Чим лікувати трахеїт у дорослого

Що таке застуда та грип, знають все і симптоми добре знайомі. Але не менш часто в зимовий період зустрічається і така «болячка», як трахеїт. Дивно, але серед моїх знайомих мало, хто знає про симптоми і чим лікувати трахеїт у дорослих. Зазвичай це списують на застуду і лікують тим, що звикли. Я ж, пройшовши через подібне захворювання, тепер чудово уявляю, що це таке, і як слід робити. Перехворіла я давно, ще в школі, але, спасибі моєму лікуючому лікарю, який розписав основні принципи лікування трахеїту.

Школу я закінчила дуже і дуже давно – 16 років тому. Але до сих пір пам’ятаю, як я любила в той час йти на лікарняні. Ніякої школи, ранніх підйомів, уроків і контрольних. А потім ще й давали звільнення від фізкультури, що було додатковим плюсом. І зовсім не страшила температура, нежить і тому подібні «принади» — незмінні супутники ГРЗ. Лікувати застуду нескладно і все необхідне завжди було вдома, благо мама у нас – медичний працівник. Єдина незручність у всьому це було – обов’язкове відвідування підліткового лікаря, який підтверджував хвороба і дозволяв сидіти спокійно вдома. Але пару раз потерпіти можна – день постановки діагнозу і день виписки з лікарняного. А весь інший час можна спокійно сидіти вдома, висипатися, спокійно дивитися телевізор і читати.

Цікаво: Як лікувати цистит в домашніх умовах?

Цікаво: Екзема на руках, вилікувала чоловіка а потім сина

Чим лікувати трахеїт у дорослого

Знову захворіла

Одного разу, в черговий раз, відчувши симптоми (першіння в горлі, невелика температура), я зраділа, що найближчі тиждень – два мені доведеться сидіти вдома і насолоджуватися своєрідним відпочинком. Природно, спочатку я пішла в поліклініку до лікаря. Плюс – розташовувалася вона в десяти хвилинах ходьби від будинку, мінус – на вулиці зима, морози під 30. Ну да ладно, пішла, взяла картку, сиджу, чекаю в черзі. Там же сиділи два хлопчика, і одному з них поставили діагноз – трахеїт. Я ще здивувалася, що жодного разу про таке не чула. Хто ж знав, що буквально через десять хвилин, мене «обрадують» тим же самим? Заходжу в кабінет, розповідаю про те, що мене турбує, лікар оглядає і ставить діагноз – трахеїт. Виписав мені Терафлю, який як раз в ті роки тільки з’явився у продажу і, мабуть, це був новомодний спосіб лікувати хвороби. Крім цього підлітковий лікар відправив мене на консультацію до отоларинголога, куди я відразу ж і пішла.

З відвідуванням ЛОРа мені пощастило – черги практично не було, буквально пара людина переді мною і вже хвилин через двадцять фахівець прийняв мене оглянув. Доктор підтвердила діагноз, даний підлітковим лікарем, але от з призначеним лікуванням не погодилася. Вона сказала, що не варто купувати всі ці порошки, толку від них ніякого. Найкраще лікування – це гаряче питво з вітаміном C. Плюс призначила мені походити на прогрівання в процедурний кабінет. З першою рекомендацією не було нічого складного, вдома було варення з чорної смородини, в якому, як я знала і є потрібний вітамін в достатній кількості. А чай я і так завжди любила пити. А ось другий момент мені трохи не сподобався, бо я вже налаштувалася на тихий домашній відпочинок на весь період лікарняного. А тут треба йти в поліклініку до 8 ранку, а на вулиці, як ми пам’ятаємо, зима і морози. Та й просто вставати так рано якось не дуже хотілося. Але раз треба, значить треба.

Як я лікувалася

Вже з наступного дня я почала ходити на прогрівання дихальних шляхів. Не знаю, як зараз, але в той час, у величезному приміщенні стояло штук десять незрозумілих агрегатів, біля яких сиділи люди і ці штуковини з ними щось робили. Благо, на сваволю долі мене не кинули, фахівці пояснили і показали, що до чого. Тепер-то я знаю, що це було ультрафіолетове опромінення дихальних шляхів (що допомагає боротися з бактеріями, що викликали трахеїт), а тоді все було не зрозуміло, і, навіть, трохи страшно. Коштує така велика циліндрична основа, від якої відходять трубки. На ці самі трубки надягають насадки і прогріваються носові пазухи, гортань і груди. На кожну область треба було впливати по одній хвилині. Засікати час і міняти насадки доводилося самостійно. Воно й зрозуміло: багато пацієнтів, фахівців на весь кабінет двоє, а впоратися зі всіма маніпуляціями можна і самим, без сторонньої допомоги. Далі я вже приходила на прогрівання, сідала, робила все, що потрібно і спокійно звільняла місце. Відчуття, звичайно, від процедури цікаві. Тепло – це одне, але, крім цього залишався у роті якийсь незвичайний присмак. Точно не неприємний, якийсь металевий.

