Абсцес селезінки: причини, симптоми, методи діагностики та лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Симптоматика патології
  • 3 Методи діагностики
  • 4 Лікування абсцесу селезінки
    • 4.1 Дренування абсцесу і санація
    • 4.2 Спленектомія з ревізією черевної порожнини
  • 5 Можливі ускладнення
  • 6 Профілактичні заходи

Як самостійна патологія абсцес селезінки діагностується у пацієнтів в 1% випадків. Здебільшого він виникає на фоні інфекційного ураження внутрішніх органів. Абсцес являє собою гнійну порожнину, що утворюється від розплавлення запалених тканин.

При відсутності лікування або несвоєчасному проведенні медичної допомоги патологія закінчується смертю людини.

Абсцес селезінки — дуже небезпечне захворювання

Причини виникнення

Джерелами інфекції є ентеробактерії (сальмонели), грампозитивні бактерії (стрептококи і стафілококи) та у поодиноких випадках грибки і грамнегативні бактерії.

Проникнення патогенних мікроорганізмів у тканини селезінки відбувається під впливом факторів:

  • механічні травми органа внаслідок ударів і поранень, що не супроводжуються порушенням цілісності його капсули. Збудники інфекції проникають у кров, що накопичилася під оболонкою, що призводить до нагноєння гематоми;
  • захворювання, що характеризуються запаленням елементів сечостатевої системи. Гематогенний шлях передачі інфекції спостерігається при циститі і пієлонефриті;
  • кіста селезінки або сусідніх органів;
  • патології інфекційної етіології (види тифу, скарлатина, дизентерія, малярія);
  • онкологія органу або доброякісні новоутворення;
  • порушений кровообіг вен;
  • некроз тканин селезінки, що виникає від утворення численних тромбів, емболії або спазму судин органу. Такий патологічний стан носить назву інфаркт селезінки;
  • освіта паразитарних кіст (ехінококоз);
  • присутність гнійних порожнин в черевній порожнині;
  • виразка;
  • хвороби крові (лейкемія, лейкоз, ВІЛ, СНІД, спадкова гемоглобинопатия, при якій білок гемоглобіну має кристалічну будову), що виникають при ослабленні імунної системи;
  • метастатична інфекція, яка проникає в селезінку при лівосторонньому паранефриті, остеомієліті, апендициті, післяпологовому сепсисі та септичному ендокардиті.

Способом зараження є гематогенний шлях поширення інфекції, хвороботворна причина передається через кров.

У рідкісних випадках має місце контактний шлях (знаходження селезінки в близькості з зараженим органом) або інфікування від травмування.

Інфікування можливе від травми

Симптоматика патології

Клінічна картина хвороби залежить від площі і ступеня ураження тканин, розмірів гнійного вогнища і місця його локалізації. Патологія може бути стрімким або млявим перебігом.

При вираженій симптоматиці пацієнт скаржиться на негативні прояви:

  • прискорене серцебиття (тахікардія) і пульс;
  • різке збільшення температури тіла до 39-40 градусів;
  • озноб;
  • головний біль;
  • загальна слабкість;
  • нудота і блювання;
  • відсутність бажання у вживанні їжі;
  • пронос;
  • утруднюється дихання;
  • постійна спрага;
  • апатія;
  • запаморочення;
  • сухість ротової порожнини;
  • інтенсивні болі в області лівого підребер’я, посилюються при вдиханні і иррадиирующие в плече, ключицю або лопатку з лівої сторони тіла людини;
  • у разі розташування гнійника у верхній частині селезінки біль поширюється на ліву частину грудини, а при його знаходженні в нижній зоні органу спостерігається припухлість шкіри в ділянці ураження, м’язи живота напружені.

При проведенні пальпації органу виникає різкий біль у животі після натискання.

Млявий перебіг патології характеризується симптомами:

  • погіршення загального стану;
  • температура тіла піднімається;
  • слабкість;
  • швидке настання втоми при виконанні фізичних навантажень;
  • зниження апетиту.

У людини відбувається поступове виснаження організму.

При прориві абсцесу пацієнт покривається холодним потім, у нього з’являється м’язова слабкість, яка призводить до припинення рухової активності, і синюшність шкіри.

Методи діагностики

З причини частого відсутності яскраво виражених ознак патології проведення діагностики може бути ускладнене. Якщо лікар припускає наявність абсцесу селезінки, то йому необхідно провести наступні методи обстеження:

Хірург здійснює огляд пацієнта.

У разі абсцесу живіт стає асиметричним, а його ліва половина випинається. Коли пацієнт знаходиться в горизонтальному положенні, то видно обриси селезінки. Пальпація дозволяє виявити збільшення розміру і форми селезінки, її болючість, розташування країв і наявність рідини в купі гною. Вона проводиться у горизонтальному положенні (на спині або на правому боці). Досить провести поверхневу пальпацію для виявлення патології, так як буде вже видно рефлекторне напруження м’язів черевної стінки. Під час вдиху пацієнта хірург пальцями правої руки виконує натискання.

Також використовується метод аускультації для виявлення патологічних шумів в порожнини, заповненої черевними органами. Фонендоскоп встановлюють над селезінкою і виконують прослуховування 3-4 дихальних циклів.

У разі прослуховування шуму тертя очеревини діагноз підтверджується.

