Зміст статті:
Коли запалюється правий або лівий лімфовузол в області паху, варто пройти обстеження на предмет різних захворювань. Варто розібратися з можливими причинами патологічних процесів і методами їх лікування.
Захворювання лімфовузлів таза і їх характерні ознаки
Пахові лімфовузли являють собою утворення невеликого розміру, в нормальному стані мають діаметр 5 мм, Вони мають форму овалу і не промацуються у нормальному стані.
Причини запалення пахових лімфовузлів у жінок:
- Венеричні захворювання – уреаплазмоз, мікоплазмоз, хламідіоз.
- Інфекції різної природи – стрептококова, стафілококова, кишкова і туберкульозна.
- Травми в області паху.
- Пошкодження шкіри – висип, фурункул, подряпини.
- Кандидоз.
- Активація вірусу герпесу.
- Злоякісні пухлини сечостатевої системи.
- Ускладнення після хірургічного втручання.
- Онкологічні захворювання лімфатичної системи.
- Системні захворювання – діабет, ВІЛ, краснуха.
Серед основних причин лимфоденита (запалення лімфовузлів) виступають інфекції, що передаються статевим шляхом.
При збільшенні пахових вузлів у розмірах в організмі починається запальний процес. Визначити місце розвитку хвороби можна по області запалення. Пахові вузли розділені на групи:
- Верхні – запальний процес починається в нижній частині сідниць і оболонки черевної порожнини.
- Середні – запалення зачіпає область малого тазу, що включає органи сечостатевої системи.
- Нижні. Місце розвитку запальної реакції знаходиться в суглобах, шкірі і м’язах ніг.
Враховуючи розташування уражених лімфатичних вузлів, лікар вибере методи діагностики і визначить курс лікування.
Як з’являються метастази
Через лімфатичні судини проходить мережа найтонших капілярів. В них потрапляє тканинна межклеточная рідину, що омиває клітини кісток, м’язів і органів. Згодом вона всмоктується в лімфатичні капіляр, утворюючи лімфу. В рідини збирається безліч токсинів, пухлинних клітин збудників інфекцій. Капіляри об’єднуються в дрібні судини, а потім – у більш великі, які направляються у лімфатичні вузли. При проходженні через них лімфа очищається спеціальними клітинами і прямує далі.
Очищена лімфа збирається в великий лімфатичний протока, що впадає у верхню порожнисту вену, рухається до серця.
Ракова пухлина, незалежно від місця розташування, може давати метастази в лімфовузли. Тривалість цього процесу може становити від декількох місяців до півроку. Коли злоякісна пухлина стає крихкою, її клітини починають вимиватися тканинною рідиною і виявляються в лімфатичних капілярах. З них частинки новоутворення потрапляють в лімфовузли.
Ракові клітини, що осіли в лімфатичних вузлах, частково знешкоджуються, а частина клітин утворює вторинний пухлинної вогнище – метастаз. Після утворення протягом декількох місяців нова пухлина зупиняється в розвитку. Після розростання і розпушення метастази його клітини відправляються в лімфу і проходить посудину.
Прогноз при метастазах в клубових лімфовузлах сприятливий, якщо онкологію виявили на початковій стадії, коли вторинні новоутворення захопили кілька невеликих вузлів.
Постановка діагнозу
Серед основних методів діагностики виділяють:
- КТ. Комп’ютерна томографія забезпечує візуалізацію і оцінку стану органів на досліджуваному рівні. Якість результатів залежить від функціональності томографа та досвіду лікарів, які проводитимуть обстеження.
- МРТ. Магнітно-резонансна томографія дозволяє виявити метастази у регіональних лімфовузлах на ранній стадії формування. Після застосування цього методу діагностики можливе проведення радикальної хірургічної операції. Завдяки такому підходу пацієнт повністю позбавляється від злоякісної пухлини. Крім того, МРТ дозволяє виявити навіть невеликі лімфовузли.
- УЗД. Ультразвуковий метод дослідження організму дозволяє виявити метастази лімфатичних вузлів, що виникають при лейкозах (хвороби крові), туберкульозі, сифілісі, різних інфекцій та паразитарних захворюваннях. Максимальний діаметр досліджуваних вузлів в здоровому стані становить 7 мм. Оскільки багато хвороб однаково позначаються на стані лімфатичної системи, тільки при використанні УЗД поставити діагноз досить складно.
Ці методи дослідження використовуються в комплексі для складання повної клінічної картини.
Методи терапії
Поширення клітин злоякісної пухлини в прилеглі лімфовузли зустрічається досить часто. При виборі радикального лікування їх видаляють хірургічним шляхом. Якщо вражені метастазами лімфатичні вузли, їх видалення може бути ускладнене – небудь буде потрібно значний обсяг хірургічних маніпуляцій, або ступінь тяжкості стану пацієнта не дозволить провести операцію.
При наявності множинних метастазів хворому призначається хіміотерапія. Якщо вторинні вогнища хвороби поодинокі, застосовується високоточна променева терапія IMRT. Її комбінують з хірургічним лікуванням лімфовузлів в малому тазу.
