Абсцес малого тазу: причини, симптоми, лікування та прогноз

Зміст статті:

  • Причини виникнення абсцесів малого тазу
  • Клінічні прояви
  • Діагностика
  • Методи терапії
  • Можливі ускладнення та наслідки
  • Профілактичні заходи і прогноз

Абсцеси малого таза виникають в місцях, де є сприятливі умови. До розташовує факторів відноситься застій запального ексудату або виливання крові. Рідина накопичується в найнижчому місці черевної порожнини — дугласовому просторі. У жінок вогнище хвороби розташовується між маткою і прямою кишкою, у чоловіків в поглибленні між сечовим міхуром і прямою кишкою. Запалення тканин з гнійної порожнини виникає як ускладнення хірургічних втручань, апендициту, гінекологічних інфекцій.

Причини виникнення абсцесів малого тазу

Абсцес малого тазу: причини, симптоми, лікування та прогнозНайбільш часта причина абсцесу малого тазу – вплив бактеріальної мікрофлори різного ступеня агресивності. Інвазія відбувається на тлі ослаблення бар’єрних механізмів. Абсцес стає ускладненням місцевого перитоніту, що поширюється дифузно. Провокуючими обставинами є:

  • травми і операції на органах черевної порожнини;
  • гострий апендицит;
  • недотримання правил асептики;
  • недостатнє дренування і санування черевної порожнини;
  • гнійні гінекологічні запалення.

Схильність до патології спостерігається у пацієнтів з цукровим діабетом, хворобою Корну, а також вагітних.

Патологія характерна для будь-якої статі і віку, спостерігається у дітей як форма ускладнення після операції.

Клінічні прояви

Абсцес малого тазу: причини, симптоми, лікування та прогнозПатологія має характерні ознаки, які проявляються на 5-7 день після початку запалення. На першій стадії температура тіла підвищена, після формування абсцесу виникає лихоманка, озноб, рясне потовиділення. Серед симптомів захворювання:

  • погіршення загального стану;
  • сильні болі внизу живота;
  • проблеми з сечовипусканням;
  • позиви до дефекації;
  • тенизмы;
  • спрага;
  • почастішання пульсу;
  • нудота;
  • слизові виділення з прямої кишки, піхви.

Клінічна картина не однакова для всіх пацієнтів, патологія може мати мінімальні прояви або зовсім не проявлятися до певного моменту. Симптоматика залежить від локалізації вогнища нагноєння. Поки капсула ціла, очеревина не дратується. Перфорація абсцесу в кишечник призводить до появи свищів. Зазвичай вони спостерігаються в товстій кишці.

Діагностика

Абсцес малого тазу: причини, симптоми, лікування та прогнозЗнімок УЗД

В процесі збору анамнезу лікар враховує недавні хірургічні втручання і гінекологічні проблеми. При підозрі на абсцес проводиться ректальне (для чоловіків) і вагінальне (для жінок) обстеження. Пальпаторно визначається щільний інфільтрат з розм’якшеним ділянкою в центрі. Освіта хворобливе, при розростанні тисне на пряму кишку. Виникають помилкові позиви до дефекації.

Консистенція інфільтрату розрізняється залежно від тривалості формування. Спочатку освіта щільне, з появою гною розм’якшується. У жінок шийка матки зміщується в бік. Більш повну картину патології дає інструментальне обстеження та лабораторні аналізи:

  • УЗД малого тазу;
  • КТ або МРТ для уточнення локалізації вогнища нариву;
  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • аналіз сечі — при залученні сечового міхура виявляються лейкоцити, білок.

Якщо при пальпації виявлена флюктация (освіта гною), показана пункція. Вона проводиться через пряму кишку або задній звід піхви. Для процедури використовується шприц з пункційної голкою. Після вилучення рідини проводиться бактеріологічне дослідження.

Методи терапії

Лікування абсцесу проводиться оперативно, з госпіталізацією пацієнта. На стадії щільного інфільтрату призначаються клізм і спринцювання теплими відварами лікарських трав. Процедури сприяють швидкому утворенню гною і розм’якшенню абсцесу. Також на цій стадії проводиться консервативна терапія за зняття інтоксикації. Пацієнту прописуються антибіотики широкого спектру дії. Препарати пригнічують аеробні та анаеробні бактерії.

У процесі консервативного лікування можливий довільний прорив абсцесу. Пацієнти помічають витікання гною з сечею або калом. Їхній стан поліпшується. У більшості випадків вдаються до дренування вогнища нагноєння. Перед операцією хворому ставлять очисну клізму. Хірургічне лікування проходить під загальним наркозом. Вибір методу залежить від статі пацієнта:Абсцес малого тазу: причини, симптоми, лікування та прогноз

  • У чоловіків проводиться розтин стінки прямої кишки. Для проведення операції виконується розширення ануса. У найбільш м’якому місці відбувається розтин по голці. Процес контролюється за допомогою апарату УЗД. Розріз збільшують корнцангом. Відбувається спорожнення і санування порожнини нариву. Вставляється трубка для дренажу.
  • У жінок тазові абсцеси розкриваються через задній звід піхви. Слизова розрізається скальпелем, порожнину гнояка розширюється затискачів для кращого відтоку вмісту. На 3-4 доби вставляється трубка дренажу.

При виборі місця доступу хірург орієнтується за даними про локалізації гнояка. Операційний розріз може виконуватися в промежині або над лоном. Установка вагінального дренажу не рекомендується дівчат. У відсутності можливості зробити пункцію під контролем УЗД, дістатися до патологічного утворення трансректально та трансвагінально, проводиться лапаротомія.

Тривалість періоду відновлення залежить від обраного методу операції та віку пацієнта. Дренажну трубку видаляють через 2-3 дні, після припинення відтоку гною. Хворого кладуть у полусидящем положенні для забезпечення відтоку рідини. Антибактеріальна терапія триває. Температура і загальне самопочуття швидко приходить в норму.

У перші дні рекомендується харчування бульйонами і рідкою кашею. Далі призначається безшлакова дієта. В період реабілітації заборонений підйом тягарів, тривала ходьба.

Можливі ускладнення та наслідки

Серед медиків патологія вважається менш небезпечною, ніж нагноєння в інших відділах черевної порожнини – поддиафрагмальном і межкишечном. Ступінь загрози залежить від розмірів гнійника. В деяких випадках він може бути об’ємом до 500 мл Існує ризик прориву абсцесу, який призведе до перитоніту. Розплавлення тканин найближчих органів обернеться попаданням гною в кишечник, сечовий міхур або матку. Подальший розвиток подій: прорив в матку і сечовий міхур веде до їх запалення, витікання в пряму кишку сприяє поліпшенню стану пацієнта.

Профілактичні заходи і прогноз

Заходи щодо запобігання виникнення та розвитку абсцесів:

  • якісне видалення ексудату, згустків крові, гною під час операцій;
  • правильний вибір наркозу, що дозволяє виконати хірургічне втручання в повному обсязі;
  • своєчасне лікування гінекологічних та проктологічних хвороб, пов’язаних з гнійними утвореннями;
  • проведення ректального і вагінального обстеження пацієнтів після видалення апендициту.

Профілактичні заходи стосуються медичних працівників. Від їх професіоналізму та відповідальності залежить здоров’я пацієнтів.

Патологія успішно лікується, прогноз сприятливий. Це стосується поодиноких вогнищ запалення. Своєчасність втручання відіграє значиму роль. Грамотне лікування нагноєння запобігає поширення патології на найближчі органи.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: