Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактики

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Як розвивається захворювання
  • 3 Групи ризику
  • 4 Симптоми захворювання
  • 5 Діагностика патології
    • 5.1 Клінічний аналіз та біохімія крові
    • 5.2 Тонкоголкова біопсія
    • 5.3 Серологічні дослідження крові
    • 5.4 Рентгенографія
    • 5.5 УЗД печінки
    • 5.6 МРТ або МСКТ
  • 6 Методи лікування
    • 6.1 Медикаментозне лікування
    • 6.2 Хірургічне втручання
    • 6.3 Дієтотерапія
  • 7 Можливі ускладнення
  • 8 Профілактичні заходи

Амебний абсцес печінки – запально-гнійне захворювання, що виникає від інфікування органу дизентерійною амебою. Паразити заносяться в печінку з товстого кишечника через кров.

Хвороба, коли в печінкових тканинах формується один або кілька гнійних вогнищ, вражає переважно праву частку життєво важливого органу і характеризується тяжким перебігом.

Згідно зі статистичними даними, недуга найчастіше виявляється у чоловіків середнього віку, супроводжуючись істотним ризиком смертельного результату (близько 10%).

Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактикиАмебний абсцес печінки — серйозне захворювання

Причини виникнення

Попадання інфекції в організм відбувається внаслідок недотримання правил гігієни, вживання забруднених продуктів харчування, води, контактів з хворими амебным паразитозом, травматичних пошкоджень живота.

Захворювання прогресує на тлі вікових патологій, запальних недуг, вражаючих гепатобиллиарную, травну систему.

Як розвивається захворювання

Збудник (Entamoeba histolytica або дизентерійна амеба), занесений в травний тракт, розвивається, харчуючись кров’яними клітинами, бактеріями. Починається активне розмноження паразитів.

Амеби, здатні поширюватися по організму через кровотік, мігрують в печінку. Паразити, що виділяють токсичні ферментні речовини, що провокують некроз клітин. На місці знищених (розплавлених) тканин утворюється одна або кілька великих гнійних порожнин (частіше уражається права печінкова частка). Розміри гнійників становлять від 0,5-1 см (множинне осередкове ураження) до 10-15 см (при формуванні поодиноких вогнищ).

Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактикиПатологія вимагає своєчасного леечния

По мірі розвитку патології утворюється коричнево-червоний ексудат, що складається з продуктів розпаду, некротичних мас. За додаткове інфікування кишковою паличкою гній набуває зелено-жовтий відтінок. Самостерилизующийся ексудат стає темно-коричневим, його консистенція нагадує пасту.

Якщо не провести своєчасну терапію, підвищується ймовірність прориву гнійника в порожнину навколишні печінку, що являє собою загрозу для життєдіяльності всього організму.

Групи ризику

Ризик розвитку печінкового амебіазу підвищується при проживанні у населених пунктах без центральної каналізації, при відвідуванні країн з амебиазной ендемією, трудової діяльності на каналізаційно-очисних, парникових об’єктах.

До групи ризику відносять пацієнтів з шлунково-кишковими, онкологічними патологіями, гомосексуалістів.

Також до переліку несприятливих факторів відносять недотримання правил гігієни, систематичне вживання спиртних напоїв, прийом глюкокортикоїдів, проходження курсів променевої, хімічної терапії, період вагітності.

Симптоми захворювання

Симптоматика проявляється через кілька тижнів (місяців, років) після розвитку кишкового амебіазу. Ступінь вираженість симптомів залежить від гостроти патології, дисклокации ураженої області, інтенсивності інтоксикації, інших особливостей перебігу захворювання, не завжди виявляється на початкових стадіях розвитку.

Абсцес супроводжується:

  • Підвищенням температури тіла (спостерігаються коливання показників).
  • Збільшенням печінки. Якщо порожнина з гнійним вмістом має значні розміри, виявляється випинання органу (на кілька сантиметрів).
  • Неприємними відчуттями, супроводжуючими пальпацію.
  • Вагою, тупими, гострими, ниючими, постійними болями в області живота. Характер хворобливих відчуттів, що поширюються на плечову, шийну, лопаткову область, змінюється при зміні пози.
  • Інтенсивним потовиділенням.
  • Ознобом.
  • Вираженою слабкістю.
  • Скупченням рідини в черевній порожнині.
  • Пожовтінням шкіри слизових оболонок.
  • Розлади апетиту.
  • Діареєю, запорами.
  • Підвищеним газоутворенням.
  • Нудотою, блювотою.
  • Судомами.
  • Почастішанням пульсу.
  • Потемнінням сечі.
  • Задишкою, дихальними труднощами (пояснюються підвищеним тиском збільшеної печінки на діафрагму).
  • Зміною кольору обличчя (воно стає землистим).
  • Зниженням маси тіла.

Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактикиСимптоматика хвороби проявляється через кілька тижнів

При прогресуючій гострій формі захворювання симптоми розвиваються раптово, проявляється лихоманка, ознаки інтоксикації.

Для хронічно протікає хвороби характерне переважання слабо вираженої гіпертермії, субфебрильної температури, відсутність яскравої клінічної картини, чергування періодів ремісії і загострення.

Діагностика патології

Діагностичні труднощі пов’язані з тривалістю безсимптомного періоду захворювання, при якому відсутні специфічні прояви. Недугу виявляють на тяжких стадіях, супроводжуються ускладненнями.

Початковий етап діагностування передбачає проведення огляду, аналізу анамнезу. Виявляються перші ознаки патології: жовтяниця, тахікардія, підвищена пітливість. Важливо надати спеціалісту максимум інформації про особливості харчування, відвідування тропічних і екваторіальних країн.

Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактикиОгляд у лікаря

Лікар, проводячи пальпацію, вивчає стан печінки, що визначає межі органу, характер хворобливих відчуттів. Для отримання вичерпної інформації про прогресуючої хвороби необхідні додаткові діагностичні заходи.

Клінічний аналіз та біохімія крові

У ході лабораторних досліджень крові (клінічного, біохімічного) виявляються відхилення від норми, які проявляються збільшенням ШОЕ, лейкоцитозом, підвищенням білкової концентрації, рівня АСТ, АЛТ, лужної фосфатази.

Тонкоголкова біопсія

Біопсія проводиться під ультразвуковим контролем, дозволяє не тільки уточнити клінічну картину, але і видалити рідкий вміст з області абсцесу.

На підставі даних лабораторного аналізу отриманого біоматеріалу визначається чутливість збудника до антибіотичну препаратів.

Серологічні дослідження крові

Для підтвердження інфікування виконуються спеціалізовані серологічні тести: реакції зв’язування комплементу, преципітації в гелі, латексної аглютинації, непрямої імунофлуоресценції, гемаглютинації, імуноферментний тест, иммуноэлектрофорез, протиточний иммуноэлектрофорез. Перелік високоточних тестів визначає лікар з урахуванням епідеміологічних даних.

Позитивні результати обстежень виявляється тільки при розвитку інвазивних форм захворювання. Діагностика амебиазных носіїв дає негативні результати.

Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактикиДля підтвердження інфікування проводяться серологічні аналізи

З метою аналізу динаміки лабораторні дослідження одноразово або періодично повторюються.

Рентгенографія

При обстеженні виявляється печінкова порожнину з певним рівнем гнійної рідини, обмежена рухливість купола діафрагми, наявність рідини в плевральній порожнині, симптоми пневмонії (уражається переважно праве легке).

УЗД печінки

З допомогою ультразвукового обладнання визначаються розміри, локалізація, структура абсцесу. Візуально представляються області з неоднорідним (гнійним) вмістом, виявляється підвищена набряклість.

Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактики

МРТ або МСКТ

Томографію (магнітно-резонансну комп’ютерну) проводять при виникненні діагностичних утруднень, а також з метою максимально ретельного вивчення тканинної структури органу. Томографічні дослідження відрізняються точністю та інформативністю.

Медичні фахівці проводять:

  • Аналіз калу. На точність результатів впливає інтервал між забором матеріалу та дослідженням. Оптимальний інтервал – менше 20 хвилин.
  • Ректороманоскопію (аналіз кишкових тканин).
  • Ангіографію.
  • Радіоізотопне сканування.
  • Лапароскопію.

Диференціальна діагностика спрямована на виключення пухлинних захворювань товстого кишечника, дизентерії, виразкового коліту, балантідіаза (інфікування інфузоріями Balantidium coli).