Інструментальна діагностика включає проведення наступних метод дослідження:

  • УЗД – гнійник бачиться як тінь округлої форми, має згустки крові. При цьому вона може не відображати ультразвук (анэхогенная) або бути низкоплотной структури (гипоэхогенная);
  • рентгенограма. На знімку буде помітний темний ділянку ліворуч під діафрагмою;
  • КТ. З допомогою цього методу уточнюється розміри абсцесу і точне місце його знаходження, а також наявність інших патологічних утворень в черевній порожнині;
  • радіонуклідна сцинтиграфія проводиться з метою виявлення області локалізації абсцесу та уточнення його будови. Для її здійснення в організм пацієнта вводяться радіоактивні ізотопи, за рахунок випромінювання яких виходить двомірне зображення.

УЗД селезінки

Пацієнта виписують направлення:

  • клінічний аналіз крові. Визначається вміст лейкоцитів, яке при наявності гнійника буде підвищеним. Також виявляється високий рівень паличкоядерних нейтрофілів і підвищена ШОЕ;
  • біохімія крові. Патологія характеризується зниженою концентрацією білків (гіпопротеїнемія);
  • результати загального аналізу сечі виявляється завищений рівень уробіліну, а в калі – стеркобіліна.

Ці методи не дозволяють отримати результатів і пацієнту проводять пункцію. Вона здійснюється під контролем УЗД. Тканини передають в лабораторію, де виконується їх гістологічне дослідження.

Деякі патології мають схожу симптоматику, тому в обов’язковому порядку необхідно буде провести диференціальну діагностику.

Лікування абсцесу селезінки

Присутність абсцесу в органі є високим ризиком розвитку небезпечних ускладнень, тому лікування проводиться тільки хірургічним шляхом і в найбільш короткі терміни.

Існує 2 способи вирішення проблеми:

Дренування абсцесу і санація

Операція проводиться при діагностуванні одиничних гнійників, розмір яких не перевищує 5 см, і наявності протипоказань до здійснення розрізу черевної стінки з метою отримання доступу до ураженого органу. Лікувальна процедура виконується під контролем УЗД або КТ. В область абсцесу вводиться голка, і здійснюється його дренування та санація шляхом введення антибіотиків.

Дренування абсцесу.

Спленектомія з ревізією черевної порожнини

При виявленні численних або поодиноких гнійників великого розміру, а також неефективності попередньої операції призначається спленектомія. Вона передбачає повне видалення селезінки з гнійників. Протипоказанням до її проведення є розвиток перитоніту, зрощення селезінки з іншими органами, важкі патології серця і легенів, низька здатність згущуватися крові і 4 стадія раку.

Операція проводиться під загальним наркозом з введенням антибіотиків. Існує 2 методики виконання спленектомії:

  • відкрита порожнинна операція;
  • лапороскопия. Це щадний спосіб хірургічного втручання, так як видалення органу виконують через кілька невеликих розрізів інструментами-маніпуляторами, що дозволяє пацієнту швидше відновитися після проведення лікувальної процедури.

Якщо гнояк розташований в нижній частині органу, то розріз виконують в області черевної порожнини. При верхньому розташуванні абсцесу проводиться розтин грудної клітини.

Для збереження функцій органу іноді виконують повернення здорового елемента селезінки в черевну порожнину.

Після хірургічного втручання пацієнтові призначається медикаментозна терапія, що включає прийом антибіотиків.

У післяопераційний період (1-1,5 міс.) пацієнт повинен дотримуватися наступних правил:

  • не піднімати тяжкості;
  • відмовитися від керування автотранспортом;
  • в перший час не приймати гарячі ванни, а також не відвідувати сауни та лазні;
  • своєчасно приходити на огляд до лікаря;
  • при погіршенні стані негайно звернутися в медичний заклад.

Лікування такої патології народними засобами строго протипоказано, так як це може привести до серйозних ускладнень, аж до смертельного результату.

Можливі ускладнення

Несвоєчасне проведення лікування загрожує розвитком таких ускладнень:

  • плеврит;
  • утворення свищів, провокують кишкова кровотеча;
  • внаслідок розтину абсцесу гнійний вміст перетікає в порожнину різних внутрішніх органів, що призводить до появи гною в калі, сечі, блювотних масах і мокроті;
  • гнійний перитоніт дуже часто стає причиною розвитку сепсису.

Такі ускладнення дуже небезпечні для здоров’я людини, а виникнення сепсису у більшості випадків закінчується смертю пацієнта.

Профілактичні заходи

Уникнути розвитку такої патології можна шляхом дотримання наступних правил:

  • своєчасно лікувати захворювання, що є причиною інфікування селезінки;
  • регулярно приймати імуностимулюючі препарати;
  • відмовитися від алкоголю і куріння або знизити норми їх вживання до мінімуму;
  • збагатити раціон харчування продуктами, що містять необхідні мікронутрієнти для підтримки імунітету організму;
  • уникати ударів та інших травм черевної порожнини;
  • підтримувати водний баланс організму за допомогою вживання 2-х л рідини в добу;
  • не нехтувати профілактичними оглядами і здавати всі необхідні аналізи, призначені лікарем.

Абсцес селезінки є дуже небезпечним захворюванням, лікування якого не можна відкладати на пізніші терміни.

Для збереження свого здоров’я та попередження виникнення патологічного процесу дотримуйтесь правил профілактики, а також звертайтеся до медичного закладу при прояві перших ознак будь-яких захворювань.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя