Хронічний тонзиліт у дітей: традиційні та народні методи лікування

Хронічний тонзиліт у дітей: традиційні та народні методи лікування

  • Причини запалення мигдалин
  • Симптоми і ознаки захворювання
  • Види та форми захворювання
  • Ускладнення хронічного тонзиліту
  • Діагностика захворювання
  • Як лікувати захворювання

Хронічний тонзиліт у дітей має інфекційний або алергічний характер і проявляється запаленням глоткових мигдалин. Здорові мигдалики є бар’єром, що перешкоджає проникненню інфекції у верхні дихальні шляхи, але їх запалення може стати причиною захворювань інших органів. Статистично відзначається зростання захворюваності тонзилітом серед дітей. Хронічним і гострим тонзилітом страждає кожен другий часто хворіє дитина.

Причини запалення мигдалин

  • порушення дихання внаслідок деформації носової перегородки;
  • каріозне ураження зубів;
  • часті ангіни;
  • поліпи носової порожнини;
  • аденоїди.

Основними збудниками тонзиліту є стафілококи та стрептококи. Рідше хвороба викликають неспецифічні збудники, наприклад, віруси, гриби або хламідії.

Симптоми і ознаки захворювання

Скарги дитини:

  • часто виникає ангіна;
  • біль у горлі при ковтанні;
  • загальна слабкість і нездужання;
  • неприємні відчуття у вухах;
  • головний біль, запаморочення.

Що помічають батьки:

  • почервоніння горла;
  • неприємний запах з рота у дитини;
  • тривала гіпертермія на рівні 37 — 37,5° С;
  • зниження успішності, порушення сну, дратівливість, швидка стомлюваність.

Що бачить лікар під час обстеження:

  • гнійні пробки в лакунах, що складаються зі слизу, лейкоцитів і продуктів розкладання мікроорганізмів;
  • зрощення мигдалин з піднебінними дужками;
  • гіперемія та набряк піднебінних мигдалин і дужок;
  • зміна структури мигдалин;
  • збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.

Види та форми захворювання

Протягом тонзиліту може бути гострим або хронічним.

Існує три виду захворювання, які визначаються локалізацією запального процесу:

  • Лакунарный. Запалення локалізується в криптах.
  • Паренхіматозний. Уражається лімфоїдна тканина мигдалини, з’являються вогнища інфільтрації периферійній частині фолікула.
  • Лакунарно-паренхіматозний. Характеризується глибоким ураженням всієї структури мигдалини.
  • Залежно від реактивності організму і захисних функцій мигдалин існує дві форми тонзиліту:

  • Компенсована форма характеризується локалізацією запального процесу в межах мигдалини. При цьому виявляються місцеві клінічні ознаки, загальний стан організму залишається задовільним.
  • Декомпенсована форма проявляється ураженням інших органів і систем внаслідок порушення захисних механізмів організму і супроводжується загальною симптоматикою.
  • Ускладнення хронічного тонзиліту

    У випадку несвоєчасного або неправильного лікування тонзиліт може ускладнитися наступними захворюваннями:

  • ревматизм;
  • пневмонія;
  • алергічні захворювання;
  • фарингіт, ларингіт;
  • отит з подальшим зниженням слуху;
  • ураження нирок.
  • Діагностика захворювання

    Специфічних аналізів, які б достовірно визначали наявність тонзиліту, не існує. Діагноз ставиться на основі первинного огляду і ряду лабораторних досліджень, які показують ступінь активності запалення:

    • клінічний аналіз крові та сечі;
    • ревмопроби;
    • імунограма;
    • біохімічний аналіз слини;
    • мазок зі слизової носа і мигдаликів;
    • УЗД та ЕКГ серця.

