Алергія на цукор. Симптоми алергії на цукор у дітей і дорослих

Алергія – це захворювання, що представляє собою агресивну реакцію людського організму на дію певних чинників зовнішнього середовища (алергенів). У подібному випадку організм починає активно виробляти специфічні антитіла (імуноглобуліни Е), які борються з чужорідними йому білками. Одним з таких алергенів є звичайний цукор, який ми звикли класти в чай. Чому виникає алергія на цукор і як з нею боротися – питання, які цікавлять багатьох постраждалих.

Причини появи

Цукор викликає в організмі реакції, схожі з алергічними, таким чином стимулюючи вироблення специфічного імуноглобуліну Е. Таке явище називають «псевдоаллергией». Воно виникає не як наслідок вживання продуктів, що містять цукор, а як результат порушення роботи внутрішніх органів (в основному, ШКТ). Цукор – всього лише каталізатор подібних процесів.

Алергічна реакція на цукор найбільш часто зустрічається у дітей до 3-х років. Цукор стимулює процеси гниття, що і призводить до виникнення алергічної реакції в організмі. Фактори ризику виникнення алергії на цукор:

  • генетична схильність;
  • проблеми зі здоров’ям під час вагітності;
  • зовнішні подразники (тютюновий дим, пил тощо);
  • наявність глистів в організмі;
  • гормональні зміни.

Симптоми, ознаки та діагностика

Симптомами алергічної реакції на цукор у дітей є:

  • натільний висип;
  • суха, лущиться шкіра;
  • шкірний свербіж.

Непереносимість лактози (молочного цукру) виражається наступним чином:

  • блювання;
  • болі в животі;
  • діарея;
  • метеоризм.

Симптоми алергії на цукор у дорослих:

  • натільний висипання рожевого кольору;
  • свербіж і лущення шкіри;
  • розлади шлунково-кишкового тракту;
  • кашель і виділення з носа.

Діагностика алергії на цукор передбачає:

  • проведення шкірних проб;
  • аналіз венозної крові на антитіла;
  • провокаційні проби в стаціонарних умовах.

Традиційне лікування алергії на цукор

Для дітей до року рекомендовано повністю виключити продукти, що містять цукор з раціону. Як правило, з часом подібну проблему груднички «переростають». Для дорослих і старших дітей рекомендовано відмовитися від кондитерських виробів. Крім того, слід пролікувати захворювання, що сприяє виникненню «псевдоаллергической реакції».

Лікар також може призначити лікування з використанням лікарських засобів:

  • антигістамінні препарати;
  • протиалергічні мазі (для зовнішнього застосування);
  • ферменти;
  • судинозвужувальні засоби.

В процесі лікування слід обов’язково дотримуватися гіпоалергенної (елімінаційної) дієти. Можливе використання підсолоджувачів – наприклад, глюкози або фруктози. При цьому необхідно обов’язково стежити за індивідуальною реакцією організму.

Народні методи лікування алергії на цукор

Ефективними в даному випадку можуть виявитися і народні засоби, які знижують дію алергену в організмі. І хоча причини хвороби такими способами не усунути, все ж основні симптоми зняти можна. Тільки завжди потрібно пам’ятати про необхідність консультації з фахівцем ще до початку самолікування.

Настій квіток календули

  • Десять квіток календули залити двома склянками окропу.
  • Наполягати 4 години, процідити.
  • Приймати по 1/2 ст. л. 2-3 рази в день.
  • Трав’яний настій

  • Змішати в рівних пропорціях листя кропиви, корінь кульбаби, листя чорниці. Подрібнити.
  • Залити 200 мл кип’яченої води.
  • Через 8 годин цей настій можна приймати по 1/2 склянки двічі на день.
  • Настій м’яти перцевої

  • 10 гр. перцевої м’яти залити 1/2 склянки окропу.
  • Запарити, а через 1 годину, процідити.
  • Приймати по 1 ст. л. 2-3 рази в день.
  • Профілактика

    Рекомендуються наступні профілактичні заходи:

    • правильне харчування під час вагітності і лактації;
    • своєчасне лікування хронічних захворювань;
    • виняток підсилюють алергічну реакцію зовнішніх факторів (наприклад, паління);
    • помірні фізичні навантаження;
    • оптимальні соціально-побутові умови відпочинку і праці.

    Слід запам’ятати, що як такої алергії на цукор не існує. Буває лише «підсилювальний» дія сахарози на той чи інший хронічний процес в організмі. Тому слід лікувати не алергію, а те захворювання, яке «прикривається» алергічною симптоматикою.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя