Пієлонефритом називається запальний процес в нирковій тканинах. Хронічним пієлонефритом в медицині прийнято вважати такий перебіг даного захворювання, при якому протягом року або довше у хворого спостерігаються ті чи інші прояви хвороби.
Хронічний пієлонефрит у жінок і у чоловіків проходить в дві фази: фаза загострення та фаза ремісії. Фаза загострення захворювання за симптоматикою схожа з гострим пієлонефритом, а ремиссионная фаза в більшості випадків протікає без видимих симптомів прояви проблеми.
Примітний той факт, що у жінок це захворювання зустрічається в кілька разів частіше, ніж у чоловіків. Пов’язано це з тим, що анатомічні особливості жіночої сечостатевої системи дають більше можливостей для «підняття» інфекції в нирки. Жінки мають менше довгий і більш широкий сечовипускальний канал, ніж у чоловіків.
Зміст
- 1 Причини
- 2 Симптоми хронічного пієлонефриту у жінок
- 3 Діагностика хронічного пієлонефриту у жінок
- 4 Лікування хронічного пієлонефриту у жінок
Причини
Ні для кого не є секретом, що найпоширеніша проблема сечостатевої системи жінок – це цистит (інфекція сечового міхура). Неправильне або несвоєчасне його лікування нерідко виступає провокуючим фактором для розвитку хронічного пієлонефриту. Гормональний дисбаланс, який характерний для жінок у період постменопаузи, також дає поштовх для розвитку хронічного пієлонефриту. У постменопаузі відбувається послаблення імунної системи всього організму загалом і сечостатевої системи зокрема.
Основні причини та провокуючі фактори хронічного перебігу захворювання у жінок:
- анатомічна особливість будови уретри;
- в зовнішню частину сечовипускального каналу потрапляють патогенні мікроорганізми;
- звичка більшості жінок несвоєчасно спорожняти сечовий міхур;
- при незахищених статевих контактах бактерії з піхви потрапляють в область сечового міхура;
- ускладнення ангіни, ГРВІ.
Крім цих основних причин виникнення цього неприємного захворювання, існують ще декілька інших, у числі яких період вагітності, використання антибактеріальних засобів особистої гігієни, які порушують природну мікрофлору зовнішніх статевих органів і періодичні переохолодження нижньої частини тулуба, адже, на жаль, жінки нерідко воліють ефектний зовнішній вигляд свого здоров’я.
Симптоми хронічного пієлонефриту у жінок
Жіночий та чоловічий хронічної пієлонефрит головним чином відрізняється одним чинником: симптоми перебігу захворювання у жінок найчастіше мають такі ж симптоми, що і при циститі. Саме з цієї причини самостійна діагностика пієлонефриту дещо ускладнена. Але все ж деякі прояви захворювання, які можна помітити при уважному аналізі свого самопочуття, можуть вказувати саме на розвиток хронічного пієлонефриту. Ось головні з симптомів, на які слід якомога швидше зреагувати:
- періодичні малопомітні підвищення температури тіла до субнормальних відміток (до 37.7 градусів);
- неприємні тягнуть відчуття в зоні ураженої нирки;
- сеча незначно змінює свій колір і консистенцію, ставати мутнішою.
Зазвичай симптоми захворювання стають більш помітними в період міжсезоння, коли організм втрачає свої імунні здатності протистояти вірусам і бактеріям.
Діагностика хронічного пієлонефриту у жінок
Для того, щоб вчасно діагностувати хронічний пієлонефрит у жінки і почати ефективне лікування, слід уважно прислухатися до свого організму. До основних методів діагностики пієлонефриту відносять:
- ультразвукова діагностика нирок;
- посів сечі на бактериологию;
- загальні аналізи крові та сечі;
- здача аналізу на пробу Зимницьким;
- здача аналізу крові на швидкість клубочкової фільтрації.
Лікування хронічного пієлонефриту у жінок
Хронічний пієлонефрит в стадії загострення має лікується в умовах нефрологічного стаціонару. Проводиться комплексне лікування, яке складається з дотримання особливого режиму, дієти, антибактеріальної терапії та засобів, які допоможуть впоратися з місцевими симптомами прояву захворювання.
Лікування в домашніх умовах можливо тільки в тому випадку, якщо відсутня інтоксикаційний синдром.
При лікуванні хронічного пієлонефриту фахівці нерідко рекомендують сеанси фізіотерапії. Особливо ефективні такі процедури, як електрофорез та ультразвук.
Якщо ж консервативне лікування протягом тривалого періоду часу не приносить належних результатів, то хворий призначають навіть нефректомію (видалення нирки).
Дізнайтеся детальніше про лікування пієлонефриту у жінок.