    Як лікувати захворювання

    Програму лікування становить лікар отоларинголог на основі об’єктивної оцінки стану дитини та лабораторних досліджень. Медикаментозне лікування хронічної форми тонзиліту проводиться при загостренні, зазвичай 2 рази на рік. Застосовують комплекс заходів, що складається з місцевої і загальної терапії:

  • Загальне лікування бактеріального тонзиліту передбачає прийом антибіотиків у формі таблеток або сиропу, в залежності від віку дитини. Для стимуляції роботи імунної системи застосовують аутогемотерапію. Також призначають препарати заліза, риб’ячий жир і вітамінні комплекси.
  • Місцеве лікування:
    • обробка мигдалин тампоном, змоченим в розчині антисептика (Протаргол, Мірамістин, Гексорал) протягом місяця. Такий вид обробки підходить для дітей 2-3-х років і підлітків. Новонародженим і дітям до року мигдалини зрошують за допомогою шприца;
    • грудним дітям на мигдалини наносять інтерферонсодержащіе мазі (Віферон, Инфагель);
    • полоскання горла розчинами антисептичних препаратів (Хлорофіліпт, Эктерицид);
    • фізіотерапевтичні процедури – ультразвук, кварц на область мигдалин. Ці методи не застосовують немовлятам. Вони показані дітям з 6-7 років.

    Хірургічне лікування передбачає видалення мигдалин. До оперативного втручання вдаються при декомпенсованому тонзиліті, коли мигдалина настільки вражена, що відновлення її функцій неможливо.

    Показаннями до тонзилектомії є:

  • ураження інших органів внаслідок тривалої інтоксикації;
  • неефективність медикаментозного лікування;
  • злоякісні утворення мигдалин;
  • гнійне запалення ротоглотки.
  • Протипоказання до проведення операції у дітей:

  • захворювання крові;
  • ниркова недостатність;
  • туберкульоз;
  • серцева недостатність;
  • цукровий діабет;
  • гострі інфекційні захворювання.
  • Хронічний тонзиліт у дітей: традиційні та народні методи лікування

    В процесі лікування тонзиліту всі зусилля спрямовані на збереження мигдалин. Тонзилектомія передбачає повну ампутацію мигдалини, що робить верхні дихальні шляхи вразливими навіть незначній інфекції. Якщо оперативне втручання все ж сталося, дитині показано оздоровлення в санаторно-курортних закладах з морським кліматом.

    При лікуванні тонзиліту в домашніх умовах часто використовують рецепти нетрадиційної медицини. Найбільш поширеними народними ліками є:

    • Полоскання для горла з содою, сіллю і кількома краплями йоду.
    • Полоскання для горла з настою трав шавлії, ромашки, лопуха, календули, подорожника, чебрецю. Також застосовують відвар кори дуба.
    • Гарячий чай із медом і лимоном, сік смородини, відвари м’яти, плодів і листя смородини, ожини, конюшини, шипшини, оману.
    • Прополіс для розжовування. Дитяча доза становить 1 грам прополісу на 1 прийом.

    Вилікувати тонзиліт виключно народними засобами неможливо. Застосовувати домашні засоби слід після консультації з лікарем.
    Хронічний тонзиліт у дітей: традиційні та народні методи лікування

    Коментар нашого спеціаліста

  • Практикуйте загальне і місцеве загартовування. Хорошим прикладом місцевого загартовування є систематичне полоскання ротової порожнини прохолодною водою.
  • Слідкуйте за станом зубів дитини та своєчасно усувайте виникли проблеми.
  • Повітря в приміщенні бажано очищати і зволожувати.
  • Періодично промивайте носові ходи сольовими розчинами (Аквамаріс).
  • Забезпечте дитині збалансоване здорове харчування.
  • Необхідно завжди пам’ятати про можливі ускладнення дитячого тонзиліту і своєчасно звертатися за допомогою в медичну клініку. Самолікування небезпечно для здоров’я вашої дитини.

    Наші рекомендацииХронический тонзиліт – Доктор Комаровський Хронічний тонзиліт у дітей: традиційні та народні методи лікуванняЗаголовокХронический тонзиліт – Доктор КомаровськийХронічний тонзиліт у дітей: традиційні та народні методи лікуванняЗаголовокЛечение хронічного тонзилітуХронічний тонзиліт у дітей: традиційні та народні методи лікуванняЗаголовокХронический тонзиліт і аденоїди у дітей

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: