Зміст статті:
Якщо довго болить низ живота після медикаментозного переривання вагітності і цей стан супроводжується рясним безперервним кровотечею, необхідно негайно викликати швидку допомогу. Подібні прояви можуть вказувати на розвиток ускладнень, що представляють загрозу для життя.
Основні причини і характер болю в животі після аборту
Штучне переривання вагітності може бути проведене хірургічним і медикаментозним шляхом. У першому випадку для витягання плода використовуються інструменти, у другому лікарські препарати. Після завершення операції поява болю внизу живота вважається нормою в тому разі, якщо характер прояву синдрому помірний, жінка здатна терпіти його і обходитися без знеболювальних препаратів.
Багато пацієнток, описуючи свій стан після інструментального переривання вагітності, що вказують на те, що живіт болить схваткообразно, тягне низ, ниє протягом трьох-п’яти днів, а потім проходить. У одних жінок відразу після операції тривають кров’янисті виділення. Їх кількість може змінюватись. В інших відзначається поява твердих згустків. Причини таких симптомів:
- Спорожніла матка скорочується, повертається до своїх початкових розмірів.
- Під час хірургічного аборту механічним шляхом пошкоджується шийка дітородного органу.
- Плід дуже міцно прикріплюється до стінок, його витяг неминуче веде до пошкодження цілісності їх тканин.
При відсутності ускладнень подібні симптоми зникають самостійно через декілька днів.
Якщо болі внизу живота терпіти неможливо, спостерігається рясне кровотеча, виділення з неприємним запахом, прискорене серцебиття і лихоманка, необхідно терміново викликати додому лікаря. Коли хвора після аборту відзначає у себе набрякання грудних залоз, відчуває постійну нудоту і запаморочення, потрібно провести новий тест на вагітність.
Спровокувати погіршення загального стану здатні різні причини. Найбільш поширеними вважаються:
- Інфікування матки. Можливо після застосування традиційного вискоблювання або вакуумного аспіратора. Під час операції відбувається механічне пошкодження внутрішньої стінки дітородного органу та цервікального каналу. Ранова поверхня – сприятливе середовище для розмноження патогенних мікроорганізмів, що є частиною мікрофлори піхви. Їх активація призводить до розвитку запального процесу, характерного для гострого ендометриту.
- Потрапляння крові в черевну порожнину. В ході проведення хірургічного аборту кров виливається не лише у піхву, але і через фаллопієві труби в нижні відділи очеревини. Таке явище дає поштовх розвитку спайкового процесу. Він викликає появу тягне болю і стає причиною жіночого безпліддя.
- Перфорація стінки матки — дуже рідкісне ускладнення — наслідок недостатньої кваліфікації акушера-гінеколога, який при проведенні механічного аборту протикає наскрізь дітородний орган. Подібне явище супроводжується інтенсивними нестерпними болями, що формуються в нижніх відділах живота, з ознаками внутрішньочеревних кровотеч: блідість шкіри, тахікардія, падіння артеріального тиску, напруження стінки очеревини.
- Ранній спазм шийки матки і затримка залишків плоду в маткової порожнини. При такій патології після аборту повністю відсутні які-небудь виділення.
Купірувати біль після штучного переривання вагітності самостійно шляхом прийому анальгетиків не можна. Такі дії змащують інтенсивність та вираженість синдрому — головного критерію при визначенні причин нездужання.
Поява сильного болю після медикаментозного аборту означає одне: вагітність триває. В 5% випадках відбувається живе збереження ембріона. У 7% діагностується умертвіння плоду без його вигнання. У цьому випадку формується ризик розвитку запалення і сепсису.
Справжні причини допоможе встановити огляд у гінеколога і ультразвукове дослідження.
Потенційні ускладнення
Ранні ускладнення з’являються відразу після завершення операції, пізні — через роки. Найстрашніше, що може трапитися – розрив матки. Під час проведення інструментального аборту акушер-гінеколог здатний пошкодити великі судини, що беруть участь у кровопостачанні дітородного органу, стінки кишечника, сечового міхура. Занедбаність крові в очеревину нерідко стає причиною перитоніту.
Ушкодження шийки матки, порушення згортання крові, емболія, занесення інфекції запальні процеси – найпопулярніші ранні ускладнення. До пізніх відносяться складні гормональні порушення, ендометріоз, безпліддя, дисфункції яєчників, неповне змикання шийки матки і, як слідство, викидні на термін до 24 тижнів.
Методи терапії
Для попередження розвитку запальних захворювань жінкам з поганими аналізами мазків крові та сечі призначається профілактичний курс антибактеріальної терапії. Використовуються антибіотики широкого спектру дії і протизапальні препарати. Жінка отримує їх у вигляді ін’єкцій протягом перших 3-5 днів. При необхідності лікування протягується.
Своїм пацієнтам лікарі радять берегтися від протягів, застуд, одягатися по погоді. Двічі на день здійснювати обробку зовнішніх статевих органів, своєчасно міняти нижню білизну і прокладки. Прийом алкоголю повністю забороняється: він руйнує дію антибіотиків, знижує тонус гладкої мускулатури, що перешкоджає скороченню матки. Для полегшення болю після постановки діагнозу може бути прописаний прийом «Нтш-пи». Препарат приймають по дві таблетки три рази в день. Перевірений часом ефективний миотропный спазмолітик швидко купірує біль, викликану спазмом гладкої мускулатури.
Період реабілітації після аборту
Протягом першого місяця після переривання вагітності жінка може зіткнутися з нездужаннями різного роду. Часто трапляється здуття живота, порушення функцій кишечника, запаморочення, сильна слабкість. Всі ці симптоми з’являються з-за різкої зміни гормонального фону. Середня тривалість його відновлення — три-чотири тижні. Через цей час у жінки відновлюється менструальний цикл і все приходить в норму.
Щоб знизити ризики можливих ускладнень, необхідно забезпечити статевий спокій, поки матка не відновиться і не прийме колишні розміри. Статеві акти провокують субінволюцію органу або виникнення гематометры (порушення скоротливої функції).
Вагітніти після аборту не можна протягом шести місяців, тому лікарі рекомендують своїм пацієнтам подумати про контрацепцію. Найоптимальніше рішення – протизаплідні таблетки. Вони допомагають пом’якшити наслідки гормонального стресу, попередити розвиток нейроендокринних порушень, знизити ймовірність септичних ускладнень.
