Бактеріальний вагіноз – це порушення мікрофлори піхви. У жінок дітородного віку цей стан є вкрай поширеним. Найчастіше призводять до цього захворювання факторами є наступні показники:
- застосування антибактеріальних препаратів;
- тривале застосування внутрішньоматкових контрацептивів;
- застосування оральних контрацептивів;
- зміна в стані імунітету;
- усілякі стресові впливи на організм і т. д.
Бактеріальний вагіноз у жінок в 60% випадків супроводжується порушенням мікроекології товстої кишки.
Ознаки бактеріального вагінозу
Ознаки вагінозу – це неприємний запах виділень, які спостерігаються лише у 50% хворих жінок. Найчастіше виділення помірні, рідше – рясні, однак у деяких випадках їх може і зовсім не бути. При бактеріальному вагінозі виділення сірувато-білого кольору, без грудок, однорідні, мають неприємний рибний запах, який може бути як постійним, так і з’являтися після статевого акту та при менструації.
Хронічний вагіноз може тривати багато років, в цьому випадку виділення набувають жовтувато-зелений колір, стають значно густіше. Найчастіше схожі на сирну масу, у них з’являється властивість пінитися, вони стають тягучими і липкими, розподіляючись рівномірно по стінках піхви.
Бактеріальний вагіноз, сиптомы якого також можуть проявлятися у вигляді розлади сечовипускання і свербежу, зустрічається досить рідко: вони можуть з’являтися періодично або зовсім відсутні. Часто жінки, які страждають цим захворюванням, скаржаться на рясні місячні, аднексит і болі в області нижньої частини живота. Подразнення піхви і вульви спостерігаються дуже рідко – це відрізняє бактеріальний вагіноз від трихоманиоза і кандидозу, які часто супроводжуються сильним свербінням.
Бактеріальний вагіноз – аналізи
Попереднє визначення бактеріального вагінозу може бути вже при гінекологічному дослідженні. Поставити діагноз можна при наявності 3-х з 4-х наведених нижче ознак:
- кислотність більше 4.5 (в нормі 3.8-4.5);
- специфічний характер виділень;
- позитивний результат аминотеста;
- наявність «ключових» клітин, які являють собою епітеліальні зрілі клітини (поверхневий шар піхвового епітелію), по всій поверхні якого у великій кількості щільно прикріплені мікроби.
Однак для постановки точного діагнозу виконання одного з чотирьох наведених вище тестів недостатньо.