Затримка психічного розвитку у дітей: симптоми, причини, препарати для лікування

  • Що таке затримка психічного розвитку?
  • Причини відставання у розвитку
  • Симптоми і ознаки відставання у розвитку
    • Психологія дітей із затримкою психічного розвитку
  • Види ЗПР
  • Ускладнення і наслідки ЗПР
  • Діагностика ЗПР
  • Як вилікувати ЗПР
  • Профілактика проблем з розвитком

Діагноз затримка психічного розвитку ставиться переважно в дошкільному або шкільному віці, коли дитина стикається з проблемами у навчанні. При своєчасній корекції та медичної допомоги можливе повне подолання проблем у розвитку, але рання діагностика патології досить скрутна.

Що таке затримка психічного розвитку?

Затримка психічного розвитку, скорочено ЗПР, являє собою відставання в розвитку від прийнятих для певного віку норм. При ЗПР страждають окремі когнітивні функції – мислення, пам’ять, увага, емоційна сфера.

Причини відставання у розвитку

ЗПР може виникнути внаслідок різних причин, умовно їх можна розділити на біологічні та соціальні.

До біологічних причин відносяться:

  • ураження ЦНС в період внутрішньоутробного розвитку: травми та інфекції під час вагітності, шкідливі звички матері, гіпоксія плоду;
  • недоношеність, симптоми жовтяниці;
  • гідроцефалія;
  • вади розвитку і новоутворення головного мозку;
  • епілепсія;
  • вроджені ендокринні патології;
  • спадкові захворювання – фенілкетонурія, гомоцистинурія, гістидинемія, синдром Дауна;
  • тяжкі інфекційні захворювання (менінгіт, менінгоенцефаліт, сепсис);
  • захворювання серця, нирок;
  • рахіт;
  • порушення сенсорних функцій (зору, слуху).

До соціальних причин можна віднести:

  • обмеження життєдіяльності дитини;
  • несприятливі умови виховання, педагогічна занедбаність;
  • часті психотравми у житті дитини.

Симптоми і ознаки відставання у розвитку

Ознаки ЗПР можна запідозрити, звернувши увагу на особливості психічних функцій:

  • Сприйняття: уповільнене, неточне, неможливість сформувати цілісний образ. Діти з затримкою психічного розвитку краще сприймають інформацію візуально, ніж на слух.
  • Увага: поверхневе, нестійкий, короткочасний. Переключення уваги сприяють будь-які зовнішні стимули.
  • Пам’ять: переважає наочно-образна пам’ять, мозаїчне запам’ятовування інформації, низька розумова активність при відтворенні інформації.
  • Мислення: порушення образного мислення, абстрактне і логічне мислення тільки за допомогою педагога або батька. Діти з ЗПР не можуть зробити висновки зі сказаного, підсумувати інформацію, зробити висновок.
  • Мова: спотворення артикуляції звуків, обмеження словникового запасу, труднощі у побудові висловлювання, порушення слуховий диференціації, затримка мовного розвитку, дислалія, дислексія, дисграфія.
  • Психологія дітей із затримкою психічного розвитку

  • Міжособистісне спілкування: діти без відхилень у розвитку спілкуються з відстаючими дітьми рідко, не приймають їх в ігри. У групі однолітків дитина з ЗПР практично не взаємодіє з оточуючими. Багато діти віддають перевагу грати окремо. На уроках діти з ЗПР працюють на самоті, співпраця буває рідко, спілкування з іншими обмежена. Відсталі діти в більшості випадків спілкуються з дітьми молодше себе, що краще їх приймають. Деякі малюки взагалі уникають контакту з колективом.
  • Емоційна сфера: діти з ЗПР емоційно нестійкі, лабільні, сугестивності і несамостійні. Вони часто перебувають у стані тривоги, неспокою, афекту. Їм властиві часті зміни настрою і контрастність в прояві емоцій. Може спостерігатися неадекватна життєрадісність і підйом настрою. Діти з ЗПР не можуть охарактеризувати свій емоційний стан, можуть при ідентифікації емоцій оточуючих, часто бувають агресивними. Таким дітям притаманна занижена самооцінка, невпевненість, прихильність до когось одного з однолітків.

  • В результаті проблем в емоційній сфері та сфері міжособистісних відносин діти з ЗПР часто воліють самотність, вони зневірені в собі.

