Уретрит в рівній мірі вражає і жінок, і чоловіків
Бактеріальний уретрит – це захворювання, що характеризується запальним процесом стінок сечівника (уретри). Воно досить поширене в практиці урології, в слідстві чого не виникає труднощів при діагностиці. Незважаючи на відносно легкий перебіг захворювання, при відсутності адекватного лікування виникають серйозні наслідки для здоров’я.
У цій статті мова піде про причини розвитку бактеріального уретриту і його симптомах, а також про застосовуваних діагностичних методах і способах лікування.
Зміст статті
- Що сприяє захворюванню?
- Які прояви бактеріального уретриту?
- Способи діагностики і лікування бактеріального уретриту
- Часті питання лікаря
- Як себе захистити?
Що сприяє захворюванню?
Причиною розвитку бактеріального уретриту є попадання в сечовипускальний канал певних мікроорганізмів, що викликають запалення.
До них відносять:
- стафілококи;
- стрептококи;
- кишкову паличку;
- ентерококи;
- протеї;
- клебсієли;
- эширихию.
Збудник може проникнути в організм кількома шляхами. Найбільш часто зараження відбувається:
- при незахищеному статевому контакті з інфікованим партнером;
- при проведенні катетеризації сечового міхура або цистоскопії;
- на тлі травми або звуження сечовипускального каналу;
- при застійних явищах в малому тазу на фоні запальних реакцій.
Слід зауважити, що спочатку виникненню бактеріального уретриту сприяють патогенні мікроорганізми, з-за впливу яких знижуються захисні сили організму і активується умовно-патогенна мікрофлора.
Лікування бактеріального уретриту проводять тільки після проведення необхідних аналізів
Які прояви бактеріального уретриту?
Бактеріальні уретрити прийнято поділяти на первинні та вторинні. Первинні уретрити примітні тим, що інфекція проникає в сечівник при статевому акті (найбільш частий варіант зараження), а при вторинних уретритах захворювання розвивається за рахунок поширення інфекції з вогнища запалення, який розташований в іншому органі (передміхуровій залозі, сечовому міхурі, органах малого таза у жінок).
Крім іншого інфекція може протікати в гострій або хронічній формі. У переважній числі випадків хронічна форма протікає безсимптомно, або зі слабо вираженими симптомами, з-за чого хворі не надають належного значення проблеми, що надалі призводить до певних ускладнень.
Симптоми бактеріального уретриту у жінок супроводжуються появою раптових болів і різей під час сечовипускання, свербіння і печіння на вході уретри, неприємним запахом і рясними виділеннями гнійного або слизово-гнійного характеру. При хронічній формі симптоми мають непостійний характер, можуть ускладнюватися хронічним циститом і нетриманням сечі.
Симптоми бактеріального уретриту у чоловіків полягають у сечовипускання, які супроводжуються печінням та болем, свербінні в області геніталій, почервоніння навколо отвору сечовипускального каналу, слизових або гнійних виділеннях, а також набряк голівки статевого члена, що супроводжується незначною хворобливістю.
Зверніть увагу! На тлі уретриту у чоловіків можуть спостерігатися домішки крові в спермі або сечі, а також болі при ерекції. У цьому випадку можна запідозрити ускладнення, і необхідно, щоб пацієнта оглянув лікар.
При бактеріальному уретриті рекомендується уникати пряних, гострих і кислих продуктів
Способи діагностики і лікування бактеріального уретриту
Діагностика цього захворювання не становить особливої праці. Для початку необхідно зібрати анамнез і звернути увагу на наявні клінічні симптоми.
Надалі інструкція передбачає використання наступних методів:
- загального аналізу сечі для виявлення запалення в організмі;
- загального аналізу крові – для визначення бактеріального ураження організму;
- мазків – на встановлення характеру збудника в уретрі;
- бактеріального посіву сечі – для виявлення чутливості до антибіотиків;
- двох або трехстаканной проби сечі для оцінки ступеня захворювання;
- ПЛР-діагностики – для встановлення виду збудника;
- уретроскопії – для оцінки стану стінок уретри.
При необхідності додатково призначають УЗД сечового міхура і нирок, а у чоловіків ще і простати. Перед здачею аналізів рекомендована невелика підготовка – за добу до аналізу уникати статевих контактів.
Лікування бактеріального уретриту не вимагає госпіталізації у стаціонар, а основною його метою є знищення патогенних збудників. Після отримання результатів діагностики підбирають комплексне лікування — зазвичай для цих цілей комбінують антибактеріальні препарати і антисептики місцевого застосування.
Для антибактеріальної терапії використовують кошти з ряду фторхінолонів, макролідів, пеніцилінів і цефаллоспоринов другого і третього порядку. Досить поширеною практикою є комбінування двох антибактеріальних препаратів.
Препарати для лікування бактеріального уретриту відносяться до уроантисептикам застосовують місцево. Це можуть бути як аптечні засоби (діоксидин, мірамістин, протаргол), так і препарати на основі трав (канефрон або фитозолин). У лікуванні допускається використання мазей, прискорюють регенерацію тканин сечовивідного каналу, а також інстиляції з нітратом срібла.
Для домашнього місцевого лікування використовують сидячі ванночки з травами або слабким розчином марганцівки. Ціна препаратів, застосовуваних при лікуванні бактеріального уретриту може бути досить різною, проте не є надто високою, що робить лікування абсолютно доступним.
У деяких випадках рекомендовано призначення фізіотерапевтичних процедур: піхвового електрофорезу для жінок, діадинамічних струмів, УВЧ та магнітотерапії. Також призначають полівітамінні комплекси та імуномодулятори.
Препарати на основі лікувальних трав досить ефективні при уретриті
З фото та відео у цій статті нам вдалося дізнатися про збудників, що викликають симптоми бактеріального уретриту, а також про симптоми хвороби і способи її лікування.
Часті питання лікаря
Як себе захистити?
Доброго дня. В останні роки досить часто хворію запальними захворюваннями органів малого тазу, постійно мучить цистит та аднексит. Мій гінеколог згадував про ймовірність виникнення у мене вторинного бактеріального уретриту. Чи Правда це і чи можу я якось уникнути цього захворювання?
Доброго дня. Так, дійсно часті запальні реакції є причиною, по якій розвивається хвороба. Для її профілактики слід уникати переохолоджень, дотримуватися дієти (виключити з раціону продукти, що подразнюють слизову сечовивідних органів), регулярно підтримувати особисту гігієну, своєчасно лікувати інфекційні захворювання і серйозно ставитися до питань контрацепції.
