Зміст статті:
Черевна порожнина вміщає більшість життєво важливих внутрішніх органів людини. Вгорі посередині очеревини локалізується травна система, нижче розташовуються видільна і репродуктивна. Причиною болю внизу живота у чоловіків найчастіше стають захворювання останніх двох сфер, однак вона може мати й відбитий характер, коли больовий синдром, викликаний ураженням органів, розташованих вище, віддає в низ черевної порожнини.
Органи гипогастрия
Про причини болю внизу живота у чоловіків лікар може попередньо судити за місцем її локалізації. Сегмент очеревини, іменований гипогастрием, включає в себе праву і ліву клубові області та надлобкову зону. Тут розташовані наступні органи:
- праворуч – кінцевий відділ ободової кишки, сліпа кишка та її червоподібний відросток (апендикс), нижня частина правого сечоводу, що виходить з правої нирки;
- зліва – сигмовидна та пряма кишка, нижня частина лівого сечоводу;
- в надлобковій зоні – сечовий міхур і початок виходить з нього уретри – сечовивідного каналу.
На надлобкову зону у чоловіків проектується також болючість, пов’язана з патологіями органів репродуктивної системи. Насамперед це простата, або передміхурова залоза. Між передміхуровою залозою і сечовим міхуром знаходяться везикули (насіннєві бульбашки) – невеликі парні залізисті освіти, мають веретенообразную форму і горбисту поверхню. Вони виробляють сім’яну рідину (сперму), і з’єднані з сім’явивідних протокою. Надлишок сперми поглинається сперматофагами – клітинами, що входять до складу тканини везикул.
При систематичному відчуття дискомфорту в даній зоні чоловікові потрібно обов’язково звертатися до лікаря. Тривале ігнорування неприємних симптомів призводить до переходу захворювання в хронічну форму і значно ускладнює процес подальшого лікування.
Клінічна картина патологій
Найбільш частою причиною різей в нижній частині живота у чоловіків стає запальний процес в органах сечовидільної і репродуктивної систем. Він може виникнути внаслідок їх інфікування хвороботворними бактеріями, або на тлі механічного здавлювання.
Захворювання сечовидільної системи
До патологій, вражаючим органи сечовидільної системи відносяться:
- Уретрит – запалення сечовивідного каналу. Характерна інфекційна природа – випадки променевого, токсичного або алергійного уретриту вкрай рідкісні. До симптомів захворювання відносяться біль і різь при сечовипусканні, почервоніння шкіри навколо отвору сечовипускального, виділення слизу і гною. При первинному уретриті інфекція проникає в сечівник ззовні, у тому числі при статевому контакті – гонорейний уретрит. Вторинний розвивається внаслідок її проникнення з інфекційного вогнища, що знаходиться всередині організму. Може проявлятися як у гострій, так і в хронічній формі.
- Цистит – запалення сечового міхура. До симптомів відноситься прискорене сечовипускання. Різкі і часті позиви супроводжуються спазмами і болем в області гипогастрия. Також в симптоматичну картину захворювання входить підвищення температури тіла. Причиною циститу може стати як інфекція, так і сильне переохолодження зони малого тазу.
Переймоподібний біль унизу живота і утруднене сечовипускання, особливо вранці, є основними симптомами сечокам’яної хвороби. Ураження нирок – пієлонефрит, нефролітіаз – також здатне викликати больові відчуття тягнучого, ниючого або ріжучого характеру в боці або в нижньої третини черевної порожнини, Водночас може виникнути оперізуючий біль у спині (попереку).
Захворювання репродуктивної системи
Серед патології статевої сфери у чоловіків перше місце належить простатиту – запалення передміхурової залози. Захворювання викликається хвороботворними мікробами, що потрапляють в простату з кровотоком з наявних у гипогастрии вогнищ хронічних інфекцій. Факторами, що провокують її виникнення, стають:
- хронічні форми циститу, уретриту, сечокам’яна хвороба;
- систематичне переохолодження тазової області;
- слабка імунна захист;
- сексуальні дисфункції;
- недолік фізичної активності, що спричиняє застій кровотоку в зоні малого тазу.
Передміхурова залоза обвиває сечовивідний канал нижче виходу з сечового міхура, тому специфічним симптомом її запалення є порушення нормального відтоку сечі. Застійна сеча стає живильним середовищем для посиленого розмноження хвороботворної мікрофлори, посилюючи перебіг хвороби. Важливо вчасно почати терапію простатиту, не допускаючи його переходу в хронічну форму.
Після досягнення 45-50-річного віку у зв’язку з природним зниженням рівня сексуальної активності у кожного третього чоловіка діагностується аденома простати – патологічне розростання тканин залози, носить доброякісний характер. Захворювання здатне заподіяти серйозний фізіологічний і психологічний дискомфорт, пов’язаний з больовим синдромом та порушенням процесу сечовипускання.
Досить часто зустрічаються захворюваннями чоловічої репродуктивної системи є везикуліт (запалення насінних бульбашок), і орхіт (запалення яєчок). Оскільки везикули і яєчка являють собою парні органи, патології можуть мати односторонній або двосторонній характер.
