Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікування

Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікування

Хвороба Бехтерева являє собою одне з системних захворювань сполучної тканини, що характеризується переважним ураженням хребта та крижово-клубових зчленувань. Іншими назвами цієї патології є анкілозуючий спондилоартрит (АС) і хвороба Штрюмпель-Марі-Бехтерева.

Дана нозологія вважається хворобою молодих людей – особи віком старше 40 років страждають нею дуже рідко. На щастя жінок, вони хворіють на анкілозивний спондилоартрит у 9 разів рідше за чоловіків, до того ж хвороба протікає у них з менш вираженою симптоматикою. Правда, останній момент не можна з упевненістю віднести до позитивних – з-за стертої клінічної картини пацієнтки звертаються до лікаря пізніше, та й імовірна помилкова первісна діагностика. А, як відомо, вчасно виставлений правильний діагноз – запорука успішного лікування.

Саме тому жінкам, так і чоловікам теж, важливо знати, що являє собою хвороба Бехтерева, чому вона виникає, як проявляється, а також про принципи діагностики та лікування цієї патології, в якому, до речі, не останню роль відіграють і методи фізіотерапії. Саме ці питання будуть висвітлені в нашій статті.

Зміст

  • 1 Класифікація
  • 2 Причини та механізм розвитку захворювання
  • 3 Симптоми
  • 4 Принципи діагностики
  • 5 Тактика лікування
    • 5.1 Режимні заходи
    • 5.2 Медикаментозне лікування
    • 5.3 Хірургічне лікування
    • 5.4 Фізіотерапія
    • 5.5 Санаторно-курортне лікування
  • 6 Висновок


Класифікація

Виходячи з того, які суглоби і органи залучені в патологічний процес, хвороба Бехтерева ділять на наступні форми:

  • центральна (вражений виключно хребет);
  • ризомелическая (уражаються хребет і крупні суглоби – плечові, тазостегнові);
  • периферична (крім хребетного стовпа в патологічний процес залучені і периферичні – гомілковостопні, колінні, ліктьові – суглоби);
  • скандинавська (вражений хребетний стовп і суглоби кистей);
  • вісцеральна (одна з форм, перерахованих раніше, в поєднанні з ураженням внутрішніх органів, очей, серця, легенів або нирок).

В залежності від характеру перебігу захворювання розрізняють быстропрогрессирующую, медленнопрогрессирующую і медленнопрогрессирующую з періодичними загостреннями його форми.

На підставі клінічних даних і результатів рентгенографії уражених суглобів виділяють 3 стадії хвороби:

  • Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікуванняI – початкова (рухи в суглобах хребта або інших незначно обмежені, зміни на рентгенограмі відсутні або визначається нерівність суглобових поверхонь, ділянки склерозування кістки);
  • II – помірні зміни (об’єм рухів в уражених суглобах помірно знижений, на рентгенограмах суглобові щілини звужені чи є ознаки неповного анкілозу (нерухомість));
  • ІІІ – пізня (об’єм рухів в суглобах різко знижений або ж вони зовсім неможливі; на знімках – ознаки кісткового анкілозу).

Наступна класифікація по ступеню активності запального процесу. Розрізняють 3 ступені:

  • I – мінімальна активність (пацієнт відзначає незначну скутість у суглобах вранці і неінтенсивні болі в області хребта; ШОЕ менше 20 мм/год, аналіз на С-реактивний білок позитивний (+));
  • ІІ – помірна активність (пацієнта турбують часті, практично постійні болі в суглобах і хребті; є ранкова скутість, яка проходить тільки після пари-трійки годин рухів; ШОЕ від 20 до 40 мм/год, С-реактивний білок ++);
  • III – виражена активність (пацієнт відзначає постійні інтенсивні болі, скутість у суглобах, яка не проходить за день, припухлість, набряклість суглобів, підвищення температури тіла до 37-38 °С; ШОЕ 40 мм/год, СРБ +++).

Остання класифікація – за ступенем недостатності функції суглоба – їх існує 3:

  • I – фізіологічні лордози/хребта кіфози змінені, рухливість в суглобах його та інших, втягнутих в патологічний процес, обмежена;
  • II – рухливість в уражених суглобах значно знижена – хворому доводиться змінювати рід діяльності;
  • ІІІ – анкілоз міжхребцевих, кульшових та інших уражених суглобів; хворий непрацездатний, не може обслуговувати себе сам.

Причини і механізм розвитку захворювання

Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікуванняНа сьогоднішній день причини виникнення хвороби Бехтерева, як і переважної більшості інших системних захворювань сполучної тканини, залишаються невідомими. Вважається, що вагому роль відіграють спадкові фактори – практично у 95 % хворих на АС виявляється особливий антиген гістосумісності HLA-B27. Ймовірно, має значення інфекційний фактор.

Під впливом несприятливих факторів в області хребетного стовпа і великих суглобів розвивається запалення. В першу чергу вражаються ділянки прикріплення сухожиль і зв’язок до кісток (виникає запальна энтезопатия) і крижово-клубові суглоби (розвивається сакроілеїт). В міжхребцевих суглобах виникає реактивне запалення, результатом його стають крайові ерозії, які потім заміщуються рубцевою тканиною – склерозуються. По мірі прогресування хвороби розвиваються анкілози міжхребцевих суглобів.

Запальний процес зачіпає і периферичні суглоби: спочатку уражається синовіальна оболонка – розвивається синовіт, потім вона фиброзируется, результатом чого стає обмеження рухливості і болючість при рухах. У запущеній стадії хвороби в цих суглобах також виявляються анкілози.

Симптоми

Хвороба Бехтерева виникає, як правило, у молодому віці – від 15-20 до 30-35 років, і розвивається поступово. Першими ознаками захворювання є такі неспецифічні симптоми, як загальна слабкість, дратівливість, стомлюваність, зниження апетиту, втрата маси тіла, нездужання, періодичні короткочасні, здавалося б, без приводу, підвищення температури тіла.

Основні симптоми хвороби такі:

  • Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікуванняБолі в зоні крижів і сідниць, а також вздовж задньої поверхні стегон, двосторонні, постійні, посилюються в другій половині ночі. Ці симптоми є ознаками зі сакроілеїтом – запального процесу в крижово-клубових суглобів.
  • Почуття скутості і больові відчуття в області поперекового відділу хребта. Біль найбільш виражена до ранку, полегшують її гарячий душ і лікувальна фізкультура.
  • Утруднення рухів у попереку.
  • Якщо патологічний процес поширюється вище – на грудний відділ хребта, то у хворого з’являються скарги на болі вздовж ребер.
  • У разі ураження хребта в області шийного його відділу обмежуються рухи шиєю аж до абсолютної обездвиженности – людина не може повернути голову в сторони або доторкнутися підборіддям до грудей. Крім того, при рухах головою відзначається біль.
  • Якщо здавлюються хребетні артерії, у хворого виникають скарги на запаморочення, головний біль, нудоту і скачки артеріального тиску.
  • При прогресуванні хвороби звертає на себе увагу «поза прохача».
  • Часто уражаються тазостегнові, плечові суглоби. У них також відзначається болючість, поступове наростання клінічної симптоматики. В кінці кінців, розвивається знерухомлених і в них; симетричне ураження – 2 суглоба одночасно.

У ряді випадків уражаються внутрішні органи:

  • очі (розвивається ірит, іридоцикліт, увеїт та інші стани);
  • легкі (фіброз сегментів);
  • серце і судини (аортит, пороки, кардіомегалія, аритмії, перикардит);
  • нирки (діагностується нефропатія, часто – вторинний амілоїдоз);
  • нервова система (параплегії, синдром «кінського хвоста»).


Принципи діагностики

Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікуванняЛікар запідозрить у пацієнта хвороба Бехтерева вже на підставі скарг і даних анамнезу захворювання. Потім він проведе об’єктивне обстеження, в якому особливе значення мають так звані функціональні проби: симптоми Кушелевського I, II і III, Макарова I і II, Зацепіна, Форестьє, проба Отта, Шобера, Томайер, проба підборіддя-грудина, а також визначення хребетного індексу (ПІ).

З лабораторних методів дослідження хворому будуть призначені:

  • загальний аналіз крові (підвищена ШОЕ, можливе зниження рівня гемоглобіну і еритроцитів, а також ЦП);
  • біохімічний аналіз крові (СРБ, сіалові кислоти, гамма-глобуліни, фібриноген, серомукоїд підвищені, РФ (ревматоїдний фактор) – негативний);
  • антиген HLA-B27 (майже у всіх хворих АС він визначається);
  • імунологічні дослідження (рівень ЦВК підвищений, IgM і G також містяться у більшій кількості).

Серед інструментальних методів дослідження величезне значення має рентгенографія уражених суглобів. На знімку в залежності від стадії будуть виявлені нерівності, звуження суглобової щілини, ерозії, частковий або повний анкілоз зчленувань.

Іноді проводять сцинтиграфію крижово-клубового зчленування. Вводять спеціальну речовину – технецію пірофосфат, що при наявності в області суглобів запального процесу накопичується в них. Дозволяє діагностувати ранню стадію хвороби ще до етапу розвитку змін на рентгенограмі.

Інформативним методом діагностики є МРТ.

Тактика лікування

Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікуванняХворому слід заздалегідь налаштуватися на те, що лікування при його захворюванні буде проводитися тривало і повинно бути комплексним, що включає в себе систематичний прийом деяких лікарських препаратів і відвідування процедур, призначених фізіотерапевтом.

Режимні заходи

Людині, яка страждає хворобою Бехтерева, слід активно жити, займатися спортом (ідеально – волейболом або тенісом), відвідувати басейн. Також йому необхідно контролювати свою поставу – не сутулитися, спати на жорсткому ортопедичному матраці.

У період загострення хвороби показаний постільний режим, однак не слід спати добу безперервно – важливо дуже обережно, але все-таки займатися лікувальною фізкультурою і на цьому етапі.

Медикаментозне лікування

Хворому анкілозивний спондилоартрит можуть бути рекомендовані лікарські препарати наступних груп:

  • нестероїдні протизапальні засоби (диклофенак, мелоксикам та інші);
  • иммунокорригирующие препарати (сульфасалазин);
  • цитостатики (метотрексат, азатіоприн);
  • кортикостероїди (преднізолон, метилпреднізолон);
  • міорелаксанти (мідокалм);
  • периферичні вазодилататори (пентоксифілін, нікотинова кислота);
  • біологічні препарати (інфліксімаб).

Хірургічне лікування

Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікуванняПри анкілозах суглобів (зокрема, тазостегнових) з недостатністю їх функції III ступеня хворому може бути проведена операція по заміні (протезування) їх.

Фізіотерапія

Фізичні методи лікування займають важливе місце в комплексній терапії анкілозуючого спондилоартриту. Вони здатні полегшити больовий синдром, знизити активність запалення, поліпшити метаболічні процеси в сполучній тканині, знизити активність системи імунітету, зменшити напруга мускулатури і скорегувати поставу, зменшувати ступінь вираженості контрактур. Призначають терапію поза стадії загострення хвороби – в неактивній її фазі.

Отже, в лікуванні цього захворювання можуть бути використані наступні методики фізіотерапії:

  • УФ-опромінення в еритемних дозах;
  • електрофорез знеболюючих, дефиброзирующих препаратів, імуносупресорів;
  • транскраніальна електроанальгезія;
  • УВЧ-терапія низкоинтенсивная на область уражених суглобів;
  • ультрафонофорез гідрокортизону, дефиброзирующих препаратів;
  • дециметроволновая терапія на наднирники;
  • ванни – йодобромні, радонові, сірководневі;
  • вихрові ванни;
  • азотні ванни;
  • пелоїдотерапія;
  • парафіно – та озокеритотерапія;
  • аерокріотерапія;
  • рефлексотерапія.

Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікуванняЗ метою корекції постави пацієнту призначають аутореклинацию хребта, тракционную терапію, статичну релаксацію хребта, підводне його витягування, і звичайно, масаж м’язів спини і області уражених суглобів.

Протипоказаннями до фізіотерапії є:

  • тяжкі порушення роботи серцево-судинної системи і нирок;
  • гіперфункція щитовидної залози (тиреотоксикоз);
  • гнійні процеси будь-якої локалізації;
  • важка нейроциркуляторна дистонія.

Санаторно-курортне лікування

В неактивній фазі анкілозуючого спондилоартриту хворому показане санаторно-курортне лікування (звичайно, за умови відсутності анкілозів – можливості самостійного пересування і самообслуговування).

Рекомендовані грязе – і бальнеолечебные курорти, курорти з радоновими і сульфідними водами, зокрема П’ятигорськ, Євпаторія, Цхалтубо, Сочі, Хмільник, Мацеста, Саки та інші.

Протипоказаннями крім нездатності до самообслуговування є висока ступінь активності процесу і виражене ураження внутрішніх органів.

Висновок

Хвороба Бехтерева – це нечасте, але в той же час вкрай неприємне захворювання, яке рано чи пізно призведе хворого до стійкої втрати працездатності. Жінки хворіють вкрай рідко (у співвідношенні з чоловіками 1:9), Хвороба Бехтерева у жінок: фізіолікуванняпатологічний процес протікає у них, як правило, поступово і більш доброякісно. Тим не менш, анкілозуючий спондилоартрит на сьогоднішній день невиліковний. В силах лікарів тільки сповільнити прогресування процесу, пригнічувати його систематичним прийомом відповідних лікарських засобів.

Чим раніше буде діагностована патологія, тим легше буде на неї вплинути препаратами і методами физиолечения. Саме тому, якщо ви у себе або у своїх близьких помітили симптоми, схожі з такими при хворобі Бехтерева, не експериментуйте, не займайтеся самолікуванням, а зверніться за консультацією до грамотного фахівця. Він проведе повне обстеження, встановити точний діагноз і призначить адекватне лікування. Ретельне дотримання рекомендацій лікаря допоможе в максимально короткий термін ввести захворювання у фазу ремісії, а значить, самопочуття хворого та якість його життя значно покращаться.

Лекція Бочкової А. Р. на Школі для пацієнтів з хворобою Бехтерева:

Кузяків С. Н., Дубініна Т. В., лекція про лікувальної фізкультури при хворобі Бехтерева: