Апендицит – це патологічний стан організму, що супроводжується розвитком запального процесу в апендиксі (придатку прямої кишки). Це дуже небезпечне явище, тому при появі перших симптомів потрібно відразу ж звернутися за лікарською допомогою. При своєчасному зверненні до лікаря можна уникнути серйозних наслідків. Що таке апендицит, як видаляють і як проходить відновлення – про все це піде мова в даній статті.
Апендицит — як видаляють
Де знаходиться апендикс
Зміст
- 1 Де знаходиться апендикс
- 2 Причини запалення
- 3 Характерні симптоми
- 4 Особливості діагностики
- 5 Види операцій
- 5.1 Класичний метод
- 5.2 Лапароскопія
- 6 Відновлення після операції
- 6.1 Медикаментозні засоби
- 6.2 Харчування
- 7 Ускладнення апендициту
- 7.1 Відео – Видалення апендициту за допомогою лапароскопії
Придаток прямої кишки, червоподібний відросток або апендикс – це трубчастий освіта, довжина якого становить 4-8 див. Внутрішня порожнина апендикса заповнена лімфатичної рідиною, а сам відросток відповідає за виконання захисних функцій організму. Всередині відростка знаходяться корисні мікроорганізми, що сприяють нормалізації кишкової мікрофлори. Багато хто, на жаль, не знають, де саме знаходиться апендикс. Він розташовується в нижній правій частині живота. Якщо людина страждає від дзеркальної хвороби, то апендикс, відповідно, знаходиться в лівій частині черевної порожнини.
Запалений апендикс та його місцезнаходження
На замітку! Серед усіх країн тільки в США прийнято проводити видалення апендикса відразу після народження дитини. Медики стверджують, що цей відросток зберігає в собі багато харчових відходів, що негативно впливають на стан всього організму. Але, згідно з різними дослідженнями, подібні операції негативно впливають на імунну систему дитини.
Основні функції відростка сліпої кишки
Апендицит
Причини запалення
Незважаючи на стрімкий розвиток сучасної медицини, лікарі поки не можуть встановити точну причини виникнення апендициту. Відомо тільки про двох причинних факторах, що сприяють розвитку хвороби:
- зараження кишечника патогенними мікроорганізмами;
- обтурація просвіту апендикса або закупорка. У такому разі зникає сполучення між просвітами кишки та червоподібного відростка.
Причини апендициту
До закупорки просвіту можуть спричинити такі фактори:
- скупчення калових мас у просвіті апендикса. В такому випадку відбувається затвердіння калу, в результаті чого може виникнути інфекція;
- надмірне вживання різних кісточок від фруктів або насіння. Після того як кісточки або насіння у великій кількості потраплять у порожнину кишечника, вони можуть привести до закупорки;
- наявність сторонніх тіл (найчастіше невеликих іграшкових деталей). Як правило, присутність чужорідних предметів виступає в якості причини розвитку апендициту у маленьких дітей, які постійно тягнуть все до рота.
Прогресування апендициту при відсутності лікування
Небезпека захворювання полягає в тому, що без надання своєчасної медичної допомоги пацієнт може померти. Тому вкрай важливо вміти розпізнавати перші ознаки апендициту, щоб уникнути серйозних ускладнень.
Характерні симптоми
Апендицит відрізняється від інших захворювань поступовим розвитком: протягом перших декількох годин апендикс набрякає і поступово наповнюється гнійної масою. Без надання допомоги хірурга відросток може розірватися, але це відбувається, як правило, через 2-3 дні. Після розриву в черевну порожнину хворого виливається гній, що призводить до розвитку перитоніту. В такому випадку вкрай важкий стан пацієнта.
Основні симптоми апендициту
Найпоширенішим симптомом запалення апендикса є біль у правій частині живота, яка поступово може змінювати локацію, переміщаючись вгору або вниз. У рідкісних випадках хворобливі відчуття можуть віддавати в задній прохід або спину.
Болі при апендициті
Супутні симптоми, на які потрібно звертати увагу:
- підвищення температури тіла;
- проблеми з роботою кишечника (діарея, запор);
- напади нудоти та блювоти;
- постійне напруження черевних м’язів пацієнта;
- навіть незначні дотику до живота призводять до сильної болі. При поджатии ніг до живота вони можуть дещо послабиться.
Літні пацієнти і діти потребують особливої уваги, оскільки ні ті, ні інші не зможуть чітко описати характер симптомів. Втрата апетиту у дитини, малорухливість і постійна плаксивість можуть свідчити про розвиток апендициту. У літніх людей виникає ризик пізньої діагностики хвороби із-за того, що у них больові відчуття не настільки виражені (більш згладжені).
Клінічна картина хвороби
Особливості діагностики
При перших підозрілих симптомах потрібно відразу звертатися до лікаря для проведення діагностичного огляду, який триває не дуже довго. Лікар повинен з’ясувати причину появи хворобливих відчуттів в животі, так як ознаки апендициту можуть збігатися з ознаками інших патологій черевної порожнини. Діагностика обов’язково проводиться в клініці. Для початку лікар розпитує пацієнта про стан його здоров’я, вислуховує скарги. На даному етапі діагностики необхідно більше дізнатися про симптоми.
Лабораторна діагностика гострого апендициту
Під час візуального огляду необхідно враховувати позу, в якій хворий лежить або сидить, а також ходу. Справа в тому, що больові відчуття, які часто виникають при даній патології, можуть скорегувати позу хворого. Ще температура тіла може бути високою. Стан черевної стінки також має бути оцінено і враховано. Виконуючи пальпацію живота, лікар повинен приділяти особливу увагу тим ділянкам, при огляді яких хворий відчуває біль. Як вже зазначалося раніше, запалення апендикса супроводжується появою гострого болю в правій частині живота. Простукуючи дану ділянку тіла пацієнта, лікар зможе виявити інтенсивність і характер болів.
Чим визначається точність діагностики
Крім візуального огляду, лікар може призначити проведення лабораторних аналізів сечі і крові, при яких визначається кількість лейкоцитів. Якщо обстежується жінка, лікар нерідко призначає проведення тесту на вагітність. Подібні аналізи дозволяють виявити запалення, якщо воно є, або наявність спайок.
На замітку! Для більш точної картини необхідні інші види діагностики, наприклад, комп’ютерна томографія, УЗД, рентгенологічне дослідження і т. д. З їх допомогою можна виявити патологічні зміни внутрішніх органів пацієнта, в тому числі апендикса.
УЗД о. апендициту
У рідкісних випадках, коли симптоми апендициту виражені неяскраво, лікар призначає додаткову діагностичну процедуру – лапароскопію. Але перед цим пацієнт повинен пройти обстеження у лікаря-анестезіолога. Грунтуючись на результатах проведених аналізів, лікар зможе поставити точний діагноз. Якщо це все-таки апендицит, тоді потрібне негайне хірургічне втручання.
Види операцій
Варто відзначити, що в деяких європейських країнах лікують гостру форму апендициту за допомогою антибактеріальних препаратів. Але практично скрізь потрібне хірургічне втручання. Дана операція, під час якої хірург видаляє апендикс, в медицині називається аппендэктомией. Існує два методи видалення воспалившегося апендикса – класичним методом і за допомогою лапароскопії. Тепер докладніше про кожен з методів.
Класичний метод
Це порожнинна хірургічна операція, яка проводиться під загальним наркозом. На поверхні очеревини пацієнта лікар робить невеликий надріз за допомогою скальпеля. Потім акуратно видаляється відросток, а зроблений надріз зашивається. Спосіб простий і дешевий, але після нього на тілі хворого залишаються сліди від швів, тому протягом відновного періоду пацієнт змушений приймати спеціальні препарати, розсмоктуючі шви.
Класичне хірургічне лікування
Лапароскопія
Ще один спосіб хірургічного видалення апендикса, який відрізняється від попереднього невисоким травматизмом. Тривалість відновного періоду після лапароскопії досить невелика, але, незважаючи на такі переваги, даний вид операції має багато різних протипоказань. Тому при виборі способу оперативного втручання лікар повинен повністю поінформувати пацієнта про всі можливі ризики.
Лапароскопія
Важливо! Якщо підозрюєте, що у вас апендицит, то не можна займатися самолікуванням для полегшення симптомів. Багато прикладають до хворого місця гарячі або холодні компреси, приймають знеболюючі засоби. Але все це може лише погіршити і без того непросту ситуацію.
Відновлення після операції
По завершенню операції пацієнтові призначається постільний режим, який необхідно дотримувати протягом 24 годин. На другу добу дозволяється трохи ходити, але тільки за умови, що ускладнення відсутні. Регулярні, але помірні навантаження дозволяють прискорити процес відновлення, а також уникнути виникнення спайок. Як правило, видалення післяопераційних швів відбувається на 6-7 день після видалення апендикса. Але для формування повноцінного рубця після виконання класичної операції потрібно набагато більше часу (близько 6 місяців). Це за умови, що пацієнт буде правильно виконувати всі приписи лікарів.
Рубець після апендектомії
Відновлювальний період включає в себе не тільки уникнути важких фізичних навантажень. Пацієнт також повинен дотримуватися спеціальної дієти та приймати медичні препарати, що прискорюють загоєння рубців. Розглянемо кожен з етапів відновлення окремо.
Медикаментозні засоби
Для затягування післяопераційних рубців використовуються різні препарати, кожен з них відрізняється своїм складом, властивостями або вартістю. Але далеко не всі вони зможуть допомогти в вашому випадку, тому потрібно використовувати тільки ті кошти, які призначає лікар. Нижче представлені найбільш поширені препарати, використовувані в період відновлення.
Таблиця. Аптечні препарати для догляду за рубцями.
Назва препарату, фото Опис
Контрактубекс
Стратадерм
Медерма
Дерматикс
Клирвин
Следоцид
На замітку! Після проведення лапароскопії пацієнт виписується приблизно через 3-4 дні, після класичного методу – не раніше, ніж через тиждень. Протягом усього відновного періоду, який триває 6 місяців, лікарі рекомендують утриматися від інтенсивних фізичних навантажень.
Харчування
Відразу після того, як наркоз перестає діяти після завершення операції, пацієнта починає мучити сильна спрага. Але пити воду в цей період не можна, можна тільки змочити губи. У рідкісних випадках, коли терпіти спрагу немає сил, лікар може дозволити випити невелику кількість кип’яченої води. Якщо відновлювальний період не буде супроводжуватися ніякими серйозними ускладненнями, то, починаючи з другого дня, пацієнт може вживати їжу. Зрозуміло, все має бути строго за планом.
Харчування після операції
Дієта після видалення апендикса виглядає приблизно так:
- 1-2 день після операції. У раціоні повинна бути каша, нежирний суп, вода. Необхідно поїсти на другий день після процедури, щоб запустити роботу травної системи. Якщо пацієнт не в змозі самостійно поїсти (у нього не залишилося сил), тоді йому слід допомогти з цим;
- на 3 день дозволяється з’їсти трохи вершкового масла і хліба з твердих сортів пшениці. Це на додачу до перерахованих вище продуктів;
- починаючи з 4 дня пацієнт може поступово розширювати своє меню, додаючи різні продукти. Зрозуміло, всі дії повинні бути узгоджені з лікарем.
Як правильно харчуватися після перенесеної операції
В період відновлення після видалення апендикса вкрай важливо дотримуватися всіх рекомендації лікаря і повідомляти йому про всі підозрілі симптоми, які можуть виникнути. Від вживання шкідливих продуктів, куріння та алкогольної продукції потрібно відмовитися, оскільки це лише сповільнить процес одужання. Правильний режим дозволить не тільки прискорити відновний процес, але і запобігти серйозні ускладнення.
Від цих продуктів доведеться відмовитися
Ускладнення апендициту
Незважаючи на розвиток сучасної медицини, не завжди вдається уникнути важких наслідків. Недотримання рекомендацій лікаря або допущення помилок під час операції може призвести до різних ускладнень, серед яких:
- внутрішня кровотеча, яке негативно позначиться на роботі серцево-судинної системи. Спровокувати крововтрату може неправильне накладення швів або неуважність хірурга, який проводив операцію;
Можливі ускладнення
- порушення роботи дихальної системи. Як правило, такі проблеми виникають при сильних болях в районі рани, що залишилася після операції. У такому випадку допомогти зможуть лише дихальні вправи;
- парез шлунково-кишкового тракту і сечового міхура. Спровокувати таку затримку може прийом міорелаксантів – медичних препаратів, послаблюють тонус скелетної мускулатури пацієнта;
- розвиток запального процесу. Нерідко хірургічне втручання викликає сильний стрес у пацієнта, в результаті чого його імунна система знижується. Це і призводить до розвитку запалень (сепсис, пневмонія, перитоніт тощо);
- закупорка легеневих артерій або тромбоемболія. Це серйозне ускладнення, яке може привести до летального результату. Існує багато різних методів терапії закупорки, серед яких хірургічний, реперфузионный, антикоагулянтний, корекція гемодинаміки та гіпоксії. Патологія небезпечна, але цілком виліковна.
Класифікація післяопераційних ускладнень
Розвиток спаєчних процесів в області живота нерідко призводить до виникнення свищів. Це вимагає додаткового лікування. Варто відзначити, що більшість ускладнень можна запобігти, якщо виконувати всі приписи лікарів в період відновлення.
