Про даної інфекції говорять з XVIII століття. Тоді вона іменувалася як аллантиазис (від грец. allantiksa – ковбаса). Також цю хворобу називали ихтиоизм (від грец. ichtis – риба). Останнє, усталене і дійшло до наших днів, назву було отримано від латинського слова botulus – ковбаса.
Ботулізм це токсико-інфекційного гостро протікає захворювання, яке виникає внаслідок дії специфічного білкового нейротоксин, що вивільняється бактерією Clostridium botulinum.
Згадки про ботулізмі почалися з повідомлення про отруєння людей кров’яною ковбасою, які здійснив у 1817 р. J. Kerner. Він у подробицях описав епідеміологію та прояви хвороби. Сталося це в період спалаху ботулізму, в результаті якої захворіли 122 і загинули 84 людини.
Схожі отруєння, пов’язані з поїданням копченої риби (від чого і походить назва «ихтиоизм»), зустрічалися і в Росії. Ще в 1818 р. їх описували Зенгбуш і Пирогів, який займався вивченням патоморфології в організмі при ботулізмі.
Хвороба ботулізм рідкісна, але вкрай важка, і, як правило, виникає несподівано. Нерідко це трапляється після сімейних святкових урочистостей. Цілком доброякісні за своїм зовнішнім виглядом продукти можуть сприяти розвитку цього важкого захворювання, що загрожує смертю.
Ботулізм — інфекція, регистрирующаяся у багатьох зарубіжних країнах найбільше в Сполучених штатах, Канаді, Франції та Японії. З 1895 по 1964 р. в Америці було 617 ботулинических спалахів, у яких постраждало 1574 людини, при цьому померло 955 (в середньому летальність становила 60%).
До 1940 р. у Франції даної інфекцію захворіло всього 24 людини, 3 з яких загинули. В період окупації німецькими військами (1940-45 рр..) захворюваність зросла в рази, оскільки із-за нестачі м’яса люди змушені були таємно забивати свиней, солити й коптити окіст в умовах антисанітарії. В цей час у Франції було зафиксировно майже 500 спалахів, які увібрали в себе свыше1000 випадків.
Ботулізм в Японії вперше виявили в 1930 р. В подальшому удосконаливши лабораторну діагностику з 1951 по 1963 р. зареєстрували 46 спалахів, в які були залучені 297 чоловік, а з них 78 померли.
В Росії за період 1818-1913 рр. було зареєстровано 100 спалахів цієї грізної інфекції, 283 з хворих 609 людей загинули (46,4% летальності). У СРСР в 1920-39 р. спалахів ботулізму було 62, вони охопили 674 особи, з них загинуло 176 (летальність склала 25,9%). У наступні роки зустрічалися лише поодинокі випадки інфекції.
Категорії ботулізму та їх причини
Виділяється 4 основних категорії цієї інфекції:
- ботулізм харчового характеру (причиною якого стає накопичився в харчових продуктах токсин клостридій);
- ранова категорія хвороби (в забрудненій грунтом рані создются умови для розвитку бактерій ботулізму і продукції ними токсин);
- ботулізм дитячого віку (виникає в основному у немовлят до 6-ти місячного віку при інфікуванні спорами збудника);
- ботулізм неуточненої природи (коли не простежується зв’язок з харчовими продуктами).
Збудники (бактерії) ботулізму
Справжні викликають ботулізм причини довгий час було загадкою для лікарів.
Збудник ботулізму став відомий світу в 1896 р. завдяки старанням бельгійського бактеріолога Еміля Ван-Эрменгема, який виділив і описав бактерію з організму померлого і ковбасних залишків, від поїдання якої ймовірно сталася смерть. Бактерія була названа Clostridium botulinum. Аналогічний виділив мікроб В. С. Констансов в 1903 р. вивчаючи отруєння, викликані червоною рибою.