Методи лікування

Лікувальні заходи спрямовуються на пригнічення тканинних паразитарних форм, припинення гнійного процесу. Для підвищення ефективності терапії, організації постійного моніторингу стану пацієнта проводиться його госпіталізація.

Медикаментозне лікування

Медикаментозна терапія передбачає використання:

  • Бактеріостатичних, бактерицидних препаратів (Метрогила, Метронідазолу). Курс: 10 діб повної дозування плюс 10 діб половинної дози.
  • Протизапальних засобів (Резохин, Хлорохіну, Хінгаміна). Курс: 2 діб (максимальне дозування) плюс три тижні (терапевтична доза).
  • Комплексів, які виробляють жарознижувальний ефект Парацетамолу, Нурофена). Застосовуються при підвищеній температурі. Тривалість курсу підбирається індивідуально.
  • Тетрациклінових антибіотиків (використовуються після завершення прийому перерахованих препаратів).

Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактики

Хірургічне втручання

Хірургічна терапія проводиться тільки після медикаментозного усунення кишкової форми захворювання. Якщо медикаментозне лікування не призводить до поліпшення клінічної картини, пропонується пункція, яка виконується під УЗ-контролем.

В ході маніпуляції проводиться забір матеріалу (вмісту абсцесу) для санації, проведення додаткових діагностичних маніпуляцій. Після видалення ексудату порожнину заповнюють антисептичними, антибіотичними розчинами.

Знезараження проводять методом малоінвазивного зовнішнього дренування. Через першу гумову трубку в порожнину вводиться антибиотический розчин. Друга трубка служить для виходу вымываемого вмісту.

Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактикиПри даній патології можливо хірургічне втручання

Складне розміщення амебного вогнища, наявність множинних гнійників або патологічних областей великого розміру служить приводом для відкритого хірургічного втручання. Після розкриття, дренування, антисептичної обробки, висушування порожнини проводиться санація очеревини, ушивання рани.

Дієтотерапія

Пацієнтам, у яких діагностовано амебний печінковий абсцес, необхідно дотримуватися дієти №5.

Щоб уникнути погіршення самопочуття з меню виключаються страви з високим вмістом жиру, спиртне. Раціон складається з легко засвоюваних вітамінізованих продуктів. Харчуватися слід невеликими порціями. Питний режим, так само як і характер рекомендованих навантажень, узгоджується з лікарем.

Застосування методів народної терапії категорично протипоказано.

Амебний абсцес печінки: причини, симптоматика, методи лікування та профілактикиПацієнт обов’язково повинен дотримуватися дієти

Можливі ускладнення

Ускладнення, що представляють найбільшу загрозу для здоров’я, розвиваються внаслідок порушення цілісності оболонки абсцесу.

До переліку часто виявляються ускладнень відносять плевральну амебную емпіему (гній потрапляє в плевральну порожнину), бронхоплевральный свищ (гній проривається в легені).

Проникнення великої кількості інфекційних агентів в кров призводить до сепсису, розвивається інфекційно-токсичний шок.

Гнійне ураження тканин мозку, амебний гнійний перикардит (вражає серцеві тканини, супроводжується серцевою недостатністю, аритмією) характерні для незначного відсотка клінічних випадків.

Профілактичні заходи

Неухильно дотримуватися правил особистої гігієни. Відмовитися від вживання води з джерел, не піддаються санації, низькоякісних продуктів, які не пройшли перевірку на безпеку.

Проводити своєчасну терапію кишкового амебіазу, інших захворювань травного тракту. Знезаражувати предмети, з якими контактував хворий амебіазом.

В рамках організаційних заходів проводяться первинні та періодичні медогляди працівників підприємств харчової промисловості, санаторіїв, дитячих установ, водопровідних споруд.

Здійснюється диспансерне спостереження за пацієнтами, що витерпіли амебіаз. Передбачається регулярна (три рази в рік), позапланова (при травних розладах) лабораторна діагностика.

Проводиться роз’яснювальна робота серед людей, що належать до груп ризику.

Важливе значення має цілодобовий моніторинг роботи каналізаційних систем, контроль складу та якості води на об’єктах централізованого водопостачання.

Небезпечне паразитарне захворювання супроводжується найтяжчими наслідками для функціонування всього організму, тому при появі перших симптомів амебного абсцесу печінки слід звернутися за медичною допомогою.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями: