Артроз гомілковостопного суглоба симптоми і лікування

Виникла біль у гомілковостопному суглобі, як правило, є ознакою артриту або ж артрозу гомілковостопного суглоба. Як не допустити розвитку даного захворювання та які заходи вжити, щоб позбутися його вже з’явилися симптомів в нашій статті.

Причини артроз гомілковостопного суглоба

На жаль, спровокувати розвиток дегенеративних змін може безліч факторів, з якими доводиться стикатися в повсякденному житті. Найпоширенішими з них вважаються:

  • отримані травми суглобів стопи, в результаті яких з’явилися тріщини на хрящі та суглобовій сумці;
  • надмірні тривалі навантаження, що припадають на рухливі суглоби, а також багатогодинне стояння на ногах і зайва вага;
  • регулярне переохолодження гомілковостопного суглоба, що відбувається з причини вибору не відповідає холодного сезону взуття;
  • проблеми зі здоров’ям, як порушення обміну речовин, хронічні запалення, ендокринні захворювання;
  • поліартрит.

Ще фахівці відносять до причин розвитку даного захворювання деякі індивідуальні особливості будови стопи. Так люди з

  • плоскостопістю,
  • широкої стопою,
  • неправильною формою гомілки,
  • укороченою кінцівкою

входять у групу ризику розвитку артрозу гомілковостопного суглоба.

Артроз гомілковостопного суглоба симптоми і лікування фото

Запідозрити артроз можна при виявленні таких неприємних симптомів:

  • больові відчуття, які виникають при ходьбі (в стані спокою, суглоби, як правило, не турбують);
  • біль при будь-якій спробі надати навантаження на суглоб;
  • скутість рухів;
  • набряк суглоба;
  • атрофія груп м’язів, що оточують суглоб;
  • місцеве підвищення температури в проекції суглоба.

 

Артрит або артроз гомілковостопного суглоба?

Багато плутають дані захворювання, тому спробуємо розібратися з основними відмінностями, що стосуються симптоматики.

По-перше, слід розуміти, що артритное запалення гомілковостопного суглоба розвивається на тлі ураження інших суглобів. Однак сам голеностоп запалюється і набрякає без попередньої травматизації. Що стосується болю – вона при артритах яскраво виражена в нічний час, а вдень турбує набагато рідше.

Підвивих і артроз гомілковостопного суглоба трапляється в рази частіше у людей, які страждають від зайвої ваги і мають проблеми зі зв’язковим апаратом (так як посилюється навантаження на нього). У них же не виключені повторні підвивихи, так як саме слабкість зв’язок найчастіше стає причиною підвороту ноги при ходьбі. Симптоматика в цьому випадку виглядає, як біль при ходьбі і травматичний набряк. Терміни відновлення залежать від ступеня тяжкості отриманої травми. Як правило, при щадному режимі потрібно 2-3 тижні, хоча про повне відновлення кажуть після закінчення 1-2 місяців.

Постановкою остаточного діагнозу і призначення лікування повинен займатися фахівець після вивчення рентгенівських знімків пацієнта.

Лікування

Лікування даної проблеми передбачає отримання наступного впливу на травмовану кінцівку:

  • в першу чергу необхідні знеболюючі препарати;
  • потім потрібно зняття місцевого запалення;
  • після необхідна регенерація хрящової тканини;
  • розширення обсягу рухів у суглобі – теж обов’язково;
  • покращення обміну речовин в суглобі і прилеглих анатомічних областях (гомілки і стопи) дозволить домогтися якнайшвидшого одужання.

Лікування може проводитися шляхом застосування таких методик:

  • використання спеціальних медикаментів (гелі, креми, мазі);
  • фізіотерапевтичні процедури;
  • масаж;
  • оздоровча гімнастика;
  • деякі рецепти народної медицини;
  • хірургічне втручання (в окремих випадках).

 

Які мазі і таблетки застосовувати для лікування артрозу?

Для відновлення гомілковостопного суглоба в першу чергу необхідні масаж, оздоровча фізкультура та інші заходи спрямовані на розробку кінцівки. Однак перш, ніж приступати до них необхідно домогтися знеболюючого ефекту і позбутися від набряклості, так як це дозволить домогтися полегшення в русі гомілкостопа.

Хорошим анальгетичних і протизапальних ефектом володіють НПЗП – нестероїдні протизапальні засоби, а оскільки дані препарати негативно впливають на слизову оболонку шлунка, при можливості рекомендується застосовувати зовнішньо у вигляді мазей (Диклак, Фастум гель) або в уколах (Диклофенак, Моваліс, Дексалгін).

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя