Алтей лікарський рослина з сімейства мальвових, як і описаний у попередній статті каркаде. У народі алтей також називають Просвирником або Проскурняком, Собачої пикою, Слиз — травою. Саме слово походить від грецького «альцеа», що означає «зцілює».
Це трав’янистий багаторічник, близько 1,5 метрів заввишки з сірувато – зеленим листям, товстим дерев’янистим кореневищем і прямостоячим стеблом. Листки чергові, 3 — 5-лопатеві, на довгих черешках. Цвіте блідо – рожевими пятичленными квітками, що зібрані в невеликі кетяги, які розташовані в пазухах верхніх листків. Плід – сухе насіння, плескато – округлої форми.
Час цвітіння: червень – вересень. Медонос.
Місцепроживання: степ і лісостеп Євразії, Америки, на півночі Африки, широко зустрічається в середній смузі Росії і на Україні. Переважно росте на луках, в тіні невисоких чагарників, по берегах прісних водойм.
В якості лікувального сировини використовують переважно коріння, іноді – листя і квіти. Останні зазвичай збирають влітку в початковий період цвітіння. Коріння алтея– навесні або восени, беруть їх від примірників 2 — 3-річного віку. Для цієї мети годяться не здерев’янілі м’ясисті бічні корені, очищені від верхнього коркового шару. У них своєрідний слабкий солодкуватий смак і запах. З насіння алтея виготовляють олію.
Лікувальні властивості алтея
Вже до нашої ери були відомі лікувальні властивості алтея. Так, давньогрецький вчений Теофаст застосовував його як відхаркувальний, протизапальний і обволікаючий засіб (при кашлі він радив його вживати з вином) і навіть, як знеболювальне, при переломах.
Корінь алтея і наш час широко використовується в офіційній медицині при запальних респіраторних захворюваннях – катарах, грипі, тонзиліті, ГРВІ, бронхіті, кашлі, коклюші. Його болезаспокійливу дію використовується при багатьох захворюваннях шлунково — кишкового тракту і сечостатевої системи – при гастриті, ентероколіті, виразці шлунка, при діарею (пронос), жовтяниці, енурезі.
Настоєм або відваром алтея добре полоскати горло, слизові рота і носа, промивати очі при кон’юнктивіті. При ранах і опіках, фурункулах роблять аплікації з настоєм цієї рослини.
Застосування алтея
1. Настій з коренів алтеї готується так: ретельно подрібнені коріння залити питною водою (можна прямо з-під крана) на 1 годину. Потім процідити, макуха віджати. Для потенціювання ефекту краще додати мед. Приймати по столовій ложці кожні 2 години.
2. Сироп алтея готують з порошку коренів таким чином: зварити цукровий ( 98% ) сироп. У киплячий сироп засипати порошок коренів алтеї з розрахунку 98 до 2, ретельно перемішати, продовжуючи нагрівати на повільному вогні і помішуючи, поки порошок не набубнявіє. Зняти з вогню і вживати після остигання так само, як і настій — по 1 столовій ложці, але 4 — 5 разів на день.
3. Відвар з коренів алтеї: в емальований посуд, засипати близько 2 столових ложок дрібно стовченого кореня, залити однією склянкою води, накрити і прокип’ятити на, так званій, «водяній бані» 15 хвилин. Зняти з вогню, настояти півгодини, процідити і приймати так само, як настій.
4. Сік з квітів і листя витягують з допомогою соковижималки (це корисніше і зручніше) або соковарки. Для соку беруться молоді соковиті листя, зібрані в період цвітіння в першій половині літа. Приймати слід по 1 столовій ложці 3 рази в день, теж краще з медом. Сік алтея дуже ефективний при респіраторних запальних захворюваннях, в тому числі є дані його використання при туберкульозі, також його використовують в терапії запальних захворювань органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, нирок і сечостатевих органів.
Протипоказань до застосування Алтея практично немає, окрім, хіба що, індивідуальної непереносимості.