    Види ЗПР

    Згідно класифікації К. С. Лебединської за етіопатогенетичному принципом ЗПР буває наступних видів:

  • Затримка розвитку конституціональної етіології – неускладнений психофізичний інфантилізм, при якому когнітивна і емоційна сфера знаходяться на ранньому етапі розвитку.
  • ЗПР соматогенної етіології – виникає внаслідок тяжких захворювань, перенесених в період раннього дитинства.
  • ЗПР психогенної етіології – є результатом несприятливих умов виховання (гіперопіка, імпульсивність, лабільність, авторитаризм з боку батьків).
  • ЗПР церебрально-органічної етіології.
  • Ускладнення і наслідки ЗПР

    Наслідки ЗПР більше позначаються на психологічному здоров’ї особистості. Якщо проблема не коригується, малюк продовжує віддалятися від колективу, у нього знижується самооцінка. В майбутньому соціальна адаптація таких дітей скрутна. Разом з прогресуванням ЗПР погіршується лист, мова.

    Діагностика ЗПР

    Рання діагностика ЗПР скрутна. Це обумовлено тим, що для підтвердження діагнозу необхідний порівняльний аналіз психічного розвитку дитини з нормами віку.

    Ступінь і характер затримки розвитку визначається колегіально лікарем психотерапевтом, психологом, логопедом, дефектологом.

    Психічний розвиток включає оцінку наступних критеріїв:

    • мовленнєвий і предречевое розвиток;
    • пам’ять та мислення;
    • сприйняття (знання предметів і частин тіла, кольорів, форм, орієнтація в просторі);
    • увагу;
    • ігрова і зображальна діяльність;
    • рівень навичок самообслуговування;
    • комунікабельність і самосвідомість;
    • шкільні навички.

    Для обстеження використовують денверовский тест, шкалу Бейлі, тест IQ і інші.

    Додатково можуть бути показані такі інструментальні дослідження:

    • ЕЕГ;
    • КТ та МРТ головного мозку.

    Як вилікувати ЗПР

    Основна допомога дітям з ЗПР полягає в тривалій психолого-педагогічної корекції, яка спрямована на поліпшення емоційно-комунікативної і когнітивної сфери. Суть її полягає у проведенні занять з психологом, логопедом, дефектологом, психіатром.

    Якщо психокорекції недостатньо, її підкріплюють медикаментозним лікуванням з ноотропними препаратами в основі.

    Основні препарати для медикаментозної корекції:

    • Пірацетам, Енцефабол, Аміналон, Фенібут, Церебролізин, Актовегін;
    • Гліцин;
    • гомеопатичні препарати – Церебрум композитум;
    • вітаміни та вітаміноподібні кошти – вітамін В, Нейромультивит, Магне В6;
    • антиоксидантів і антигіпоксантів – Мексидол, Цитофлавин;
    • общетонизирующие препарати – Когитум, Лецитин, Елькар.

    Профілактика проблем з розвитком

    Щоб уникнути ЗПР, потрібно дотримуватися простих правил:

    • створити сприятливі умови перебігу вагітності і пологів;
    • створити дружню обстановку в сім’ї;
    • пильно стежити за станом дитини з перших днів життя;
    • своєчасно лікувати будь-якого роду захворювання у малюка;
    • займатися з дитиною і розвивати його з раннього віку.

    Важливе значення в профілактиці ЗПР відводиться тілесно-емоційного контакту мами і малюка. Обійми, поцілунки, дотики допомагають дитині відчувати себе спокійно і впевнено орієнтуватися в новій обстановці, адекватно сприймати навколишній світ.

    Коментує наш фахівець

  • Існує 2 небезпечні крайності, в які впадають багато батьків дітей з ЗПР – гіперопіка і байдужість. І в першому, і в другому варіанті розвиток особистості гальмується. Гіперопіка не дозволяє дитині розвиватися, так як все за нього роблять батьки, відносяться до школяра як до маленького. Байдужість з боку дорослих відбирає в дитини стимул і прагнення розвиватися і вчитися чомусь новому.
  • Існують спеціальні школи для дітей із ЗПР або окремі класи у загальноосвітніх школах, що мають в основі корекційно-розвиваючу модель навчання. У спецкласах створені оптимальні умови для навчання особливих дітей – мала наповнюваність, індивідуальні заняття, які дозволяють не втратити психологічні особливості дитини, корисні для його розвитку.
  • Чим раніше батьки звернуть увагу на відставання в психічному розвитку або перестануть його заперечувати, тим вище ймовірність повної компенсації недоліків емоційної і когнітивної сфери. Своєчасна корекція запобіжить майбутні психологічні травми, пов’язані з усвідомленням своєї неспроможності і безпорадності в потоці загального навчання.

    Наші рекомендації

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: