Хронічний цистит, лікування і симптоматика якого розглядаються нижче, є досить серйозною медичною проблемою завдяки своїй широкій поширеності в урології та стійкості до этиотропному лікування.
Перетворення гострої форми цього захворювання в хронічну стадію спостерігається приблизно в третині випадків.
При хронічному варіанті перебігу запальний процес триває більше 2 місяців, вражаючи при цьому не тільки слизову сечового міхура, але і більш глибоко лежачі шари стінки зазначеного органу.
Запалення стінки сечового резервуара, існуюче в організмі тривалий час, здатне викликати склеротичні змін елементів сполучної тканини його м’язового шару, наслідком чого є зморщування міхура.
Причини хронічного циститу у жінок і чоловіків
Викликають хронічний цистит причини можуть мати різну природу, проте основні з них відносяться до сечостатевій сфері.
Захворювання часто розвивається на тлі існуючої патології урогенітальної системи. Серйозні супутні хвороби, які сприяють проникненню інфекції в сечовий міхур, також призводять до виникнення описуваного недуги.
Сприятливі умови для хронічного перебігу запального процесу створюються при тривалому порушенні відтоку сечі або при рідкісних актах сечовипускання в сукупності з неповним спустошенням сечового резервуара. Патологічні процеси в останньому формуються також і за рахунок зниження захисних властивостей його слизової оболонки, що відбувається внаслідок наявності вогнищ хронічної інфекції, таких як пієлонефрит, уретрит, ЗПСШ і навіть тонзиліт і карієс.
Провокувати мочепузырное запалення можуть розростаються в його порожнині пухлини поліпи, дивертикули і камені.
Для описуваного захворювання, як і для багатьох інших недуг, існують і певні фактори ризику, при наявності яких імовірність виникнення даних патологічних змін суттєво підвищується.
Зокрема до таких факторів можна приписати цукровий діабет, різні зміни гормонального характеру (наприклад, вагітність або клімактеричний період життя жінки). Сюди ж зазвичай зараховують і такі явища як стрес і переохолодження. Прийом гострої їжі, недотримання особистої гігієни та активне статеве життя також підвищують ризик розвитку запалення сечового міхура.
Висока поширеність такого захворювання, як хронічний цистит у жінок обумовлюється анатомічними особливостями: ширина сечовипускального каналу значно більше, а довжина, навпаки менше порівняно з чоловіками. А в зв’язку з тим, що в безпосередній близькості до уретрі знаходиться анус і переддень піхви, така фізіологічна особливість сприяє потраплянню різних мікроорганізмів спочатку в сечовипускальний канал, а потім і в сечовий міхур. Не останню роль при цьому відіграють статеві акти та порушення гігієни. При цьому хронічний цистит у жінок включає симптоми, які нічим не відрізняються від проявів даного захворювання у чоловіків.
Незважаючи на той факт, що описуваний недуга набагато частіше зустрічається в представниць прекрасної статі з чоловіками теж не все так просто. У них так само є анатомічні особливості, до яких зокрема відноситься наявність такого органу, як передміхурова залоза, аденома якої сприяє розвитку запальних процесів сечового міхура. Крім того хронічний цистит у чоловіків дуже часто розвивається на тлі стрикрур сечівника в різних його відділах.
Хронізації захворювання сприяє і незавершеність регенеративних процесів після гострого мочепузирного запалення.
Причини і механізми розвитку неінфекційного інтерстиціального циститу на сьогоднішній день до кінця не з’ясовані.
Хронічний цистит: клінічна картина
Розглянуте захворювання характеризується досить вираженою клінічною картиною. Симптоми недуги доставляють хворій людині масу неприємностей. Тому зазвичай зрозуміти, що пацієнт має справу саме із запаленням сечового міхура, як правило, не складно. Не помітити розвивається симптоматику не вийде.
Однак хронічно протікає цистит може бути безсимптомним, супроводжуючись рідкісними (не більше 1 рази протягом року) або частими (більше 1 разу на рік) загостреннями.
Цілком можливо і існування даної патології у формі безперервного, має млявий перебіг, процесу або явища досить вираженого клінічно.
При хронічно поточному стабільно латентному мочепузырном запаленні скарги, як правило, відсутні, а самі запальні зміни в органі виявляються лише за результатами проведення ендоскопічного дослідження.
Загострення даного патологічного процесу розвивається у вигляді гострого або підгострого запалення.
Супроводжують хронічний цистит симптоми можна умовно розділити на загальні, до яких відноситься нездужання і лихоманка, і специфічні, що стосуються безпосередньо сечової системи і полягають у змінах характеру сечі і процесу сечовипускання.
Загальне нездужання. Страждає описуваним недугою людина змушена зазнавати загальне нездужання. Постійними супутниками хворого стають такі явища як слабкість і швидка стомлюваність, пацієнт стає сонливою і починає відчувати больові відчуття в м’язах і суглобах.
По суті, такі прояви дуже схожі на клініку грипозного стану, проте в сукупності з іншими симптомами чітко вказують на цистит.
Підвищення температури тіла. Якщо має місце гострий запальний процес, то сильного підвищення (до 39 – 40 градусів) практично не уникнути. Однак і при хронічному перебігу хвороби температура підвищується дуже часто. Хоча підйом при цьому не настільки значний – до 37,5 градусів.
Без відповідного лікування така лихоманка здатна зберігатися багато місяців.
Утруднене сечовипускання. Характеризують хронічний цистит ознаки багато в чому зводяться до тих чи інших порушень сечі і сечовипускання.
Для хворого циститом людини, туалет стає справжнісінькою камерою тортур. В процесі випускання сечі пацієнта наздоганяє біль, печіння і різь. Причому у жінок всі ці характерні як для гострої, так і хронічної форми захворювання симптоми виражені досить сильно.
Прискорене сечовипускання. У людей, які страждають на цистит, зростає число сечовипускань на добу. Кількість останніх доходить аж до 40 – 45. При цьому досить часто спостерігаються так звані помилкові позиви до сечовипускання, що само по собі теж чимало докучає хворій людині.
Зміна прозорості, запаху і кольору сечі. Зміна кольору і прозорості сечі є одним з найбільш ранніх ознак даного патологічного стану.
При хронічно протікає запаленні сечового міхура урина, як правило, набуває більш темний відтінок, нерідко стає каламутною, плюс до всього у неї з’являються різні домішки.
Практично у всіх випадках у хворих на цистит людей сеча набуває досить специфічний і при цьому вельми неприємний запах. Останній особливо виражений в тих випадках, коли запалення прийняло запущену форму.
Гематурія при загостренні хронічного циститу
В силу того, що цистит, по суті, є ні чим іншим як запальним процесом, що протікає в сечовому міхурі, цілком природно, що людина з таким патологічним станом починає відчувати постійні відчуття болю з локалізацією в нижній частині живота або в області попереку.
У випадках, коли має місце загострення хронічного циститу, інтенсивність больових відчуттів різко наростає, повністю позбавляючи спокою пацієнта.
Гематурія. При такому недугу як хронічний цистит симптоми можуть включати в себе і поява вкраплень крові в сечі. Зазвичай це відбувається лише тоді, коли людина страждає даним захворюванням вже не один рік.
При появі зазначеного ознаки необхідно терміново звертатися до лікаря, баритися в даній ситуації ніяк не можна.
Що стосується жінок, то при появі крові в сечі варто для початку виключити менструальні виділення.
Лікування хронічного циститу препаратами для боротьби з патогенною мікрофлорою
Хронічний цистит ні за яких обставин не рекомендується залишати без уваги. Захворювання обов’язково слід лікувати, причому починати терапевтичні заходи необхідно як можна раніше.
Шанси на швидке і повне одужання, як правило, дуже великі, але за умови, що лікувальна тактика вироблена правильно і реалізація її розпочато своєчасно.
При адекватних лікувальних заходах інфекція буде знищена особливими медикаментами, а запальний процес, що протікає у слизовій оболонці сечового резервуара, купірується, і недуга повністю відступає.
Займатися самолікуванням категорично забороняється. Адже неправильно підібрані медикаменти просто на деякий час усувають симптоматику, маскуючи захворювання.
Тому дуже важливо звернутися до кваліфікованого фахівця, щоб він правильно діагностував хворобу і підібрав відповідну терапію.
Знищення хвороботворних мікроорганізмів є першим і головним кроком успішного лікування цієї патології. Терапія запального процесу не матиме жодного сенсу, якщо патогенна флора, яка призвела до розвитку циститу, не буде повністю знищена.
Тому у хворих з діагнозом хронічний цистит лікування включає препарати, що нормалізують мікрофлору сечового міхура. Протибактеріальні засоби доктор підбирає строго індивідуально. При цьому враховується перебіг хвороби та індивідуальні особливості організму.
Як відомо, одним лише усуненням хвороботворної мікрофлори позбутися від даного захворювання неможливо. Для успішного одужання потрібно також усунути розвинувся запальний процес. З цією метою лікар підбирає відповідні антизапальні медикаментозні засоби.
Сьогодні в медичному арсеналі є ефективні та дієві уросептики – засоби для лікування, одночасно і знищують хвороботворну мікрофлору, і усувають запальний процес.
Як вилікувати хронічний цистит: харчування і питний режим
Ефективне лікування циститу засноване не тільки на застосуванні лікарських засобів. Самому пацієнту теж потрібно попрацювати, щоб швидко одужати. Для цього слід скрупульозно дотримуватися всі рекомендації лікаря без будь-яких винятків.
Необхідно відповідально підходити до прийому медикаментів – пропуск навіть однієї ін’єкції або таблетки може поставити під сумнів успіх усієї терапії.
Якщо були призначені фізіопроцедури, то ні в якому разі не варто їх ігнорувати. Досить часто люди помилково вважають ці процедури абсолютно марними. Однак саме фізіотерапевтичне лікування допомагає в значній мірі прискорити одужання.
Лікувальне харчування. Вирішуючи питання про те, як вилікувати хронічний цистит не варто забувати і про лікувальне харчування.
Найсприятливіше середовище для патогенних мікробів – кисла. Розмноження в ній відбувається найкращим чином. В цьому плані володіє кислою реакцією людська сеча є ідеальною для мікроорганізмів. А кислотність залежить багато в чому від раціону харчування.
Спровокувати підвищення кислотності можуть кислі, гострі та жирні інгредієнти. На час проведення терапевтичних заходів подібні продукти слід повністю прибрати з меню хворого.
Під заборону також потрапляє шоколад і здоба. Якщо проявити силу волі і відмовитися від вище зазначених продуктів, то лікування пройде набагато швидше.
Крім цього дисбаланс кислотності сечі може бути викликаний звичайним авітамінозом. Якщо в організмі занадто мало певних вітамінів і мінеральних речовин, кислотність дуже часто змінюється. Це говорить про те, що потрібно в обов’язковому порядку стежити збалансованістю та повноцінністю раціону харчування страждає циститом людини.
Під час здійснення лікувальних заходів рекомендується додатково приймати полівітамінний комплекс, обов’язково включає в себе вітамін Е. Який саме комплекс вибрати, завжди підкаже лікуючий лікар.
Питний режим. Лікування хронічного циститу у жінок і чоловіків включає в себе і дотримання певного питного режиму. Це не менш важлива складова, без якої ефективність терапії захворювання знижується.
Страждає описуваним недугою людина повинна споживати велику кількість рідини. Необхідно дотримуватися норми в 3-4 літри на добу.
При цьому важливу роль відіграє не лише кількість випитого, але і те, що п’є хворий.
Зовсім не рідко численні необізнані «доброзичливці» радять при даному захворюванні пити пиво, посилаючись на те, що цей напій є прекрасним сечогінним засобом. Однак алкоголь містять рідини при даної патології строго протипоказані. Етиловий спирт досить сильно погіршує перебіг недуги. Лікування хронічної та гострої форми циститу несумісне з прийомом будь-якого спиртного, і пива зокрема.
Це ж стосується кави і кофеїновмісних напоїв. Також не слід пити дуже солодкі соки і компоти, не кажучи вже про газовані напої (навіть газована мінералка суворо заборонено).
Найкращий варіант – це пити негазовану столову воду, дуже гарні несолодкі морси, відмінно підійде компот із сухофруктів і молоко, якщо останнє звичайно добре переноситься організмом.
