Вітаю всіх своїх читачів. Сьогодні я вирішив присвятити пост дитячим захворюванням і
розмовляти ми будемо про такому поширеному захворюванні як аденоїдит. Причини, лікування, поради батькам, препарати для лікування аденоідіта у дітей – все це в сьогоднішній статті. Читайте уважно, інформації корисною буде чимало.
Причини аденоїдиту
Щоб зрозуміти причини виникнення цього захворювання треба трохи заглибитися і зрозуміти що таке аденоїди. Спробую пояснити. Аденоїди складаються як відомо з лімфоїдної тканини. Разом з піднебінними мигдаликами (їх ще називають гландами), а також язичної і гортанний мозочка, вони утворюють своєрідне кільце. Це так звана перша лінія захисту від шкідливих мікробів і всіляких вірусів, які постійно намагаються проникнути в дитячий організм з вдихуваним повітрям.
У лімфоїдній тканині постійно виробляються особливі клітини, які називаються лімфоцитами. Завдання цих клітин, знешкоджувати шкідливі мікроорганізми. Головним же завданням аденоїдів є підтримка імунітету верхніх дихальних шляхів.
Зазвичай аденоїди досягають найбільшого розміру у дітей віком 3 – 7 років, як раз в той період коли дитина йде в дитячий сад або в школу. Саме в цей час він зустрічається з безліччю нових вірусів і як правило, починає хворіти.
Під час хвороби, лімфоїдна тканина, з якої складаються мигдалини, завжди збільшується. А якщо діти, не встигнувши як слід одужати, підхоплюють якусь нову інфекцію, то аденоїди будуть постійно перебувати в збудженому стані. При цьому вони сильно розростаються і самі стають причиною виникнення інфекції.
Ще однією причиною виникнення аденоїдиту у дітей може стати хронічний риніт. Зазвичай він виникає при прямому контакті з домашніми алергенами. Цими алергенами можуть бути шість тварин, кімнатна пил, спори цвілі, пилок домашніх рослин.
Алергія-це особливий вид запалення, що призводить до того, що збільшується обсяг лімфоїдної тканини. Якщо вплив на організм алергену триває довго, то це створює просто ідеальні умови для зростання аденоїдів. На мою існує навіть статистика, що більше 20 % аденоідітов виникають саме із-за алергії.
Симптоми і ступеня аденоїдиту
Медиками виділяється 3 ступеня розростання аденоїдів. Давайте для зручності я коротко їх опишу:
При аденоидитах 2 і 3 ступеня діти дихають ротом цілу добу, а уві сні можуть хропти і навіть кашляти, часто просто захлинаючись.
При захворюванні гострим аденоїдитом, температура тіла у дітей може бути 39 градусів і вище. В носоглотці хворого з’являються неприємні відчуття печіння, також закладає ніс, може з’являтися біль у вусі. З часу захворювання триває 3 – 5 днів і досить часто переростає в отит.
Частенько гострий аденоїдит, особливо якщо він протікає на фоні частих ГРВІ, переростає в хронічну фазу. У цьому випадку у дитини з’являються:
- головний біль
- швидка стомлюваність
- поганий сон
- погіршення апетиту
- збільшуються лімфатичні вузли (підщелепні, шийні і потиличні)
- надовго зберігається температура в межах 37.2 – 37.4 градусів
Хронічне запалення – це просто ідеальний фон для зародження алергії, хвороби нирок, запалення гланд і освіти гнійних кон’юнктивітів.
Існують і інші симптоми, які свідчать про збільшених носоглоткових мигдаликів. Це:
- постійний, безперервний нежить
- часто виникають простудні захворювання, такі як гайморити, риніти, фарингіти, трахеїти, ангіни
- зниження слуху й отити
- зміна поведінки хворого дитини: з-за постійної нестачі повітря дитина не може повноцінно виспатися, а значить гірше розвивається, може скаржитися на головні болі
- зміна зовнішнього вигляду: обличчя хворого стає блідим, рот завжди відкритий, губи сухі, а голос стає гугнявий
- з часом може порушитися або сповільнитися ріст кісток обличчя, що може погано позначитися на розвитку мовлення
Діагностика та лікування аденоїдиту
Діагностика
Самий старий і вірний спосіб діагностики аденоідіта у дітей – пальцеве дослідження. Їм, до речі, користуються і досі. Процедура ця досить болюча.
У якості діагностики використовують і метод задньої риноскопії. Суть його полягає в зануренні спеціального дзеркальця в порожнину рота.
Рентген носоглотки показує лише те, на скільки збільшилися аденоїди і зовсім не дає ніякого уявлення про характер запалення. А ось комп’ютерна томографія – метод безболісний. Він з високою часткою ймовірності дозволяє встановити розмір аденоїдів і те, чи потребують вони в хірургічному втручанні.
Лікування аденоїдиту
При виявленні аденоїдів, їх зазвичай намагаються вилікувати добре перевіреними, консервативними методами – за допомогою промивань, всіляких інгаляцій, фізіопроцедур.
Сучасний підхід до лікування аденоїдиту у дітей включає застосування крапель в ніс і спреїв, що містять кортикостероїди. Вони здатні зменшувати набряк, а також володіють протизапальною дією. Ефективність їх досить висока.
На такий ось консервативної терапії бажано протриматися до 7 – 8 річного віку. Після цього віку хворіє дитина вже рідше, а необхідність в операції, якщо вона була, може навіть зникнути сама собою.
Після 12-річного віку у дітей часто можна помітити регрес аденоїдів – вони просто починають зменшуватися.
Якщо ж консервативне лікування зовсім не несе користі і не допомагає, а аденоїди є причиною частих ГРВІ та отитів, то їх доводиться видаляти. Хоча тут теж є свої нюанси. Наприклад, є лікарі, які дотримуються такої думки, що, якщо зростання аденоїдів пов’язаний з алергією, видалення їх – погане рішення.
А справа в тому, що навіть вчасно зроблена операція не усуває саму причину хвороби: якщо контакт хворого з алергеном не припинити, то лімфоїдна тканина досить швидко відросте знову. Крім того, буває що тяжкість алергічного риніту при цьому тільки збільшується. Саме тому таких хворих дітей зараз намагаються оперувати пізніше, якщо терапія кортикостероїдами не змогла дати результатів.
Кілька порад
При розростанні аденоїдів можна промивати ніс розчином морської солі або відваром кори дуба. Робиться це так:
- береться кора дуба ( продається в будь-якій аптеці) з розрахунку 6 г на 200 мл води або морська сіль (теж є в аптеках) 1/2 чайної ложки на склянку.
- Робиться розчин і промивається ніс.
- Процедуру радять проводити 2 -3 рази на день, курсами по 7-10-12 днів, кожного місяця протягом року.
Дуже зручні і досить ефективні в застосуванні балончики – спреї з морською водою, які також продаються в аптеці. Використовувати їх можна кожен день, вранці і ввечері, а під час хвороби до 3 – 4 разів протягом дня.
Видалення аденоїдів
Операція з видалення аденоїдів проводиться тільки в стаціонарі. Перед хірургічним втручанням дитина не повинен хворіти на ГРВІ як мінімум 4 тижні. Госпіталізація проводиться зазвичай на 2 -3 дні. При проведенні аденотомії під наркозом – до 7 днів.
Перед операцією потрібно буде здати аналізи:
- аналіз крові на ВІЛ
- крові на згортання
- аналіз на сифіліс
- аналіз на гепатит В
- загальний аналіз сечі
На даному етапі існують 2 варіанти подібних операцій: традиційна операція і ендоскопічна аденотомія.
Традиційна операція з видалення аденоїдів
Традиційний метод видалення аденоїдів був запропонований в далекому 19 столітті американським хірургом за прізвищем Бекман, але його все ще застосовують і в наш сучасний час. Операція проводиться під знеболенням. Хірург вводить в носоглотку свій спеціальний інструмент і просто вирізає тканина аденоїдів. Така операція займає всього від 2 до 5 хвилин часу.
До недоліків такого методу відносять те, що дитина повністю знаходиться в свідомості і подібна операція може бути для нього причиною сильної психологічної травми. До того ж є ризик виникнення сильної кровотечі, а після хірургічного втручання, в носоглотці можуть залишитися частки лімфоїдної тканини, що може знову привести до її зростання і подальшого запалення. Чим молодший вік дитини під час такої операції , тим більше вірогідний рецидив.
Ендоскопічне видалення аденоїдів
Ендоскопічне видалення застосовують у нашій країні з кінця 90 – х років. Ця операція виконується під загальним наркозом. з-за цього терміни госпіталізації збільшуються. Також знадобиться розширенню обстеження перед операцією. У це обстеження додатково включають: ЕКГ, консультації невропатолога, біохімічний аналіз крові, консультації анестезіолога.
Під контролем ендоскопа, який вводиться в носоглотку через ніс, лікар повністю видаляє аденоїди за допомогою спеціального пристосування, яке називається шейвер.
При такій операції, у дитини немає ніякої психологічної травми і остраху, що дуже важливо. А ендоскопічний контроль дозволить максимально точно видалити лімфоїдну тканину. Використання ж шейвера знижує ризик можливого післяопераційного кровотечі. На жаль такий метод видалення аденоїдів застосовується далеко не у всіх наших лікарнях.
Аденоїдит у дітей. Причини виникнення, лікування. Як проводиться операція з видалення аденоїдів і які вони бувають
Якщо стаття була вам корисна, підтримайте сайт – поділіться статтею в соц.мережах!