Збудник ботулізму має широке природне поширення. Клостридії зустрічаються на п’яти континентах планети в ґрунті, гної, фруктах і овочах, виявляється в рибі, фуражі, а також в екскрементах теплокровних тварин.
Бактерії ботулізму – анаеробні, які мають джгутиками і не утворюють капсулу грампозитивні нерухомі палички, кінці яких закруглені. За зовнішнім виглядом нагадують веретено або тенісну ракетку.
У збудника ботулізму є особливість: це його грізний фактор патогенності, що представляє собою особливий екзотоксин. Сьогодні він відомий усім як ботулотоксин. Летальна абсолютно для будь-якої людини доза, рівна всього лише 0,3 мкг, робить його по праву найсильнішим з відомих біологічних отрут.
При якій температурі гинуть бактерії ботулізму
Бактерії ботулізму вкрай стійкі. Відповідь на питання про те, при якій температурі гинуть бактерії ботулізму залежить від того, яка форма мається на увазі: спори можуть зберігатися до 5 годин при кип’ятінні, а ось екзотоксин у нативному вигляді руйнується при цьому вже через 15 хвилин. Висока стійкість клостридій ботулізму і до інших факторів (заморожування, дії солі і кислоти тощо).
Джерела розвитку ботулізму та шляхи передачі
Ботулізм – типовий сапроноз. Тобто головний резервуар «клостридії ботулинум», як і джерело ботулізму – зовнішнє середовище (озерний і морський мул, грунт). Як джерела також виступають теплокровні тварини (переважно травоїдні), водоплавні птахи і холоднокровні організми (молюски, риби, ракоподібні). Хвора людина епідеміологічно не небезпечний.
Фекально-оральний механізм передачі при ботулізмі пов’язаний головним чином з аліментарним шляхом. Особливо небезпечні домашні консерви, солона і копчена риба та ковбасні вироби. Цікавий і той факт, що вони при цьому можуть і не відрізнятися від нормальних, не містять бактерії ботулізму.
При інфекції ботулізм шляхи передачі можуть реалізовувати та контактний механізм: наприклад, попадання клостридії в рану з розвитком ранового ботулізму.
Сприйнятливість до «клостридії ботулинум» висока. Інфекція може розвинутися в будь-якому віці. При цьому є особливість: у дорослих ботулізм виникає в результаті проникнення в організм екзогенного токсину, а у малюків при зараженні спорами або вегетативними формами. При цьому утворення токсину може настати безпосередньо в кишечнику.
До розвитку захворювання більшою мірою схильні штучно вскармливаемые немовлята. Є дані, що вказують на те, що в меді відмінно зберігаються спори збудника ботулізму. Якщо дитині дати такий мед, то спори проростуть, вегетативні форми почнуть виділяти токсин і сформується захворювання.
Імунітет при ботулізмі не виробляється, адже токсин реалізує свою дію у вкрай малих дозах, при цьому значущі антитоксичні імунні реакції не можуть розвинутися. Цей факт означає, можливі повторні случі хвороби у одного пацієнта.
Відзначимо також і те, що ця інфекція може характеризуватися як сімейна.
Патогенез прояви ботулізму
Розвиток ботулізму відбувається за певним сценарієм. Спочатку токсин «клостридії ботулинум» потрапляє в шлунково-кишковий тракт. Звідси шлунково-кишкова симптоматика.
Далі токсин всмоктується в кров потрапляє в мозок і зв’язується з великими мотонейронами передніх рогів спинного мозку і периферичними ядра рухових черепно-мозкових нервів, що обумовлює неврологічну симптоматику.
Крім того характерний для такої інфекції як ботулізм патогенез включає в себе блокування викиду ацетилхолін в нервово-м’язові синапси і пригнічення активності парасимпатичної нервової системи.
Інкубаційний період інфекції ботулізм
За такої грізної інфекції як ботулізм інкубаційний період визначає ступінь тяжкості захворювання. Якщо він короткий (від 2-4 годин) то буде протікати важко. Із збільшенням тривалості (до 2-3 доби і аж до 2 тижнів) подальший перебіг полегшується.
