компоненти, необхідні для хорошого травлення і засвоєння їжі: білки, жири і вуглеводи, більше 20 ферментів. Наслідком дефіциту органічних речовин, вітамінів стає розвиток сильної діареї, спазмів кишечника, втрата ваги, зниження імунітету.

Діагностика і лікування патологій

Найчастіше орган вражають такі хвороби, як панкреатит (хронічне або гостре запалення), пухлини, кісти, атрофія (зменшення розмірів), жировий некроз (загибель клітин з-за сильного запального процесу), абсцес (гнійні запалення тканини). Дієта при панкреонекроз підшлункової залози повинна знизити негативний вплив ферментів на тканини органа. Орієнтуватися потрібно на лікувальну дієту №5 (1 варіант).

Для постановки точного діагнозу та створення ефективної тактики лікування використовують різні методи.

Лабораторне дослідження

Видалення підшлункової залози: життя після операції

З аналізу ферментів підшлункової залози можливо виявити її захворювання

У пацієнта беруть аналіз крові і досліджують її на рівень панкреатичних ферментів (тобто тих, які виробляє саме підшлункова залоза: амілаза, ліпаза).

Лабораторне дослідження сечі дозволяє побачити кількість ферменту діастази. Нормою вважають показник 16-65 од./л, але він може трохи відрізнятися в різних лабораторіях, так як вони працюють за різними технологіями. Якщо рівень одного або декількох органічних речовин перевищено в 3-5 разів, то це говорить про можливе запалення, пухлини, порушення фізіологічної функції органу.

З допомогою аналізу калу на вміст у ньому такого ферменту, як еластаза, визначають порушення травлення, їх тяжкість. Рівень не може перевищувати 200 мкг/г, але й бути не менше 100 мкг/г теж не повинен.

Трохи рідше використовують пероральний тест толерантності до глюкози. Людина випиває підготовлену солодку воду – 75 г глюкози на 200 мл води і через кілька годин лаборант визначає рівень речовини у венозній крові. Це допомагає виявити прихований цукровий діабет, оцінити ендокринну функцію.

Порада: самі по собі лабораторні дослідження хоча і є важливим елементом діагностики, але не можуть створити об’єктивну картину в повному обсязі. Наприклад, якщо у пацієнта буде гостре запалення, що супроводжується омертвінням тканин, рівень ферментів може бути в нормі, але патологічний процес буде продовжуватися. Лабораторні дослідження потрібно поєднувати з іншими методами і розглядати всі результати цілісно.

Інструментальна діагностика

Видалення підшлункової залози: життя після операції

Ендоскопічне дослідження підшлункової залози

  • УЗД черевної порожнини;
  • комп’ютерна томографія (КТ) за допомогою рентгенівських променів;
  • магнітно-резонансна томографія (МРТ), де використовується динамічний магнітне поле;
  • ендоскопічне дослідження (огляд органу за допомогою спеціального інструменту – ендоскопа через рот і стравохід, взяття біопсії підшлункової – зразка тканини).

Для лікування раку використовують можливості медикаментозної, променевої, хіміо-, оперативної терапії. В останньому випадку вона може проводитися або в форматі «відкритих» оперативних втручань, через розріз черевної порожнини, або з допомогою лапароскопії (хірург працює спеціальним інструментом – лапароскопом через невеликі проколи).

Оперативне лікування підшлункової залози: необхідність, ризик, наслідки

Пухлини різної природи виникають в будь-якій частині органу. Доброякісні найчастіше утворюються у формі кіст. Мета операції – видалення новоутворення і метастази, якщо вони є. Щоб підвищити ефективність і попередити розвиток пухлинних клітин, які встигли проникнути в інші органи, але ще не можуть бути виявленими в аналізах, перед і після втручання пацієнт проходить курс хіміотерапії.

Під час лапароскопічної операції можуть забрати тільки новоутворення, найближчі лімфовузли (якщо немає метастазів, що спостерігається приблизно у 15-20% пацієнтів). У разі проникнення ракових клітин на інші органи, судини допоможе лише видалення підшлункової залози.

Порада: важливо знати, що злоякісне новоутворення і рак підшлункової залози – це не одне і те ж. В останньому випадку патологічні клітини починають розмножуватися саме на внутрішньому шарі проток з тих клітин, що виробляють ферменти. Різниця в природі захворювання впливає на тактику лікування і тяжкість хвороби. Ракові пухлини розвиваються набагато швидше і агресивніше, вражаючи метастазами сусідні органи, жовчні протоки, судини, провокують виникнення важких ускладнень.

Резекцію підшлункової залози проводять в різному масштабі, залежно від стану пацієнта та місця розташування пухлини:

  • ГПДР (гастропанкреатодуоденальная резекція) передбачає видалення голівки залози, вихідного відділу шлунка, дванадцятипалої кишки, жовчного міхура, загальної жовчної протоки, прилеглих лімфовузлів;
  • при локалізації пухлинного процесу в тілі або хвості залози найчастіше видаляють частину органу разом з селезінкою, прилеглими лімфатичними вузлами;
  • тотальна резекція органу, селезінки, дванадцятипалої кишкою проводиться, коли рак торкнувся всі відділи органу.

Видалення підшлункової залози: життя після операції

Рак

У більшості випадків пухлина вражає головку залози і не провокує явних симптомів, тому онкологи виявляють на пізніх стадіях, коли допомогти може тільки повне видалення органу. Після операції може активно розвинутися ферментна недостатність, цукровий діабет. Щоб придушити їх прояву, людина змушена довічно приймати панкреатичні ферменти, інсулін.

Важливо знати про можливі наслідки оперативного втручання і підготуватися до боротьби з ними: розвиток абсцесу, інфікування рани, жовчовивідних шляхів, запалення підшлункової залози. Прогноз в більшості випадків не дуже оптимістичний.

Неприємним, але неминучим наслідком хірургічного лікування раку лівої частини підшлункової залози стає видалення селезінки, адже саме вона є першим об’єктом для розвитку метастазів. Навіть якщо новоутворення доброякісні та орган начебто можна зберегти, це не виходить з-за щільного зрощення пухлини з його судинами. Без селезінки різко знижується імунітет, людина стає більш вразливим до хвороб, грізне наслідок – утворення тромбів.

Після лапароскопічного видалення залози виникає необхідність відшкодувати фізіологічну функцію органу. Для цього лікар призначає медикаментозну терапію. Крім регулярного прийому препаратів необхідно назавжди змінити стиль харчування: страви на пару, заміна вуглеводів і жирів білками. Дієта при видаленні підшлункової залози та селезінки спрямована на нормалізацію травлення та відтоку жовчі. Для створення повноцінного раціону можна орієнтуватися на позиції лікувального стола №5.

В середньому після лапароскопічної ГПДР лікарі прогнозують виживаність близько 5 років у 8-11% пацієнтів (хоча у деяких дослідників цифра зростає до 41%). Основні причини – це зараження раковими клітинами здорових тканин, зокрема, країв резекції, стінок судин, поява метастазів. При розширеній ГПДР виживаність протягом 3-5 років спостерігається у 50% оперованих (тут велику роль відіграють розміри пухлини). Після хірургічного втручання при тотальному видаленні органу термін життя у 40% становить 14-17 місяців.

Кожен рік у Росії від раку підшлункової залози помирає близько 13 тис. чоловік. Рання діагностика і початок оперативного лікування– ключовий фактор успішної терапії. Вона дозволить не тільки нормалізувати стан здоров’я, але і зберегти інші органи, чутливі до метастазування, в першу чергу — селезінку.

Радимо почитати: операція з видалення шлунка