Видалення жовчного міхура – серйозний стрес для організму, який не обходиться без наслідків. Однак хворобливі відчуття можуть бути як природними, не потребують медичної допомоги, так і небезпечними, є наслідком інших патологій і лікарських порушень. Для їх усунення важливо правильно визначити причину та призначити відповідне лікування під контролем лікаря.
Фізіологічні причини болю
Збереження хворобливих відчуттів протягом 1-1,5 місяців після операції – це показник норми. Біль може бути локалізована під ребрами праворуч, в зоні шва, а також під лопатками або по всій черевної порожнини. Цей симптом пов’язаний з використанням вуглекислого газу, який використовується при розширенні черевних стінок. Якщо операція проводилася відкритим методом, шви в області розрізу можуть хворіти довго – до 5-8 тижнів.
Постхолецистектомічний синдром
Одна з найбільш поширених причин болю в животі після видалення жовчного міхура – це синдром, обумовлений зміною функціонування жовчовивідних шляхів. Частіше всього виступає наслідком розвитку якої-небудь хвороби після проведеної операції.
Симптомокомплекс може проявитися протягом 3-6 місяців після процедури:
- з’являються болі в правому підребер’ї, які турбують пацієнта регулярно, по 20-60 хвилин і більше;
- розвивається гіповітаміноз з-за поганого всмоктування вітамінів;
- порушується стілець і засвоєння жирів, з’являється нудота і блювота;
- пацієнта мучить діарея, здуття, він худне і відчуває постійну слабкість.
Розвивається синдром з-за зміни функцій сфінктера Одді, що відповідає за з’єднання проток підшлункової залози і жовчного міхура.
Надмірні фізичні навантаження після операції
Після холецистектомії пацієнту заборонено займатися спортом, а протягом перших 2 тижнів потрібно дотримувати постільний режим. Надмірна рухливість призводить до появи болів і погіршує природні процеси в організмі. Через 2 тижні після операції можна приступати до рекомендованих лікувальним вправам.
Така причина постійних болів після операції – одна з найбільш небезпечних і недооцінених. Пацієнти постійно порушують вимоги лікарів, ходять по магазинах, носять важкі сумки і не хочуть виходити з режиму тренувань, вважаючи, що рух корисно.
Постійне порушення дієти
Після операції необхідно дотримуватися лікувальний стіл №5, постійні його порушення здатні призводити до гострого розладу травлення, болю, слабкості. Дотримання правильного харчування необхідно для запобігання проникнення в організм небезпечних речовин, жирів, викликають спазми і, як наслідок, застій жовчі.
Категорично заборонено алкоголь не тільки в процесі реабілітації, але і в подальшому харчуванні. Дотримання дієти також необхідно для відновлення природного процесу обробки їжі печінковим секретом, який тепер, минаючи жовчний міхур, відразу ж скупчується в протоках.
Ускладнення і лікарські помилки
Іноді біль у правому боці або на животі з’являється через кілька днів після операції, що може вказувати на неправильне проведення процедури або інші помилкові дії хірурга. До помилок при операції по видаленню жовчного міхура відносяться:
- погана санітарна обробка місця віддаленого органу;
- механічне пошкодження судин, прилеглих органів або жовчних ходів;
- недостатнє очищення жовчних проток від каменів;
- неякісне накладення швів.
Після операції пацієнт може зіткнутися з такими ускладненнями, як печінкова недостатність, запалення легень, нагноєння ран і утворення тромбів, а також розлите запалення черевної порожнини. Ці стани не пов’язані з якістю проведеної процедури, але можуть безпосередньо залежати від імунітету та стану пацієнта.
Викликати післяопераційні ускладнення можуть і пошкодження видаляється органу: спайкові процеси, аномалії розвитку, інфільтрація. Зайва вага, важка форма патології і літній вік ускладнюють відновлення пацієнта і саму процедуру операції.
Активація хронічних хвороб після хірургічного втручання
Після операції організм слабшає, і хронічні хвороби можуть загострюватися. Відбувається це протягом тривалого часу – від 6 до 12 місяців. Біль у цей період може з’явитися в результаті:
- загострення виразки;
- активації запалення в селезінці, підшлунковій залозі, печінці (розвиток гепатиту);
- формування каменів у жовчних протоках;
- формування спаєчних процесів;
- погіршення моторики жовчовидільної системи;
- запалення тонкого кишечника.
Загострення супутніх захворювань спостерігається в 7% випадків після видалення жовчного міхура.
Тривалі болі після операції
Через 1-1,5 року після видалення жовчного міхура в епігастральній області може з’явитися стійкий біль, яка вказує на розвиток хвороб підшлункової залози:
- Гострий панкреатит. Запалення тканин органу із-за активації травних ферментів. Болі дуже сильні, здатні доводити до шоку, при загостренні потрібна госпіталізація. Серед додаткових ознак: нудота, зневоднення, пітливість і блювота, що не приносить полегшення. Можливо прискорене серцебиття, температура, запаморочення.
- Хронічний панкреатит. Запалення розвивається повільно, відбувається заміщення сполучних тканин, утворюється дефіцит інсуліну і деяких ферментів. Виділяють 3 форми: при легкій пацієнт рідко страждає від загострень, при середній спостерігається худоба і виражені болі, а при важкій з’являються часті рецидиви і нестерпний біль, можливе формування діабету.
- Рак підшлункової залози. Утворюється найчастіше у чоловіків, причиною вважається паління, харчування з великою кількістю жирів, діабет і панкреатит. Протягом тривалого часу рак може протікати без симптомів. Потім з’являються сильні болі, жовтяниця, потемніння сечі, схуднення, температура, інтоксикація, постійні порушення у шлунку.
Причини можуть відрізнятися, однак постійне поява болю після видалення підшлункової залози вимагає лікарської діагностики.
Методи діагностики стану
Для виявлення причини і призначення лікування болю в правому підребер’ї після видалення жовчного міхура необхідно:
На підставі цих даних лікар зможе поставити діагноз і підібрати кращі засоби терапії.
Способи лікування хворобливих відчуттів
При виявленні каменів у протоках призначається повторна операція. Якщо причиною стало хронічне захворювання, його проводять за індивідуальною методикою. Якщо болі не пов’язані з патологіями, пацієнту можна приймати:
- спазмолітики на основі дротаверину;
- ліки з ферментами для травлення (Мезим, Фестал);
- антибіотики при порушенні мікрофлори;
- протимікробні засоби;
- жарознижуючі речовини при високій температурі;
- в деяких випадках потрібно инфузорное або внутрішньовенне введення анестетиків.
Обов’язкова умова – дотримання лікувальної дієти з виключенням жирного, смаженого, гострого, солоного.
Профілактика болю
Для запобігання неприємних відчуттів пацієнт повинен повністю відмовитися від алкоголю, куріння, протягом 2-4 тижнів заборонено займатися спортом. Дотримуватися щадного харчування без жовчного міхура потрібно до кінця життя. Необхідно дбати про самопочуття, уникати стресів і перевтоми, а при появі неприємних симптомів – відразу ж звертатися до лікаря.
Операція з видалення жовчного міхура – складна процедура, що вимагає тривалого відновлення. Однак при дотриманні рекомендацій лікаря цей період пройде продуктивно, і пацієнт зможе повернутися до повноцінного життя.
