Зміст статті:
- 1. Симптоматика оперізувального лишаю
- 2. Що відбувається під час болю
- 3. Лікування герпесу третього типу
- 4. Профілактика при оперізувальному лишаї
Неймовірно неприємне захворювання — оперізувальний лишай, герпес викликається третього типу, і в медицині його ще називають оперізувальний герпес. До речі, а ви знаєте, як передається герпес?
Що цікаво, але один і той же тип герпесу у дитини і дорослого викликає абсолютно різні проблеми.
Якщо у дитини проблема витікає в вітрянку, вітряну віспу, то у дорослої людини герпес призводить до початку оперізувального лишаю. Причому, вітрянка буває у людини тільки один раз, після чого організм виробляє імунітет до захворювання, а ось лишай залишається на все життя з пацієнтом.
Проводячи ще раз паралель з вітрянкою, можна відзначити, що якщо вітрянка проходить сама по собі, то з оперізувальним лишаєм необхідно використовувати всі наявні способи лікування, і залишати хвороба без уваги ні в якому разі не можна!
Симптоматика оперізувального лишаю
Симптоматика оперізувального лишаю досить різноманітна. Можна виділити момент появи висипки у вигляді дрібних пухирців на шкірі. Після висипання починається сильний біль в області бульбашок.
Однак є клінічні випадки симптомів, коли єдиним прояв герпесу третього типу виступає найсильніша біль без зовнішніх ознак. Хворіти може спина, поперек, особа, хребет. Біль яскраво виражена настільки сильні больові відчуття, що пацієнт втрачає здатність нормально жити, працювати.
Що стосується висипань, то вони не є універсальним симптомом при оперізувальному герпесі, як вже було зазначено, різні клінічні прояви діагностують завжди саме біль, але не шкірні прояви у вигляді пухирчастих, специфічних висипань.
Найсильніша біль при герпесі третього типу викликана тим, що вірус вражає периферичні нерви, а це веде до початку міжреберної невралгії та інших типів невралгії, які супроводжуються настільки сильним больовим синдромом.
Нерідко на його тлі виникають не тільки проблеми соціального характеру, як взаємодія на роботі чи в сім’ї, але і психологічні проблеми, які потребують допомоги фахівця.
В цілому ж, всі прояви можна позначити таким чином:
Що відбувається під час болю
Необхідно розуміти, що больовий синдром сам по собі є лише початком проблеми, і якщо вчасно не діагностувати оперізувальний лишай, то пацієнт може отримати багаторічна рецидивуюче захворювання.
Зазначимо, що висип можна взагалі проігнорувати, або вона сама проходить, або ліквідується місцевими препаратами. Набагато більш важливо почати курс лікування від оперізуючого лишаю у перші 5-7 днів після появи першого симптомів.
Тимчасові рамки важливі, так як якщо упустити цей момент вірус починає викликати структурні зміни в тілі нерва, викликаючи його деструктуризацию. А нерв найбільш важко відновлювана тканина організму і на його повне відновлення можуть йти місяці і роки.
Таким чином, якщо не почати вчасно прийом препаратів противірусної спрямування, пацієнт виліковується від вірусу, але залишається з пошкодженими нервами і постійними важкими болями. У деяких випадках больовий синдром так великий, що доводиться приймати сильні наркотичні знеболюючі.
Лікування герпесу третього типу
Як правило, оперізувальний лишай потребує лікування, спрямованого на зниження больового синдрому і прийому звичайних противірусних препаратів.
Однак якщо лишай запущено і починається важка форма захворювання, можуть бути прописані:
- Медикаментозні препарати противірусної спрямування, найпоширенішим виступає Ацикловір.
- Препарати знеболюючої дії.
- Антидепресанти.
- Імуномодулюючі препарати такі як: лікопід, иммуномакс, кагоцел, панавир, аміксин, віферон, реаферон.
- Вітаміни.
Для місцевої обробки ділянки шкіри, на яких є висипання можна використовувати антисептики і кератопластичні засоби, які сприяють загоєнню шкірного покриву.
Профілактика при оперізувальному лишаї
В першу чергу необхідно суворе дотримання правил особистої гієни. Уражені ділянки шкіри повинні бути в чистоті та сухості, це знижує ризик приєднання супутньої інфекції.
Не рекомендовано використовувати креми з антибіотиками, це може призвести до небажаного роздратування шкірного покриву.
Важливою частиною профілактики під час перебігу захворювання є заходи щодо нерозповсюдження герпесу. Пацієнтам рекомендовано виключити по можливості, відвідування громадських місць, а ділянки шкірного висипання тримати під стерильною пов’язкою.