Важливо пам’ятати, що алкогольна навантаження завжди затушовує перші ознаки ботулізму, а тому перешкоджає своєчасному його розпізнавання.
Перші ознаки отруєння ботулізмом
Ознаки отруєння ботулізмом майже всякий раз гострі. У початковому періоді виділяються 3 варіанти їх:
1. Гастроентерит – найбільш часто зустрічається ознака, для якого характерно розвиток нудоти і наступним приєднанням нудоти, відрижки повітрям і розрідження стільця на тлі печіння в епігастрії і переймоподібних болів в животі.
2. Офтальмоплегія (цей варіант ще називають «очних»): через парез акомодації хворий не в силах читати; перед очима виникають «мушки», «сітка» або «туман»; приєднується «гостра далекозорість».
3. Гостра дихальна недостатність: з’являється відчуття нестачі повітря, наголошується утруднення або тяжкість у грудях, може бути навіть біль; дихання не часте, але поверхневе.
Як визначити отруєння ботулізмом
Яким би не був початковий варіант, завжди супроводжують ботулізм симптоми інтоксикації. Виражаються вони болем у голові з розвитком запаморочення, безсоння, появою загальної м’язової слабкості.
Прояви ботулізму в період розпалу хвороби (що іменується також «паралітична стадія») – розвиток і наростання неврологічної симптоматики: двосторонньо симетричне ослаблення довільних рухів, а також повна їх втрата. При цьому не порушується чутливість.
Офтальмоплегические симптоми прогресують: порушується рухливість очей, формується косоокість, спостерігається ністагм (швидкі рухи очей певного ритму і мимовільного характеру), опущення верхнього століття (зване «птоз»), розширення зіниць з анізокорією (нерівні розміри зіниць) і зниженням їх реакції на світло; характерно двоїння і расплывчивость предметів при погляді.
Паралельно з зазначеними вище супроводжують ботулізм ознаки, звані бульбарними розладами. Відбувається це через ураження язикоглоткового нерва, а також пар блукаючих і під’язикової пари черепних нервів. Сюди відносяться порушення ковтання і глоткового рефлексу, утруднення руху язика вперед. Крім того, розвивається поперхіваніе і гугнявість; може з’явитися розлад членораздельности мови і повна обездвиженность мови.
Необхідно також зауважити, що рідкий стілець і блювота у разі ботулізму не тривалі і до розвитку неврологічних симптомів їм на зміну приходять запори.
Симптоми інфекційної хвороби ботулізм у дорослих
Симптоми ботулізму у дорослих можуть супроводжуватися ураженням інших органів і систем. Як приклад, сухість у роті, але без спраги; розвиток серцевої та/або дихальної недостатності.
Температура тіла, якщо має місце отруєння ботулізмом, звичайно залишається нормальною. Може статися її підвищення, але воно незначно (а ось при важких формах можливі її високі значення).
Серце при ботулізмі змушене працювати в дуже несприятливому гипоксическом стані, що супроводжується почастішанням ритму. Вже на початковому етапі хвороби у хворих можна відзначити лабільність пульсу і тиску при зміні положення тіла. З розвитком інфекції тони серця приглушаються, з’являється систолічний шум на верхівці, межі серця розширюються, артеріальний тиск знижується, може статися смерть від токсичного міокардиту.
Ступінь тяжкості (легкий, середньотяжкий або важка) ботулізму визначається тим, наскільки виражений паралітичний синдром і порушення дихальної функції.
Ускладнення і наслідки ботулізму
Як відомо у ботулізму два результату: перший – одужання (воно протікає дуже повільно і може затягнутися до року) і смерть від зупинки дихання або ускладнень.
Наслідки ботулізму головним чином проявляються пневмонією. Може також розвинутися ботулінічний міозит.
Якщо у людини розвинувся ботулізм, ускладнення можуть носити і ятрогенный характер: дисбактеріози, анафілаксія.
Прогноз при цій інфекції завжди серйозний. При своєчасної в повному обсязі проведеної терапії вдається знизити кількість летальних випадків.
Діагностика хвороби ботулізм
Перед тим як розпочинати лікування хвороби необхідно здійснити постановку точного діагнозу, для чого доводиться не тільки помічати симптоми хвороби, але і відрізняти їх від схожих або точно таких же, але виникають при інших захворюваннях симптомів, тобто провести диференціальну діагностику ботулізму.
Цю інфекцію можна сплутати з харчової токсикоинфекцией, потрібно відрізняти його від поліомієліту, диференціювати від гострих енцефалітів, не приймати інфекцію за отруєння атропіном, метанолом або грибами (мухомором і блідою поганкою).
Діагностика ботулізму ґрунтується на клініко-епідеміологічних даних і лабораторних дослідженнях (реакція нейтралізації токсину в биопробе на мишах).
Не останню роль відіграють ще й мікробіологічні методи.
Тільки остаточно зрозумівши, що страждання хворого розвинулися саме через ботулізму, можна ефективно проводити лікування.
Перша допомога при ботулізмі і лікування антибіотиками
Направлення хворого у стаціонар при розвитку даної інфекції обов’язково. Перша допомога при ботулізмі повинна початися в якнайшвидші терміни.
Як правило, у клініці ніколи не виникає питань про те, як визначити ботулізм, симптоми і лікування якого добре знайомі лікарям.
Допомога при ботулізмі в першу чергу полягає у детоксикації, яка ділиться специфічну і неспецифічну.
Перша передбачає нейтралізацію ботулотоксину, який вільно циркулює по організму. Починати ці заходи слід якомога раніше, для чого використовуються:
1. Лікувальна протиботулінічна антитоксична кінська сироватка (тип А, В і Е);
2. Гомологичный противоботулинический імуноглобулін;
3. Специфічна антитоксична протиботулінічна донорська плазма свіжозаморожена.
Неспецифічна дезінтоксикація це не що інше, як промивання шлунка, клізми; використання энтеросорбирующих коштів; внутрішньовенне вливання полііонних розчинів глюкози; форсування діурезу.
Антибіотики при ботулізмі призначаються в обов’язковому порядку для запобігання розмноження збудника і токсинообразования, а також для попередження вторинних бак-ускладнень. Як правило використовують левоміцетин або цефалоспорини 3-го покоління в середньотерапевтичних дозуваннях.
При будь-якій з форм, в яких може протікати ботулізм, лікування включає гіпербаричну оксигенацію.
Якщо мають місце порушення ковтання, то хворого годують через зонд або здійснюють його переклад на парентеральне харчування.
Важлива роль відводиться і догляду за хворим: необхідно профілактувати пролежні, не допускати розвиток м’язової атрофії, а також застійних явищ у легенях і особливо пневмонії.
Профілактика інфекції ботулізм
Так як дана інфекція представляє серйозну небезпеку, аж до загрози людського життя, профілактика ботулізму вкрай важлива і неодмінно зобов’язана проводитися.
Профілактика ботулізму вибудовується з урахуванням біологічних властивостей «клостридії ботулинум» і даних про її розповсюдження. При цьому варто також враховувати особливості харчування людей.
Профілактичні заходи включають в себе: сан-епід нагляд за обігом напівфабрикатів (овочевих, рибних і м’ясних); суворий режим консервування (як на виробництві, так і в побуті); термообробка вмісту консервів перед їх вживанням.
Продаж зовнішній вигляд і терміни реалізації консервів підлягають систематичному контролю.
Підозрілі продукти при виявленні випадків захворювання вилучаються і піддаються лабораторному дослідженню.
За особами, які вживали ці продукти, встановлюють медичне спостереження протягом 2 тижнів. Цілком виправдано введення їм протівоботулініческой сироватки та призначення энтеросорбирующих препаратів.
Активна імунізація широкого застосування не отримала.
