Зміст статті:
Вроджений вивих стегна у новонароджених – один з найчастіших вад ембріонального розвитку опорно-рухового апарату. Патологія добре піддається корекції при ранній діагностиці: якщо захворювання було виявлено не пізніше 3-4 місяці життя, можливо консервативне лікування. При пізній діагностиці у дітей старше року можлива тільки хірургічна корекція.
Етіологія дисплазії
Точні причини виникнення вродженого вивиху стегна залишаються нез’ясованими, однак більшість лікарів виділяють ряд привертають до розвитку патології факторів, серед яких найбільш імовірними є:
- генетична схильність;
- наслідки перенесених матір’ю в першому і другому триместрах інфекційних захворювань;
- тератогенна дія хімічних речовин, радіаційного випромінювання;
- тазове передлежання плоду;
- важкий токсикоз, гестоз;
- затримка внутрішньоутробного розвитку;
- обмеження внутрішньоутробного плода, як наслідок, обвиття пуповиною, короткої пуповини, наявності спайкових процесів у матці, міоми, або при великоплідної або багатоплідної вагітності;
- шкідливі звички матері, а також регулярне пасивне куріння;
- передчасні пологи;
- травми плода, отримані в процесі родової діяльності або після пологів.
Класифікація патології
В залежності від локалізації виділяють односторонній або двосторонній вивих: в першому випадку в патологічний процес залучений один з тазостегнових суглобів, у другому випадку – обидва.
Залежно від ступеня тяжкості патології виділяють наступні її види:
- дисплазія кульшового суглоба – зміна головки, шийки стегна і суглобової западини при сохранном розташуванні суглобових поверхонь відносно один одного;
- предвывих — патологічна рухомість голівки стегнової кістки, її вільне переміщення усередині суглоба;
- вроджений підвивих стегна – крім патологічної рухливості голівки стегна всередині суглоба спостерігається порушення розташування поверхонь суглоба один щодо одного;
- вивих – поверхні суглоба повністю роз’єднані, головка кістки стегна знаходиться поза кульшової западини.
Основні симптоми вродженого вивиху стегна у дітей
Так як новонароджені ще не можуть здійснювати довільних рухів, а повноцінно ходити дитина починає у віці 1 року, оцінити стан кульшових суглобів досить складно. Візуальну діагностику порушень ускладнює і той факт, що тазостегнові суглоби залягають глибоко і покриті м’язовими тканинами. Тому первинний діагноз може бути встановлений на підставі непрямих ознак:
- Симптом Макса-Ортолані (симптом клацання). Визначити нестабільне положення голівки стегна у кульшовій западині можна, уклавши дитину на спину і обертаючи зігнутими в колінах ногами. При зведенні і розведення ніжок суглоб буде випадати з суглоба, а потім знову приймати вихідне положення, видаючи при цьому характерні клацання.
- Обмеження можливості відведення. Як і в попередньому випадку, немовля укладають на спинку, а зігнуті в колінах ніжки розводять акуратно в сторони. Нормальний кут відведення кінцівки становить не менше 80 градусів. Якщо відведення помітно ускладнено, можна запідозрити вроджену дисплазію суглоба. В окремих випадках порушення відведення може бути викликана підвищеним тонусом м’язів, тому одного цього симптому для постановки діагнозу недостатньо.
- Вкорочення кінцівки. Перевірити асиметрію довжини стегна можна, уклавши малюка на спину і привівши зігнуті в колінах його ніжки до живота. Асиметрія колінних суглобів може вказувати на укорочення стегна, обумовлене патологією кульшового суглоба. Візуальна асиметрія довжини витягнутих і притиснутих один до одного ніжок також може вказувати на вроджений вивих.
- Зовнішня ротація ніжки. При положенні лежачи на спині в розслабленому стані, наприклад, уві сні, може спостерігатися велика ротація однієї з кінцівок по відношенню до осі тіла.
- Асиметрія шкірних складок (насамперед – подъягодичных). На патологію розвитку може вказувати і симптом Тренделенбурга – недостатність м’язів сідниць. Якщо у дитини спостерігається виражена асиметрія подъягодичных складок, особливо в поєднанні з іншими симптомами, можна припустити наявність вродженої патології суглоба.
Ні один з перерахованих вище симптомів сам по собі не може бути підставою для постановки цього діагнозу.
У дітей старше одного року, почали ходити самостійно, ознаки патології вже більш красномовні: до них можна віднести кульгавість, так звану качину ходу, візуальне вкорочення однієї з кінцівок.
Діагностика
Успіх лікування вродженого вивиху стегна безпосередньо залежить від того, як рано був виявлений порок і розпочато його лікування, тому необхідно проходити плановий огляд у педіатра щомісячно, а також у 1 та 3 місяця пройти обстеження у хируга-ортопеда. При наявності декількох симптомів, побічно вказують на наявність патології призначаються інструментальні методи діагностики:
- ультразвукове дослідження кульшових суглобів,
- рентгенографія стегнових і тазових кісток.
Лікування вродженого вивиху стегна у дітей
Чим раніше буде розпочато лікування, тим вище ймовірність повного усунення дефекту. Оптимально лікування повинно починатися відразу після постановки діагнозу і не пізніше 3-місячного віку. В інших випадках лікування буде запізнілим, і ймовірність успішного результату при консервативних методах значно знижується.
Консервативне лікування
Включає в себе постійне носіння спеціальної індивідуально підібраної шини, яка надає ніжок зігнуте в колінних і тазостегнових суглобах і відведений примусове положення. Термін носіння такої шини досягає шести місяців. Сучасні ортопедичні шини дуже легкі, добре піддаються санітарно-гігієнічній обробці. В якості допоміжної терапії застосовується фізіолікування:
- масаж,
- парафінотерапія,
- електрофорез.
Оперативне лікування
При пізній постановці діагнозу або при відсутності бажаного ефекту від консервативних методів пацієнтам з уродженим вивихом стегна може бути призначена операція. Вважається, що дозволяє досягти найкращого ефекту операція, проведена дитині до 5-річного віку.
У дітей від року операція з вправленню вродженого вивиху проводиться внутрішньосуглобовими способом. Вертлюжну западину поглиблюється, а після операції на кінцівку накладається гіпсова пов’язка, строк носіння якого визначається індивідуально і може досягати 9 місяців.
У підлітків і дорослих операція проводиться внесуставным способом; під час хірургічного втручання з ауто – або аллотрансплантанта формується дах кульшової западини. Існує і менш травматичний неінвазивний спосіб корекції – поступове скелетне витяжіння.
Наслідки вродженого вивиху стегна у дорослих
Якщо патологія не виявлена в ранньому віці і не проведене адекватне лікування, у підлітковому і дорослому віці вроджений вивих стегна може стати причиною численних ускладнень:
- кульгавість,
- погіршення функцій кінцівки,
- постійні болі в ногах,
- утворення контрактур суглобів,
- ранній артроз кульшового суглоба,
- асептичний некроз головки стегнової кістки.
Погіршення стану пацієнта може спостерігатися в періоди гормональних перебудов: в пубертатний період, під час вагітності і лактації.
Профілактика і прогноз
Кращою профілактикою вродженого вивиху ТБС слід вважати ранню діагностику і регулярне спостереження у лікарів-фахівців. При виявленні патології в перші тижні життя дитини і своєчасному лікуванні ймовірність повного одужання досягає 100%. Чим пізніше виявлений порок і чим пізніше будуть прийняті заходи по його усуненню, тим нижче вірогідність сприятливого результату.
Відсутність належного лікування тягне за собою розвиток незворотних дегенеративних змін суглобових і кісткових тканин, і, як наслідок, стає причиною глибокої інвалідизації пацієнта, пов’язаної з неможливістю самостійного переміщення.