Система Кіберніж
Хірургічне втручання для усунення метастазів в лімфовузлах використовується не завжди. Такий метод призводить до пошкодження здорових тканин, пов’язаний з використанням наркозу, а також тягне за собою тривалий період відновлення.
До безкровним методів відносять стереотаксическую радіохірургію, реалізовану на системі Кіберніж. Цей метод вибирають на міждисциплінарному консиліумі, який дозволяє лікарям різних спеціалізацій розібратися з усіма особливостями конкретного випадку і вибрати відповідну схему лікування.
Медикаментозне лікування
Купірувати запалення клубових лімфатичних вузлів допомагають наступні медикаменти:
- НПЗП – нестероїдні протизапальні засоби. Препарати різко скорочують вироблення медіаторів запалення. В області ураженого лімфовузла проходить почервоніння, знімається набряклість і хворобливість. НПЗЗ випускають у вигляді таблеток, кремів і мазей. При зовнішньому застосуванні побічні дії виникають рідше, але і дію препаратів менш виражене. Кошти приймають не більше 5 днів – вони дратують слизову ШЛУНКОВО-кишкового тракту, що може спровокувати кровотечу. До НПЗЗ відносять Диклофенак, Ібупрофен, Німесил, Найз.
- Анальгетики – Панадол, Анальгін, Ефералган.
- Глюкокортикостероїди – застосовуються при вираженої набряклості і гострому запаленні. Препарати усувають набряк і знімають біль.
- Противірусні засоби – підвищують імунітет, пригнічують діяльність вірусів. До імуностимулюючим препаратам відносять Арбідол, Кагоцел, Аміксин. Вірусну активність знижує Изопринозин, Зовіракс, Гропріносин.
- Антибіотики. Якщо лімфаденіт спровокований проникненням інфекції в лімфатичну або кровоносну систему, терапевтичне вплив спрямований на боротьбу з інфекційним агентом. Якщо біоматеріал вже взято на аналіз, застосовуються ліки направленої дії. Найчастіше прописують Фортаз, Цедекс, Цефіксим.
- Місцеві засоби. На запалену ділянку накладають компреси і примочки з Іхтіолової або Гепариновою маззю, Пироксикамом, Диклофенаком, Кетопрофеном.
Деякі лікарські засоби можуть не поєднуватися між собою, що спровокує загострення лімфаденіту. Курс терапії повинен призначати і коригувати тільки лікар.
Інші методи
Крім хірургічного втручання і лікарських засобів, для лікування запалених лімфовузлів використовують фізіопроцедури: УВЧ, лазеротерапію, ультразвукову терапію, електрофорез. Така терапія протипоказана при підозрі на онкологію та отруєння, при високій температурі тіла, туберкульозі.
Серед народних методів виділяють використання відварів із звіробою, березових бруньок, материнки і чебрецю. Для зняття запалення використовують настрій кореня цикорію. Перед застосуванням народних методів важливо порадитися з лікарем.
Можливі ускладнення та наслідки
Запалення лімфовузлів у паху, що триває більше 2 тижнів, вимагає звернення до лікаря, навіть при відсутності дискомфорту. Ігноруючи набряк і локальне почервоніння, можна пропустити розвиток таких захворювань, як туберкульоз або онкопатологія.
Варто розібратися, скільки живуть при метастазах в клубових лімфовузлах. Після складної операції по видаленню онкологічних новоутворень прогноз виживання доходить до 5 років у 40% випадків. При ранньому виявленні хвороби цей термін збільшується.
При гострому лімфаденіті багато хто намагається позбутися від болю народними засобами. Невірно обрана терапія призводить до розвитку гнійного процесу. Наслідками стає абсцес (скупчення гною в ураженій ділянці) або аденофлегмона (гостре запалення підшкірної жирової клітковини). Найбільш небезпечний наслідок збільшення лімфовузлів – зараження крові.
Профілактичні заходи
Основні заходи профілактики збільшення лімфовузлів малого тазу:
- не допускати переохолоджень;
- вчасно звертатися за лікарською допомогою при підозрі на захворювання, здатні викликати лімфаденіт;
- обробляти навіть незначні ранки в паховій області;
- якщо з’явився дискомфорт в області тазу або почали опухати лімфовузли, варто звернутися в медичний заклад;
- ретельніше підбирати статевих партнерів.
Якщо своєчасно лікувати виникають захворювання і стежити за своїм здоров’ям, ризик розвитку небезпечних наслідків лімфаденіту мінімальний.
Прогноз
При своєчасному лікуванні прогноз лімфаденіту сприятливий. Після 10 днів терапії пацієнти відзначають видимі поліпшення. Через 3 тижні хворий може повернутися до звичного життя. У запущених випадках прогноз запалення лімфовузлів в тазової області пов’язаний з небезпечними для здоров’я ускладненнями і затяжний реабілітацією після оперативного лікування.
Часто захворювання в органах малого тазу протікають безсимптомно, проте при появі навіть незначного дискомфорту в області лімфовузлів варто пройти ретельне обстеження.
