Актіномікоз: симптоми, лікування, причини виникнення

Актіномікоз: симптоми, лікування, причини виникненняЩо це таке – актіномікоз, або променисто-грибкова хвороба – системне інфекційне захворювання, для якого характерно мляве, хронічне протягом.

До розвитку хвороби призводять найпоширеніші розгалужені бактерії, актиноміцети, або променисті грибки. Вони зазвичай живуть на рослинах, які належать до злакам. Актиноміцети зустрічаються на пшениці, житі, ячмені. Їх спори зберігаються в сіні та соломі.

Заразитися людина може, вживаючи в їжу необроблені колосся або при вдиху. Також можливе проникнення бактерій через шкіру і слизові оболонки, якщо є ушкодження.

У звичайних умовах проникли в організм актиноміцети мешкають в ротовій порожнині і травному тракті людини, не приносячи ніяких проблем. Але якщо у людини знижується імунітет у зв’язку з появою хворобами або вагітністю, то бактерії стають паразитами і викликають розвиток хвороби. Актиномікоз можуть захворіти і сільськогосподарські тварини, але людина від них не заражається, так само, як і від інших людей.

В основному актіномікоз вражає шкіру: шийну, лицьову, крижову та сідничний області, рідше – травну і дихальну систему. В інші внутрішні органи (сечостатеву, опорно-рухову та нервову систему) бактерії проникають дуже рідко.

Симптоми актиномікозу у людини

Актіномікоз: симптоми, лікування, причини виникненняУ людини хвороба здатна протікати безсимптомно протягом 10-20 років.

На ранніх стадіях хворий не відчуває ніякого дискомфорту. Але у випадку, якщо вражаються внутрішні органи, то стан робиться важким і проявляється кахексія.

Для актиномікозу характерні такі симптоми як: утворення складок, фарбування шкіри в синюшно-багровий колір і виникнення ущільнень.

Спочатку ущільнення бувають твердими, але згодом відбувається їх розм’якшення і утворюються гранульоми, свищі і абсцеси, які починають гноїтися. У гної з’являються друзи – зерна, мають булавоподібні і колбоподобные відростки.

Лікування актиномікозу

Щоб лікування актиномікозу виявилося успішним, його необхідно проводити комплексно. Для цього необхідно:

  • впливати на імунітет;
  • підвищувати загальну реактивність організму;
  • позбавлятися від супутньої гнійної інфекції;
  • використовувати хірургічне втручання;
  • застосовувати фізіотерапію;
  • лікувати супутні захворювання.

При комплексному лікуванні хвороби використовується протизапальна, імуностимулююча та загальнозміцнююча терапія.

Для імуностимуляції застосовують актинолизат внутрішньом’язово або підшкірно. Якщо хворий нечутливий до актинозилату, то його замінюють левамізолом (декарисом). Іноді в організм вводять актиномицетную полівалентний вакцину, яку виробляють з актиноміцетів, отриманих від хворого. Така терапія дуже ефективна, але отримати вакцину досить важко.

Протизапальну терапію проводять за допомогою антибіотиків. Спочатку протягом двох тижнів хворий п’є бензил пеніцилін, а потім – феноксиметилпеніцилін або тетрациклін. Лікування актиномікозу антибіотиками поєднується з використанням сульфаніламідних ліків та йодистого калію.

Дієвий результат надають також антифунгальные (протигрибкові) лікарські препарати: ламізил, дифлюкан, орунгал, нізорал та інші.
Для загального зміцнення організму хворого приписують глюконат кальцію, аскорбінову кислоту, риб’ячий жир, полівітаміни, екстракт алое, продігіозан, пентоксил, метилурацил, Т-активін, тималін.

Для боротьби з актиномікоз використовують і фізіотерапевтичні процедури:

  • ультрафіолетове опромінення уражених ділянок;
  • ультразвукове випромінювання;
  • опромінення рентгенівськими променями;
  • електрофорез, під час якого вводять актинолизат і йод;
  • іонофорез;
  • фонофорез;
  • опромінення гелій-неоновим лазером;
  • інгаляції з йодом;
  • парафінотерапію.

У разі необхідності лікар розкриває гнійні вогнища, дренує плевральну або черевну порожнину, здійснює переливання крові, посилає хворого на операцію. У крайніх випадках (якщо органи дуже сильно уражені) вдаються до допомоги лобектомії – видаляють частину органу (кишечника або легкого).

Профілактика і прогноз актиномікозу

Якщо актіномікоз у людини своєчасно виявити і приступити до адекватного лікування, то хвороба цілком виліковна, але можуть залишитися рубці. Іноді після одужання трапляються рецидиви.

Якщо хвороба запущена і супроводжується тяжким перебігом та ускладненнями, то можливий смертельний результат. Тому важливо вчасно діагностувати захворювання. З цією метою використовують мікробіологічні дослідження, культуральне і серологическую діагностику.

Специфічна профілактика хвороби невідома. Для неспецифічної профілактики необхідно:

  • дотримуватися правил гігієни;
  • запобігати травмуванню шкірного покриву;
  • своєчасно лікувати зуби;
  • запобігати запальні захворювання ротової порожнини, мигдалин, органів дихальної та травної систем;
  • підвищувати імунітет.
Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: