Зміст статті:
Асептичний некроз головки стегнової кістки (АНГСК) є тяжким ураженням усіх анатомічних елементів кульшового суглоба. Хвороба в Міжнародній класифікації хвороб (МКБ) значиться як аваскулярний некроз, позначається кодом M87. Метод рентгенодіагностики виявляє хвороба лише на останніх етапах, що призводять до інвалідності пацієнтів і вимагають проведення хірургічних операцій.
Загальна характеристика аваскулярного некрозу стегна
Більш ніж у половині випадків даної патології відзначається почергове омертвляння кісткової тканини правої і лівої ноги. У 90% встановлених випадків асептичного некрозу одного суглоба патологічний процес виявляється на другій нозі через рік.
Починається хвороба з вогнища змертвіння кістки в субхондральном відділі, потім задіюються інші анатомічні елементи суглоба. Частіше обумовлено місцевим порушенням кровообігу. Групу ризику в переважній більшості складають особи чоловічої статі у віці 30-50 років, рівень захворюваності серед чоловіків у 8-9 разів вище, ніж у жінок.
Причини омертвіння голівки стегна
Найбільш вірогідними чинниками, що викликають розвиток некротичних уражень голівки стегна є:
- травми: операції, вивихи, переломи;
- порушення цілісності стегнових артерій;
- локальний остеопороз;
- вживання алкогольних напоїв;
- неправильне розвиток суглоба;
- довгий прийом медичних препаратів: цитостатиків, кортикостероїдів;
- наявність супутніх хвороб.
При підвищеному тиску всередині кістки починається закупорка судин, порушується кровопостачання. На тлі ішемії відбувається відмирання балок. Поглиблення ішемічних процесів викликає подальше її руйнування.
Опис видів і стадій неінфекційного некрозу
За етіологією розрізняють травматичний асептичний некроз стегнової кістки і нетравматичний: алкогольний, кортикостероїдний. Ураження структур суглоба з невстановленими причинами виникнення називається ідіопатичним.
З урахуванням поширеності відмирання тканини кістки виділяють кілька форм аваскулярного некрозу:
- Центральна форма, при якій вогнище некрозу займає центральну частину головки. Захворюваність різновидом даної патології складає 2%.
- Периферична форма — частота випадків 9-10%. Характеризується ураженням зовнішньої частини головки стегнової кістки, розташованим під хрящем кульшового суглоба.
- Найчастіше зустрічається сегментарна форма захворювання, на її частку припадає 46-48% випадків. Конусоподібна область ураження займає верхню частину.
- Повний некроз — поразка всієї області голівки.
Аваскулярний некроз прийнято ділити на 5 стадій по важкості перебігу:
Тривалість кожної стадії асептичного некрозу залежить від індивідуального стану людини, умов проживання, провокуючих факторів, ефективності терапевтичних заходів, а також наявності інших хвороб.
Ознаки прогресування аваскулярного некрозу
Хвороба відрізняється повільним початком, частіше протікає в прихованій формі без виражених клінічних ознак. Основними симптомами асептичного некрозу прийнято вважати:
- відчуття болю;
- зменшення об’єму м’язів нижньої кінцівки;
- зниження рухових можливостей стегна;
- двобічну локалізацію некротичних уражень.
Першою ознакою АНГСК є відчуття болю без певного місця локалізації, що поширюється на поперекову і пахову зону, сідниці, гомілку, колінний суглоб в області медіального і проксимального виростків. Широка іррадіація болю вказує на багато захворювання, тому важливо правильно диференціювати причину її виникнення. При аваскулярном некрозі больові відчуття виникають під час піших прогулянок, загострюються при поганих погодних умовах, затихають під час відпочинку.
Чому складно виявити хворобу на ранніх етапах
Аваскулярний некроз не має яскраво виражених, притаманних лише даній патології клінічних ознак. Частіше люди звертаються до хірурга в занедбаному стані, коли біль стає нестерпним і важко ходити. До того ж ці ознаки характерні багатьом іншим хворобам кістково-м’язової системи, тому буває важко встановити точний діагноз і вчасно призначити ефективне лікування.
Для діагностики АНГСК необхідно спочатку провести рентгенологічне дослідження обох ніг. На 4-5 стадіях на знімках буде видно вогнище некрозу, його локалізація, розмір. Більш ранні форми виявляються методом радіографії (сцинтиграфії), що дозволяє отримати двовимірні зображення головки. Найбільш інформативним вважається метод комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. Він дає можливість точно оцінити структуру анатомічних частин тазостегнового суглоба.
Лабораторна діагностика біологічних рідин хворих неінфекційних некрозом стегна допомагає виявити фактори, що сприяють розвитку хвороби: порушення кровопостачання, підвищений тиск, схильність до тромбоемболії, порушення регуляції тканинного харчування.
Методи терапії захворювання
Лікування асептичного некрозу повинно бути комплексним з урахуванням особливостей симптоматики. Необхідна повна розвантаження уражених кісток, забезпечення умов, що стимулюють процеси регенерації кісткової тканини і трофіки м’язових волокон. Рекомендується курсове санаторне лікування, ортопедична корекція, лікувальна фізкультура, масаж. Щоб безопераційно вилікувати хворобу, застосовуються методи апаратної консервативної терапії: лазер, електрофорез, магнітні хвилі.
На ранніх етапах для зменшення змін, обумовлених ішемією, призначають медикаментозне лікування:
- судинні препарати: ксантинолу нікотинат, дипіридамол;
- уколи в порожнину суглоба: перфторан, димексид;
- знеболюючі м’язові блокади;
- регулятори обміну кальцію: этидроновая кислота, альфакальцидол, препарати кальцію;
- хондропротектори для відновлення метаболізму хряща;
- вітаміни групи В (В6, В12).
Захворювання частіше носить незворотний характер, тому консервативними методами вилікувати його не вийти. Для відновлення або заміни суглоба пацієнтам показане хірургічне лікування: декомпресія, остеотомія, аутопластику головки.
Якщо головка вражена повністю, її замінюють стерильним штучним рухомим протезом, що повторює конструкцію суглоба. Після протезування в період реабілітації необхідно суворо виконувати рекомендації хірурга. Це дозволить швидше відновитися і значно поліпшити якість життя.
Лікуватися народними засобами при асептичному некрозі не має сенсу, ніякі засоби не здатні відновити кісткову тканину. Можна на час вгамувати локальний біль, але основну проблему рослинними препаратами не можна усунути.
Особливості лікування АНГСК у дітей
Асептичний некроз голівки стегна у дітей і підлітків зазвичай позначають терміном «хвороба Пертеса». Безоперационниє способи терапії малоефективні, але в дитячому віці кісткова тканина має властивість швидкої регенерації, тому у малюків хвороба протікає легше, ніж у дорослих, і зазвичай закінчується відновленням ураженої ділянки кістки.
При виявленні патології у дитини рекомендується повний руховий спокій. На перших стадіях для усунення контрактури в суглобах стегна застосовують манжеточное або лейкопластырное витягування. У запущених випадках практикують накладення гіпсової пов’язки, шини, носіння ортезів. Починати ходити потрібно поступово після повного відновлення головки стегна, підтвердженого рентгенограмой.
Асептичний некроз головки стегнової кістки у вагітних
Тазостегновий суглоб у жінок під час виношування дитини піддається високим навантаженням. Майбутня мама може відчувати нестачу кальцію в організмі, з-за чого знижується міцність кісток. Гормональні зміни, загострення хронічних захворювань, розбіжність тазових кісток, підвищення тиску на кістки стегна збільшують ризик розвитку аваскулярного некрозу.
Для лікування під час вагітності важливо підібрати безпечні для дитини і майбутньої мами фізіопроцедури і препарати. Зусилля медиків повинні бути спрямовані на збереження структури і функцій суглоба. Хірургічне втручання допускається лише в крайніх випадках.
Наслідки захворювання та заходи профілактики
Прогноз асептичного некрозу голівки стегна залежить від своєчасної діагностики, ранньої встановлення діагнозу, ступеня ураження кісткової тканини, раціональних методів лікування. Так як хворобу діагностують на пізніх термінах, коли ураження кісткової тканини стають незворотними, пацієнти втрачають можливість рухати суглобом. Якщо не провести ендопротезування, людина надалі не зможе самостійно ходити.
Профілактичні заходи полягають в попередженні розвитку ішемії стегнових судин, утворення тромбів, травмування кульшових суглобів. Слід уникати надмірних навантажень і стежити за рівнем кальцію в крові.