Причини везикуліту схожі з причинами простатиту – інфекції, переохолодження, гіподинамія, тривале сидіння, що викликає застій крові в області таза. Для даної патології характерні періодично виникають напади гострого болю внизу живота, іррадіює у пахвинну та/або крижову область. Больовий синдром посилюється при піднятті тягарів, сім’явиверганні, перед випорожненням кишечника, сечового міхура.
Орхіт є ускладненням хвороб сечостатевої сфери – простатиту, везикуліту, гонореї. По мірі прогресування захворювання яєчка ущільнюються, збільшуються в розмірі, стають болючими, покриває їх шкіра червоніє і набрякає. Може виникнути підвищення температури тіла, стан гарячкового збудження, що переходить в слабкість.
Патології кишечника
Біль внизу живота характерна для захворювань, що вражають кишечник. Найбільш часто зустрічаються наступні різновиди:
- Коліт – запалення слизової оболонки кишкових стінок. Виділяється дві форми захворювання: катаральна і виразкова, друга є ускладненням першої. При катаральному коліті епітеліальні тканини кишечника червоніють і набрякають, внутрішній просвіт кишок звужується. Суть виразкового коліту зрозуміла з назви – набряк слизової переходить у виразку. Причинами розвитку коліту стають проблеми з травленням: дисбактеріоз, часті запори і проноси. Він може стати наслідком тяжких форм дизентерії або черевного тифу, але найчастіше виникає на ґрунті вживання їжі, багатої грубою клітковиною, сіллю і гострими приправами. При загостренні коліту біль у животі супроводжується здуттям кишечника, підвищеним виділенням газів, рідким стільцем зі слідами крові.
- Пахова грижа – вихід частини кишкової петлі під шкіру в області паху внаслідок утворення щілин у передній черевній стінці, яка закриває кишечник. У чоловіків в силу особливостей анатомічної будови пахові грижі зустрічаються в 9 разів частіше, ніж у жінок. Грижові щілини можуть мати як природне, так і штучне походження. Коли хірург робить внутрішньо операцію, йому доводиться різати оболонку очеревини. Розрізи не завжди достатньо швидко затягуються і стають причиною виходу грижі. Грижа може виходити під шкіру при значному фізичному напруженні: швидкому бігу або підйомі тягарів, при цьому живіт ниє і тягне. Особливу небезпеку представляє ризик защемлення, коли випала частина кишки не входить назад, а перекручується і затискається м’язами черевного преса. Така ситуація несе в собі загрозу розвитку некрозу кишечника.
- Апендицит – запалення червоподібного відростка сліпої кишки – ще одна поширена причина больового синдрому внизу живота. Крім цього, напади апендициту супроводжуються нудотою і блювотою. При натисканні на живіт поблизу пупка і різкому відпусканні, черевну порожнину пронизує гострий біль. Висока температура можлива, але не обов’язкова. Лише при виникненні перитоніту – запалення всієї очеревини – вона може піднятися до 40 градусів і вище.
Зняття систематично виникає больового синдрому в домашніх умовах за допомогою знеболюючих препаратів категорично протипоказано. Основною умовою правильного лікування є встановлення точного діагнозу, для чого необхідно звернутися до фахівців.
Діагностика та лікування
Діагностичні процедури при скаргах на болі внизу живота починаються з зовнішнього огляду і опитування пацієнта. При гострих нападах необхідно викликати бригаду швидкої допомоги. Якщо фахівці пропонують госпіталізацію, не потрібно відмовлятися – у багатьох випадках повноцінне обстеження можливе тільки в умовах стаціонару. Лікар пальпує черевну порожнину з метою уточнення локалізації і характеру больового синдрому. Потім направляє пацієнта на аналізи крові і сечі, у разі необхідності – на інструментальне обстеження: УЗД, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію, рентгеноскопію, колоноскопію (при підозрі на патології кишечнику). Тільки після отримання результатів обстежень приймається рішення, яку терапевтичну тактику вибрати.
Якщо причиною болю визнаний запальний процес, терапія носить консервативний характер – для зняття запалення застосовуються антибактеріальні і антибіотичні препарати. Такими способами лікується цистит, коліт, простатит, уретрит. Сучасні щадні методики в деяких випадках дозволяють видаляти камені з нирок і сечового міхура без розтину черевної порожнини – за допомогою їх роздроблення і виведення через сечоводи. Подібні процедури проводяться при глибокому знеболюванні і не заподіюють людині фізичних страждань. При деяких діагнозах – обмеженні грижі, апендициті, аденомі простати – допомогти може тільки повноцінна хірургічна операція.
Небезпечною причиною болю в животі може стати пухлина, здатна розвинутися в сечовому міхурі, простаті або кишечнику. Дослідження і лікування подібних захворювань займається онкологія, розробила безліч специфічних методик боротьби з новоутвореннями, до яких відноситься променева, радіо – і хімічна терапія. Але самим радикальним методом лікування ракових захворювань залишається їх видалення. Тут вирішальне значення має своєчасне звернення за медичною допомогою – чим швидше буде виявлено і зупинено розвиток злоякісної пухлини, тим більше шансів у пацієнта на одужання.
