Зміст статті:
Некроз кульшового суглоба називають асептичним або ідіопатичним. Це захворювання пов’язане з стійким ураженням головки стегнової кістки, яка веде до відмирання тканин. Механізми, що викликають некроз, пов’язані з порушенням обміну речовин і кровопостачання в цій області.У нормальному положенні головка кістки ущільнена зв’язками і лежить у кульшовій западині. Стінки западини гладкі й рівні. Якщо активується процес некрозу, голівка починає руйнуватися, а гладка поверхня западини – видозмінюватися. Остеонекрозу присвоєно код М87 за МКХ 10.
Причини захворювання
У 70-80% медичних випадків некроз кульшового суглоба – це двосторонній процес, але розвивається хвороба спочатку з одного боку. Частіше він зустрічається у жінок. Головною зовнішньою причиною, що провокує хвороба, вважають хронічні травми. Проте без порушення кровообігу і живлення в цій області травми не чинили б такого руйнівного дії. Виділяють і інші причини пошкоджень:
- переломи шийки стегна;
- підвищені навантаження на стегновий суглоб;
- інфекційні хвороби суглобів, кісток, м’язових тканин;
- хронічні запальні процеси, не пов’язані з тазостегнової зоною;
- одностороннє зміщення 4 хребця в хребетному відділі, що приводить до порушення кровообігу;
- шкідливі звички – наркотики, алкоголь;
- постійне вплив перепадів тиску (шахтарі, водолази, космонавти), що приводить до гіпоксії;
- передозування антибіотиками, гормонами, цитостатиками;
- хронічні хвороби суглобів та кісток: артрит, коксартроз, хвороба Бехтерева.
Ожиріння призводить до надмірних навантажень на суглобову область, тому теж вважається причиною некрозу.
Симптоми порушення
Сильні болі – головна ознака запущеного процесу. Більш точно допомагають визначити хворобу інші симптоми некрозу в тазостегновому суглобі:
- перші хворобливі відчуття виникають тільки при русі, проходять без застосування таблеток;
- пізніше біль охоплює пах і сідниці;
- з’являється набряк, неприємні відчуття при дотиках до шкірі, почервоніння зони проекції пошкодженого суглоба;
- через деякий час з’являється кульгавість і нестерпний біль з обмеженням рухливості;
- у міру розвитку, атрофуються м’язи і зв’язки, що призводить до потоншання і вкорочення кінцівки.
Симптоматику і патологічні процеси поділяють на кілька стадій. При першій стадії прояви носять легкий характер, хвороба ще можна зупинити, однак зробити це складніше, ніж при артрозі ТБС. Друга стадія – імпрессіон перелом, біль вже не проходить без ліків, зростає ризик повної атрофії м’язових тканин. На 7-9 місяці після початку некрозу починається третя стадія: деформується головка кістки, посилюються симптоми, з’являється виражена кульгавість.
Четверта стадія – гострі порушення, руйнування головки ТБС, сильний біль, що віддає в нижню частину тіла аж до колін. Пацієнтам на цьому етапі допомагає тільки операція.
Методи діагностики некрозу
Для діагностики захворювання потрібно пройти кілька процедур, які допоможуть відрізнити асептичний некроз від інших порушень. Серед загальних методів виділяють: МРТ, рентген, причому другий метод менш інформативний і призначається при підозрі на 2 і 3 стадію хвороби.
Радіоізотопна рентгенодіагностика – вузькопрофільний метод дослідження, за допомогою якого вдається встановити ступінь некротизації. Під час процедури пацієнту вводять іонізуюче речовина, яка накопичується в пошкоджених частинах кістки і хряща.
Методи лікування хвороби
Хондропротектори поступово відновлюють структуру хрящової тканини
Лікування асептичного некрозу головки кульшового суглоба можливо без операції на початкових стадіях. Для цього використовують медикаменти, фізіотерапію, ЛФК. Серед препаратів призначають кілька груп:
Підбирати препарати необхідно разом з доктором. Дотримання інструкції та курсове використання – запорука ефективного лікування і відсутності побічних проявів.
Фізіотерапія
Фізіотерапевтичні процедури підтримують здоров’я і підвищують ефективність застосовуваних препаратів:
- лазерна терапія – стимулює процеси регенерації, що відбуваються у хворих на кістках і хрящах;
- теплове лікування – парафінотерапія, грязьові ванни – стимулює кровообіг;
- електрофорез з корисними речовинами і ліками – в кілька разів підвищує ефективність прийнятих коштів.
Альтернативні методи – голковколювання, рефлексотерапія, техніки нетрадиційної медицини – необхідно обговорювати з лікарем.
Операції для усунення некрозу
Процес відмирання кісткової і хрящової тканини складно піддається консервативному лікуванню, на 3-4 стадії хвороби потрібна операція. Існує декілька ефективних методик:
- пересадка м’язового і кісткового матеріалу – відновлюється кровообіг і проходить больовий синдром;
- застосування иглоножей для введення речовин в кістки і суглоби – процедура допомагає поліпшити харчування і зупинити некроз;
- туннелизация – в кістках формують додаткові отвори для зняття тиску;
- межвертельная остеотомія – з допомогою хірургічних інструментів усувають загиблі ділянки;
- артропластика – усуває кульгавість і інші дефекти;
- артродез – покращує рухливість суглобів, що допомагає позбутися від болю.
Ендопротезування – складна відкрита операція, що застосовується тільки в запущених випадках. Зруйновані суглоби замінюють штучними.
Хвороба Пертеса – різновид некрозу ТБС
Остеохондропатия головки стегнової кістки, або хвороба Пертеса, — це патологія, що передує асептичного некрозу. З’являється в основному у дітей до 14-15 років.
Причина остеохондропатического синдрому така ж, як у некрозу, — порушення кровопостачання. Патологія частіше зустрічається у хлопчиків, а у дівчаток протікає важче. Причин хвороби Пертеса у дітей:
- мієлодисплазія – недорозвиненість поперекового відділу;
- обмінні порушення, зокрема, фосфору і кальцію;
- транзитний синовіт;
- інфекції та віруси будь-якої групи;
- механічна травма – стрибок, розтягнення зв’язок, забиття;
- перебудова гормонального фону в перехідному віці.
До лікування хвороби Пертеса потрібно підходити дещо інакше, ніж при некрозі ТБС.
Терапія хвороби Пертеса у дітей
Якщо дитині 3-7 років, він повинен спостерігатися у ортопеда. Лікування в цей період не проводять, якщо хвороба виражена слабо. При важкому перебігу призначають терапію в ортопедичному відділенні.
Консервативне лікування хвороби Пертеса триває не менше 1 року, потім йде період реабілітації від 3 до 5 років з використанням відновлювальних препаратів.
В схему лікування патології входить:
- використання ортопедичних ліжок для сну;
- застосування гіпсових пов’язок для запобігання деформації голівки стегна;
- відсутність фізичних навантажень в період ранньої реабілітації, далі призначають ЛФК;
- підтримка тонусу м’язових тканин;
- застосування фізіотерапії для відновлення кісток і запобігання застійних явищ;
- нормалізація кровообігу за допомогою препаратів і фізіотерапії.
Важливо дотримуватися дієти, так як в період активного лікування діти тривалий час перебувають в нерухомому стані. Це може спровокувати ожиріння, якщо не коригувати раціон.
Ефективним є застосування таких методів фізіотерапії, як електростимуляція. Добре допомагає мануальна терапія і масаж. Ангіопротектори і хондропротектори дітям прописують у формі уколів і таблеток.
На другій стадії тривалої реабілітації призначають УВЧ, грязелікування, озокерит та електрофорез з кальцієм і фосфором. Через 1-2 роки після основного лікування вводять ЛФК і гімнастику.
Операції при лікуванні хвороби Пертеса призначають у важких випадках з вираженою деформацією, переломом або підвивихи. Дитині повинно бути більше 7 років.
У довгостроковий період й у дорослому житті людям, що перенесли хворобу Пертеса, не можна займатися професійним спортом, носити тяжкості, бігати й стрибати. Найкращі види спорту – це велосипед, ЛФК і плавання. Періодично потрібно підтримуюча терапія в санаторіях.
Наслідки асептичного некрозу
Однаково небезпечні можливі наслідки некрозу головок кульшових суглобів для дорослих і для дітей:
- поступове відмирання кінцівок;
- ампутація ніг і присвоєння інвалідності важкої групи;
- сепсис через запальних процесів;
- летальний результат на фоні сепсису.
Навіть після проведення операції можливе виникнення коксартрозу і больового синдрому. Рухові функції після 70-80 років можуть повністю зникнути.
Профілактика патології
Головне правило профілактики некрозу – лікування наявних хвороб суглобів і кісток, усунення запальних процесів в організмі. Слід уникати надмірного навантаження навіть при абсолютно здорових суглобах, в той же час не можна ігнорувати фізкультуру.
Вторинна профілактика після операції або усунення початкових стадій некрозу – підтримання імунітету з допомогою імуностимуляторів, правильне харчування і регулярне відвідування лікаря.
Асептичний некроз ТБС у дітей і дорослих не проходить безслідно, навіть якщо вдалося вилікувати захворювання. Після докладених зусиль пацієнт повинен звертати увагу на будь-які хворобливі відчуття, при їхній появі негайно звертатися до лікаря.