Цікаво: Розповім про те, як одного разу я захворіла трахеїт

Ходила я справно на УФО і це допомагало. Кашляти я стала менше, горло вже не так саднило. Найприкріше у всьому цьому було те, що буквально на третій день мого лікарняного температура на вулиці опустилася нижче 30 градусів, і у нас скасували заняття у школі. У підсумку, мої брат і сестра спокійно сплять, а я піднімаюся і по морозу йду в поліклініку. Природно, попередньо укутувалася і закривала рот і ніс шарфом, щоб не звести нанівець всі зусилля. Крім моїх походеньок, будинки налягала на чай з варенням, що було найприємнішим у всьому процесі лікування. Пройшло приблизно тиждень моєї хвороби, я вже не так сильно кашляла, і загальне самопочуття було досить гарним. Але змінилися мої смакові відчуття – мені вся їжа і будь-яке питво здавалися кислими. Ви коли-небудь пробували щось кисле? А мені доводилося харчуватися якийсь час, досить неприємні відчуття: все свіжоприготоване, смачне, а мені здається, що я їм прокисшую їжу.

До кінця другого тижня я знову пішла на прийом до отоларинголога, яка мене оглянула, підтвердила, що я здорова і виписала з лікарняного. Ах, так! Звільнення від фізкультури мені все-таки дали, аж на два тижні. Мабуть, єдиний приємний момент у всьому цьому. Так, шкільну фізкультуру я не любила, і всіляко її уникала. Я і зараз всі ці стрибки і біг не особливо люблю. Мені більше по душі велосипед, плавання, лижі, ковзани.

А імунітет зі шкільних часів став набагато краще. Хворію я дуже рідко, трахеїт з часів школи був всього два рази. Якщо я відчувала знайомі симптоми, одразу починала пити чай у великих кількостях або з лимоном і з медом або варенням з малини або смородини. Ходити в поліклініку на прогрівання вже немає можливості, оскільки з роботи не так легко піти на лікарняний. Тому, замість медичного прогрівання я закутую горло, мажу прогревающими мазями і намагаюся менше розмовляти. Що цікаво, таке лікування допомагає досить добре. Нікого не налаштовую на подібний метод, оскільки знаю, що це неправильно. Завжди краще відвідати лікаря, який і лікування порадить хороший, і проконтролює хід процесу, коригуючи в залежності від того, діє призначення чи ні.

Профілактика

Зрозуміло, що завжди краще попередити хворобу, ніж потім страждати від неї і намагатися посилено лікувати. Те ж саме і з трахеїт. Я, звичайно, далеко не фахівець в медицині і не беруся нікому радити, як діяти, можу лише судити за своїм станом. У дитинстві я була досить хворобливою дитиною і кожну навчальну чверть стабільно сиділа на лікарняному. Зараз же я вболіваю максимум два рази на рік — восени та навесні, як раз в сезон простудних захворювань. Все інше час навколо мене можуть чхати і кашляти, але мій організм залишається несприйнятливий до цих впливів. Нічого особливого для свого імунітету я не роблю, всі дії досить прості і всім відомі, тільки чомусь мало хто слідує ним.

Отже, я практично цілий рік сплю з відкритим вікном, навіть взимку. Правда, в дуже сильні морози я, все ж, закриваю кватирку, оскільки тут не рятують навіть кілька ковдр. Крім цього, я намагаюся їсти багато овочів і фруктів, особливо в літньо-осінній період, коли їх багато, коштують недорого, а вітамінів в них міститься досить багато. Не переохлаждаюсь. У зв’язку з чим треба мною сміються багато знайомі, оскільки взимку я в сильні морози ходжу у ватяних штанах, в рукавицях і в шапці-вушанці. Звичайно, все це сучасне, полегшене, але з боку виглядає дещо незвично. І ніяких капронових колготок до тих пір, поки надворі не потепліє. Дуже багато рухаюся: велосипед, роликові ковзани – влітку, лижі, льодові ковзани – взимку. Плюс, багато ходжу пішки і намагаюся влітку чаші відпочивати за містом. Як це ні дивно, але цього цілком достатньо, щоб відчувати себе бадьорою, життєрадісною. І найголовніше – рідко хворію. Чого і вам бажаю.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя