Діагноз затримка психічного розвитку ставиться переважно в дошкільному або шкільному віці, коли дитина стикається з проблемами у навчанні. При своєчасній корекції та медичної допомоги можливе повне подолання проблем у розвитку, але рання діагностика патології досить скрутна.
Що таке затримка психічного розвитку?
Затримка психічного розвитку, скорочено ЗПР, являє собою відставання в розвитку від прийнятих для певного віку норм. При ЗПР страждають окремі когнітивні функції – мислення, пам’ять, увага, емоційна сфера.
Причини відставання у розвитку
ЗПР може виникнути внаслідок різних причин, умовно їх можна розділити на біологічні та соціальні.
До біологічних причин відносяться:
- ураження ЦНС в період внутрішньоутробного розвитку: травми та інфекції під час вагітності, шкідливі звички матері, гіпоксія плоду;
- недоношеність, симптоми жовтяниці;
- гідроцефалія;
- вади розвитку і новоутворення головного мозку;
- епілепсія;
- вроджені ендокринні патології;
- спадкові захворювання – фенілкетонурія, гомоцистинурія, гістидинемія, синдром Дауна;
- тяжкі інфекційні захворювання (менінгіт, менінгоенцефаліт, сепсис);
- захворювання серця, нирок;
- рахіт;
- порушення сенсорних функцій (зору, слуху).
До соціальних причин можна віднести:
- обмеження життєдіяльності дитини;
- несприятливі умови виховання, педагогічна занедбаність;
- часті психотравми у житті дитини.
Симптоми і ознаки відставання у розвитку
Ознаки ЗПР можна запідозрити, звернувши увагу на особливості психічних функцій:
Психологія дітей із затримкою психічного розвитку
В результаті проблем в емоційній сфері та сфері міжособистісних відносин діти з ЗПР часто воліють самотність, вони зневірені в собі.
Види ЗПР
Згідно класифікації К. С. Лебединської за етіопатогенетичному принципом ЗПР буває наступних видів:
Ускладнення і наслідки ЗПР
Наслідки ЗПР більше позначаються на психологічному здоров’ї особистості. Якщо проблема не коригується, малюк продовжує віддалятися від колективу, у нього знижується самооцінка. В майбутньому соціальна адаптація таких дітей скрутна. Разом з прогресуванням ЗПР погіршується лист, мова.
Діагностика ЗПР
Рання діагностика ЗПР скрутна. Це обумовлено тим, що для підтвердження діагнозу необхідний порівняльний аналіз психічного розвитку дитини з нормами віку.
Ступінь і характер затримки розвитку визначається колегіально лікарем психотерапевтом, психологом, логопедом, дефектологом.
Психічний розвиток включає оцінку наступних критеріїв:
- мовленнєвий і предречевое розвиток;
- пам’ять та мислення;
- сприйняття (знання предметів і частин тіла, кольорів, форм, орієнтація в просторі);
- увагу;
- ігрова і зображальна діяльність;
- рівень навичок самообслуговування;
- комунікабельність і самосвідомість;
- шкільні навички.
Для обстеження використовують денверовский тест, шкалу Бейлі, тест IQ і інші.
Додатково можуть бути показані такі інструментальні дослідження:
- ЕЕГ;
- КТ та МРТ головного мозку.
Як вилікувати ЗПР
Основна допомога дітям з ЗПР полягає в тривалій психолого-педагогічної корекції, яка спрямована на поліпшення емоційно-комунікативної і когнітивної сфери. Суть її полягає у проведенні занять з психологом, логопедом, дефектологом, психіатром.
Якщо психокорекції недостатньо, її підкріплюють медикаментозним лікуванням з ноотропними препаратами в основі.
Основні препарати для медикаментозної корекції:
- Пірацетам, Енцефабол, Аміналон, Фенібут, Церебролізин, Актовегін;
- Гліцин;
- гомеопатичні препарати – Церебрум композитум;
- вітаміни та вітаміноподібні кошти – вітамін В, Нейромультивит, Магне В6;
- антиоксидантів і антигіпоксантів – Мексидол, Цитофлавин;
- общетонизирующие препарати – Когитум, Лецитин, Елькар.
Профілактика проблем з розвитком
Щоб уникнути ЗПР, потрібно дотримуватися простих правил:
- створити сприятливі умови перебігу вагітності і пологів;
- створити дружню обстановку в сім’ї;
- пильно стежити за станом дитини з перших днів життя;
- своєчасно лікувати будь-якого роду захворювання у малюка;
- займатися з дитиною і розвивати його з раннього віку.
Важливе значення в профілактиці ЗПР відводиться тілесно-емоційного контакту мами і малюка. Обійми, поцілунки, дотики допомагають дитині відчувати себе спокійно і впевнено орієнтуватися в новій обстановці, адекватно сприймати навколишній світ.
Коментує наш фахівець
Чим раніше батьки звернуть увагу на відставання в психічному розвитку або перестануть його заперечувати, тим вище ймовірність повної компенсації недоліків емоційної і когнітивної сфери. Своєчасна корекція запобіжить майбутні психологічні травми, пов’язані з усвідомленням своєї неспроможності і безпорадності в потоці загального навчання.
Наші рекомендації
