Зміст статті:
У малому тазі розташовуються великі вени та артерії, що постачають киснем і живильними речовинами життєво важливі органи і нижні кінцівки, — клубові, запірательние, глибокі, прямокишечные, яєчкові і яєчникові. Патології цих судин і викликане ними порушення кровообігу можуть стати причиною розладів сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, порушень рухової функції ніг.
Захворювання артерій і вен тазу та характерні симптоми
Всі захворювання великих судин в тій чи іншій мірі викликають порушення кровообігу в снабжаемой ними зоні. Вони можуть бути викликані ендогенними, екзогенними причинами або виникати в результаті взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів.
Облітеруючий атеросклероз
Атеросклероз – хронічне захворювання судин, викликане порушенням білково-ліпідного обміну і супроводжується формуванням так званих холестеринових бляшок на їх внутрішніх стінках. На даний момент механізми розвитку захворювання досліджені не до кінця, однак відомо, що факторами, які суттєво збільшують ризик його виникнення, є:
- артеріальна гіпертонія,
- цукровий діабет,
- надмірна вага,
- малорухливий спосіб життя,
- куріння,
- неправильне харчування,
- спадкова схильність,
- ендокринні та аутоімунні патології.
Звуження просвіту крупних артерій і вен малого тазу, викликаний атеросклерозом, стає причиною системного порушення кровотоку в органах і нижніх кінцівках. Оклюзія чи стеноз клубової артерії проявляє себе наступними симптомами:
- болі в ногах, що віддають в пах, нижню частину живота, поперек,
- порушення чутливості ніг, оніміння,
- відчуття печіння, поколювання,
- судоми,
- утворення трофічних виразок,
- зниження м’язового тонусу,
- відсутність пульсу в області стоп.
Якщо лікування атеросклерозу не було розпочато вчасно, симптоми наростають, розвивається некроз тканин, гангрена, що загрожує ампутацією і глибокої інвалідизації пацієнта.
Тромбоз глибоких судин
Тромбоз – захворювання, при якому в руслі судин формуються згустки, утворені клітинами крові – тромбами, частково або повністю перекривають просвіт і викликають системні порушення кровотоку. Причинами виникнення патології слід вважати:
- хвороби крові, пов’язані з порушенням її згортання;
- ендокринні порушення;
- дефекти будови судинних стінок;
- дисфункціональні розлади гемодинаміки;
- прийом гормональних контрацептивів;
- тривала нерухомість.
Оклюзія клубових артерій і вен тромбами, або тромбоемболія, викликають порушення кровотоку, гіпоксію і наступний за нею некроз клітин.
Фіброзно-м’язова дисплазія
Фіброзно-м’язової дисплазії називають патологічний стовщення судинних стінок, не пов’язане із запальним процесом або атеросклерозом. Стан викликає стеноз або розтягнення стінок артерій і вен, і порушення кровообігу і кровопостачання органів, які вони живлять.
Симптомами фіброзно-м’язової дисплазії судин малого тазу є:
- тягнучі і ниючі болі в області живота і нижніх кінцівок,
- розлади чутливості, оніміння, печіння, поколювання,
- м’язова слабкість,
- судоми,
- переміжна кульгавість.
Причини розвитку патології до кінця не вивчені, проте можна виділити групу ризику – найбільш схильні до захворювання жінки в період менопаузи.
Варикозне розширення вен малого тазу
Варикозне розширення судин, або синдром хронічного венозного тазового повнокров’я, — захворювання, при якому порушується архітектоніка вен, що провокує застої крові в органах малого тазу. Захворювання зустрічається переважно у жінок дітородного віку. Головні симптоми варикозного розширення:
- хронічні тягнучі болі внизу живота, що віддають в крижі і поперек, що посилюються після навантажень або перед менструацією;
- дискомфорт під час статевого акту і після нього;
- розлади сечовипускання;
- хронічне запалення органів сечостатевої системи.
В основі механізмів формування патології лежать гормональні порушення. Вважається, що сприятливими факторами для розвитку захворювання у жінок є:
- багаторазові пологи;
- сидяча робота, малорухливий спосіб життя;
- надмірні фізичні навантаження, пов’язані з підняттям тягарів;
- прийом гормональних препаратів, у тому числі оральних контрацептивів.
Часто захворювання вперше проявляє себе під час вагітності, що пов’язано з гормональною перебудовою, яка відбувається в організмі жінки, і з збільшеним тиском на органи малого тазу.
У чоловіків причинами розвитку вважаються:
- важка фізична праця;
- малорухливий спосіб життя;
- наявність гриж в паховій області;
- вроджені порушення будови судин, слабкість судинної стінки;
- доброякісні та злоякісні новоутворення в малому тазу.
І у чоловіків, і у жінок неспроможність тазових вен зі скиданням по притоках є причиною порушення репродуктивної функції та безплідності.
Синдром Паркса-Вебера
Синдром Паркса-Вебера – вада розвитку судин, виявляє себе наявністю нориць (соустий) між венами й артеріями і артеріовенозних аневризм. Так як значний об’єм крові надходить через патологічні сполучення відразу у вени, минаючи капілярну мережу, виникає хронічне кисневе голодування органів і тканин.
Симптомами системної вродженої патології судин є:
- порушення серцевого ритму,
- набряклість,
- подовження кінцівок,
- кульгавість,
- утворення трофічних виразок,
- множинні ураження органів, викликані порушенням їх кровопостачання.
Частим ускладненням патології стає гангрена як результат некрозу тканин, зумовлених тривалим кисневим голодуванням.
Крім функціональних і органічних захворювань судин малого тазу, до причин, що викликають стійкі порушення кровообігу, можна віднести травми, отримані в тому числі під час оперативного втручання, наприклад, пошкодження клубової вени при транспедикулярної фіксації.
Діагностика
Перший етап діагностики захворювань вен і артерій малого тазу – огляд фахівця і збір анамнезу. При первинному огляді лікар оцінює зовнішні ознаки порушення кровообігу: наявність або відсутність пульсації в стопах, ціанозу шкірних покривів, м’язової слабкості, з’ясовує характер і ступінь вираженості больових відчуттів.
Для уточнення клінічної картини і остаточної постановки діагнозу необхідно застосування інструментальних методик:
- ангіографічне дослідження із застосуванням контрастної речовини для виявлення флебологічного статусу органів малого тазу і нижніх кінцівок;
- ультразвукове дослідження дозволяє виявити агломерати розширених вен, наявність аневризм і ділянок стенозу, виявити факт зниження швидкості кровотоку;
- варикография для виявлення ступеня ураження системи клапанів і наявності судинних анастомозів;
- МРТ і КТ для отримання максимально точної тривимірної пошарової картини області поразки.
В окремих випадках, якщо інформативність описаних вище методів діагностики не є достатньою, застосовується лапароскопія – малоінвазивний метод оперативної діагностики, що передбачає введення через невеликий надріз в черевну порожнину лапароскопа.
Методи терапії
Лікування захворювань артерій і вен малого тазу здійснюється переважно хірургічними методами, особливо в тому випадку, якщо діагностовано наявність аневризм і оклюзій великих судин. Тактика і метод виконання операції обирається індивідуально, залежно від характеру і ступеня ураження тканин.
Методи хірургічного лікування оклюзій судин малого тазу:
- стенирование клубової та інших артерій,
- шунтування,
- резекція ураженої ділянки судини з заміною її трансплантатом,
- ендартеректомія – розтин просвіту судини і видалення ембола.
Методи хірургічного лікування варикозного розширення судин малого тазу:
- емболізація вен,
- кліпування,
- кросектомія,
- склерооблитерация просвіту вен,
- флебектомія,
- резекція пошкоджених судин.
Найбільш частою операцією при аневризмі клубової артерії на сьогоднішній день є протезування.
У разі легкого ступеня патології можлива його корекція з використанням консервативних методик, які включають в себе прийом препаратів для поліпшення кровообігу, нормалізації функції згортання крові, протизапальних нестероїдних препаратів. Окрема роль у лікуванні захворювання судин відводиться корекції способу життя, відмови від шкідливих звичок і дієтотерапії.
Ускладнення і прогноз
Так як великі артерії і вени малого таза здійснюють кровопостачання органів сечостатевої сфери і нижніх кінцівок, будь-які порушення кровообігу передусім викликають порушення їх функцій. Найбільш частими ускладненнями патологій судин малого тазу є:
- утворення трофічних виразок,
- гангрена нижніх кінцівок,
- хронічні запальні захворювання органів малого таза,
- безпліддя,
- тромбоемболія судин,
- м’язова слабкість, атрофія,
- кульгавість.
Прогноз перебігу захворювання визначається індивідуально, залежно від ступеня тяжкості патології, об’єму ураження та наявності ускладнень. Прогноз при вроджених патологіях менш сприятливий; при захворюваннях, що піддаються корекції шляхом зміни способу життя, повне одужання можливе в переважній більшості випадків.