Забій носа: фізіолікування

Зміст

Однією з поширених травм голови і обличчя є забій носа. Особливо часто його діагностують у дітей та осіб, що займаються спортом. Забій являє собою пошкодження м’яких тканин, що виникає в результаті удару по них. Стан хрящової та кісткової тканин при цьому не порушено. Про те, чому виникає забій носа, якими симптомами проявляється це захворювання, а також про принципи діагностики і лікування, в тому числі й про методи фізіотерапії, ми розповімо в цій статті.

Зміст

1 Чому виникає забій
2 Симптоми
3 Принципи діагностики
4 Перша допомога потерпілому
5 Тактика лікування
6 Фізіотерапія
7 Висновок

Чому виникає забій

Причиною удару носа є інтенсивний удар по ньому тупим предметом або зіткнення людини з чимось твердим в буквальному сенсі лицем до лиця. Це може бути що завгодно – падіння обличчям вниз (більш характерно для дітей, особливо раннього віку, які тільки починають ходити), невдалий удар у боксі, бійка й інші ситуації.

Ця травма частіше трапляється у дітей (в силу недостатніх навичок ходьби, неуважність, активних ігор), хлопчиків і чоловіків (вони більше, ніж жінки, схильні з’ясовувати стосунки, пускаючи в хід кулаки), а також у спортсменів будь-якої статі.

Притаманна цій травмі та сезонність – велике число ударів реєструється в період зимових морозів та ожеледиці.

Симптоми

Основними клінічними проявами забиття носа є:

сильна, різка біль, інтенсивність якої посилюється навіть при найменшому дотику до вогнища ураження;
набряк, що виникає практично відразу після травми і збільшується ще протягом декількох годин;
крововилив в м’які тканини (гематома), локалізоване в області крил носа, перенісся, очей;
рясне сльозотеча;
утруднене дихання (виникає внаслідок набряку слизової оболонки носа і скупчення у носових раковинах згустків крові);
різної інтенсивності носова кровотеча (у деяких хворих воно відсутнє, а в інших – рясне; це залежить як від ступеня тяжкості травми, так і від індивідуальних особливостей організму хворого – міцності його стінок судин та інших факторів);
порушення цілісності шкіри – криваві садна або відкриті рани.

Всі ці ознаки проявляються практично відразу, наростають і зберігаються максимально вираженими 1-2 дня після травми, а потім поступово згасають.

Якщо забій носа не супроводжує будь-яку іншу, більш важку травму, інших симптомів, як правило, не визначається. У разі струсу мозку, отриманого внаслідок удару і падіння, хворий або особи, що його оточують, зазначає короткочасну втрату свідомості, блювання, інтенсивний головний біль і запаморочення. При переломі носа зверне на себе увагу зміна його форми, проте виявити його при вираженої набряклості м’яких тканин найчастіше непросто навіть фахівцю. В таких випадках з метою уточнення діагнозу хворому призначають рентгенографію носа і придаткових пазух.

Принципи діагностики

Не кожен чоловік, який отримав травму носа, відразу ж звертається до лікаря. Особливо це властиво надто впевненим у собі чоловікам, які сподіваються, що «нічого страшного» і «само пройде». А даремно! Адже за набряком тканин може ховатися не тільки забій, а й перелом носа або придаткових пазух, крім того, забій може супроводжувати таку серйозну травму, як струс мозку та іншу його патологію. Визначити це під силу тільки фахівцеві, та не «на око», а шляхом використання додаткових методів діагностики.

Щоб встановити діагноз, спеціаліст докладно розпитає про скарги потерпілого (обов’язково уточнить, була втрата свідомості, блювота і інші симптоми грізних станів), умови отримання травми, промацає місце забиття, оцінюючи рухливість твердих структур носа і реакцію самого потерпілого на пальпацію (болюча вона чи не дуже і в якому місці інтенсивність болю вище).

Потім лікар проведе риноскопию, оцінюючи стан слизової оболонки і цілісність структур носа зсередини. Після цього, якщо вважатиме за необхідне, він направить пацієнта на рентгенографію області носа, а у важких випадках – і на комп’ютерну томографію, яка допоможе виставити остаточний діагноз.

Перша допомога потерпілому

Перед тим, як звернутися до лікаря, людині, отримав забій носа, необхідно надати першу допомогу. Вона включає в себе наступні дії:

Забезпечити спокій. Важливо заспокоїти хворого, особливо дитини – переконати його сидіти спокійно, не робити різких рухів, не кричати і не плакати, оскільки ці дії сприятимуть наростання набряку м’яких тканин та слизової оболонки носа.

На область перенісся покласти холодний компрес (пакет з льодом, який-небудь продукт з морозилки, загорнутий у тканину і так далі), тримати протягом 15-20 хвилин. Використовувати компреси протягом 24-48 годин після травми за 2-4 рази на день.

Якщо має місце кровотеча з носа, слід нахилити голову потерпілого трохи вперед і вниз, щоб кров не стікала в глотку, а виходила назовні (у носових раковинах вона швидше згорнеться, а значить, кровотеча припиниться). При інтенсивному кровотечі, щоб його швидше зупинити, можна використовувати ватяні джгутики. Їх слід промити перекисом водню і спіральними рухами вставити в порожнину носа. Тримати їх там до 10 хвилин, у важких випадках – до півгодини, а потім промити чистою водою і обережно витягнути.

При наявності відкритих пошкоджень шкіри – обробити їх розчином антисептика (перекисом водню, хлоргексидином або іншими), потім прикрити марлевою пов’язкою або лейкопластиром.

Якщо хворий скаржиться на сильний біль, дати йому знеболюючий препарат (парацетамол, ібупрофен або інший).

Після того, як перша допомога надана, слід звернутися до травматолога, який визначиться з подальшим планом лікування.

Тактика лікування

Як правило, лікують забій носа в умовах амбулаторії.

Лікування включає в себе такі заходи:

прикладання до області поразки холодних компресів (методика описана докладно у розділі «Фізіотерапія»);
змазування місця удару мазями типу Троксевазин, Гепатромбина і подібних;
прийом препаратів, що зменшують запалення і біль (ібупрофен, німесулід та інших);
закапування у носові ходи судинозвужувальних крапель (ксилометазолин, оксиметазолін);
при наявності дефектів шкіри – регулярна обробка їх розчинами антисептиків;
лікування фізичними факторами (докладно описано в наступному розділі).

Фізіотерапія

Методи физиолечения при ударі носа застосовуються з перших діб травми. Мета їх – зупинити кровотечу, усунути або хоча б зменшити больові відчуття хворого, обмежити, а в ідеалі – і ліквідувати набряк. Якщо забій великий, фізичні фактори використовують також для зниження активності запального процесу і запобігання формування грубих рубців.

Щоб полегшити біль, пацієнтові призначають:

локальну кріотерапію (холод зменшує збудливість больових нервових волокон блокує провідність, а також розслабляє м’язи, що в підсумку значно полегшує біль; використовується в першу добу після забою; метод також сприяє зупинці кровотечі і запобігає розвитку набряку; в якості криоагентів можуть бути використані вода, лід, амонію нітрат, хлоретил, рідкий азот, ефір; одним з цих речовин змочують ватний тампон, заповнюють яку-небудь ємність або розпилюють його через пульверизатор; триває процедура кріоапплікаціі від 0.5 до 4 годин в залежності від тяжкості забиття, при необхідності через 1-2 години її можна повторити);
СУФ-опромінення в еритемних дозах (починають його з другого дня удару, з 2-3 БД, курс лікування включає в себе 3-4 процедури; з кожною наступною процедурою дозу опромінення збільшують на 1 БД);
лікарський електрофорез анестетиків (застосовують розчини дикаїну, тримекаина, новокаїну, лідокаїну; під дією препаратів знижується збудливість і провідність клітин больової чутливості; сеанс триває до 20 хвилин, повторюють їх щодня, стільки процедур, скільки буде потрібно для припинення болю; через 1-2 доби після забиття може бути використаний кріоелектрофорез);
ампліпульстерапію;
диадинамотерапию;
интерференцтерапию (струми з частотою від 50 до 150 Гц, що використовуються в цьому і двох вищезгаданих методах лікування, блокують передачу нервових імпульсів з вогнища ураження; існують різні варіанти їх застосування, загальна тривалість процедури, що проводиться 1-2 рази на день, при цьому складає до 10 хвилин, курс – до усунення болю, але не більше 6 днів поспіль; електроди накладають безпосередньо на область забиття);
амплипульсфорез і діадинамофорез препаратів з місцевоанестезуючу дію.

Щоб звузити в області ураження судини і тим самим зменшити набряклість тканин, застосовують охолоджувальні компреси. Головним ефектом цієї процедури є звуження судин поверхневої і глибокої судинної мережі шкіри і частково скелетних м’язів з подальшою зупинкою крововиливи в навколишні ніс м’які тканини. Застосовують компреси в першу добу після травми. На ураженій ділянці розміщують серветку, змочену холодною водою або навіть льодом. Замінюють її новою через 10 хвилин. Повторюють ці дії протягом 40-60 хвилин. Якщо необхідність в цьому виді терапії зберігається протягом доби повторюють 2-3 рази.

В якості протизапальних методів лікування використовують:

УВЧ-терапію (під впливом електричного поля УВЧ знижується активність речовин, що відповідають за запалення – гістаміну, плазмакининов та інших; якщо застосовуються дозування з тепловим ефектом, це призводить до розширення дрібних судин, міграції у вогнище травми лейкоцитів; в перші 2-3 дня травми застосовують низькоінтенсивне поле УВЧ, потім – високоінтенсивне; сеанс триває до 12 хвилин, проводять їх кожен день, курсом до 10 процедур);
НВЧ-терапію (призводить до нагрівання багатих водою тканин (лімфи, крові, м’язів) на 1-1.5 °С, сприяючи розширенню капілярів, підвищення їх проникності і подальшого зневоднення осередку ураження; застосовують метод з 4-5 дня травми в дозі не більше 5 Вт; сеанс триває до 15 хвилин, повторюють їх щодня, терапію проводять курсами від 5 до 10 впливів);
лікарський електрофорез протизапальних засобів (кальцію хлориду, дексаметазону, преднізолону та інших; зменшує виділення медіаторів запалення, знижує проникність судинної стінки; застосовують на 2-3 день після травми, якщо має місце значний набряк; сеанс триває 15 хвилин, проводять їх кожен день курсом від 5 до 10 впливів);
ультрафонофорез цих же препаратів (використовують лабільну методику, призначають з 3-5 дня удару і пізніше, тривалість процедури – 8-10 хвилин, проводять їх кожен день, курсом до 8-10 сеансів);
магнітотерапію високочастотну (сприяє нагріванню тканин на 2-4 °С, в результаті чого розширюються судини, підвищується фагоцитарна активність білих кров’яних тілець – лейкоцитів, прискорюються процеси утилізації ними продуктів обміну; застосовують з 4-5 дня травми тільки при сильних ударах; сеанси тривають по 15-20 хвилин, проводяться кожен день, курсом до 10 процедур).

Щоб поліпшити з вогнища ураження відтік лімфи і зменшити цим набряк, хворому призначають спиртові компреси (викликають зневоднення тканин, поліпшують гемолимфоперфузию; застосовують спирт концентрацією 30 % або горілку кімнатної температури; тривалість дії становить до 60-90 хвилин, повторюють їх 1-2 рази на добу).

Протипоказано фізіолікування при триваючому сильному кровотечі і гнійному запальному процесі в зоні передбачуваного впливу.

Висновок

Забій носа — це травма, що характеризується пошкодженням м’яких тканин при збереженні структури кісткової і хрящової тканини. Частіше діагностується у дітей, чоловіків і спортсменів. Основними симптомами є біль у ділянці ураження, набряк, гематома і носова кровотеча.

Оскільки набряк носа може поєднуватися з іншими, більш серйозними травмами голови, після отримання таких потерпілому слід відразу ж звернутися за допомогою до лікаря. Фахівець проведе обстеження, встановить діагноз і призначить правильне лікування, що включає в себе прийом знеболюючих, протинабрякових засобів та фізіотерапію. Методи останньої допомагають зменшити запалення і біль, а також обмежити набряк.