Фурункул – запалення волосяного фолікула, а так само тканин, прилеглих до нього включаючи сальну залозу.
Інше, народна назва фурункула – «чиряк». Зустрічається частіше у чоловіків переважно в холодну пору року.
Фурункул разом з рядом інших захворювань відноситься до групи шкірних патологій гнійно – запального характеру.
Причини виникнення чириев
На поверхні шкіри є багато умовно – патогенних мікроорганізмів. Одними з них є стафілококи. Саме вони є причиною виникнення фурункулів.
У нормі ці мікроорганізми (у 90% випадків), присутній на шкірі не викликають ніяких захворювань. Пацієнти, які страждають фурункульозом частіше схильні до захворювання із–за присутності у великій кількості саме патогенних стафілококів. Порушення мікрофлори шкіри пов’язано з її забрудненням, зниженням захисних сил організму (зокрема місцевого імунітету), а так само додаткового інфікування.
Зниження імунітету відбувається під впливом загострення хронічних захворювань (пієлонефриту, гепатиту, бронхіту та ін), а так в результаті тривалого застосування цитостатиків, глюкокортикоїдів та ін. Сприяють захворюванню метаболічні порушення, що виникають при цукровому діабеті, ожирінні.
Сприяють проникненню мікроорганізмів у волосяний мішечок гіпергідроз (надлишкова пітливість), мацерація шкіри та порушення її цілісності. Такі захворювання, як екзема, короста, епідермофітія та ін. супроводжуються сверблячкою, а, отже, збільшується ризик виникнення захворювання.
На обличчі фурункули часто з’являються в області носа. Пов’язано це з виділенням секретом, який подразнює шкіру.
Чиряк: симптоми
Фурункульоз виникає в місцях знаходження волосяних фолікулів. Його ніколи не може бути на долонній і підошовної поверхні.
Найчастіше він виникає в місцях тертя, підвищеної пітливості (гіпергідрозу) і забруднення шкіри. До улюбленим локалізацій відносяться: сідниці, поперекова і пахова області, шия, обличчя.
Розрізняють три стадії патологічного процесу чирия:
Іноді захворювання не супроводжується утворенням стрижня. Виникнення фурункула в області вушної раковини супроводжується сильним болем, яка віддає в скроню, голову, щелепу. У деяких випадках інфільтрат перекриває зовнішній слуховий прохід, що призводить до зниження слуху.
Ускладнення захворювання
Фурункульоз – серйозне захворювання. Він може стати причиною різних ускладнень. Найчастіше ускладнюються фурункули, локалізовані в області носа. Сприяють ускладнень травма фурункула під час гоління, видавлювання (його часто плутають із звичайною вугровим висипом), а так само при неадекватному лікуванні.
Розрізняють місцеві та загальні ускладнення.
До місцевих відносяться запальні процеси, поширені на найближчі тканини поруч з фурункулом – це абсцес, флегмона, бешихове запалення та ін. Виникають місцеві ускладнення унаслідок поширення стафілококів на поруч розташовані ділянки шкіри.
У процесі поширення інфекції по лімфатичних і кровоносних судинах може виникнути флебіт, лімфаденіт, лімфангіт та ін. Небезпечним вважається розповсюдження мікроорганізмів по артеріях з подальшим розвитком запалення віддалених органів.
Якщо одночасно кілька фурункулів розташовуються на різних ділянках тіла, то говорять про фурункульозі. До поширеним, грізним ускладнень відносяться: сепсис (зараження крові), абсцеси у внутрішніх органах, запальні захворювання головного мозку (менінгіт, арахноїдит і ін).
Іноді мікроорганізми вражають не один фолікул, а кілька розташованих поруч. В такому випадку мова йде про карбункул.
Діагностика
Фахівці, які займаються лікуванням фурункульозу: дерматолог, хірург. Постановка діагнозу починається з опитування і огляду (дерматоскопії) ураженої ділянки шкіри. Для визначення збудника іноді проводиться посів виділень з фурункула.
Диференціальна діагностика захворювання проводиться з фолікулітами, вузловою еритемою, туберкульоз шкіри.
При хронічному, постійно рецидивуючому фурункульозі проводиться загальне обстеження організму. З цією метою здається аналізи крові, сечі, обстежуються пазухи носа, проводиться ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і малого тазу, флюорографія та ін Іноді потрібна консультація вузьких фахівців: гастроентеролога, ендокринолога, отоларинголога та ін.
При виникненні ускладнень додатково досліджуються головний мозок, нирки за допомогою МРТ. При підозрі на менінгіт проводиться люмбальна пункція.
Як лікувати чиряк в домашніх умовах?
Лікування захворювання може бути місцевим і загальним. Вибір методів терапії залежить від стадії захворювання.
У період до розкриття чирия в основному застосовується місцеве лікування в домашніх умовах, застосовують пов’язки з іхтіолової маззю, сухе тепло, фізіотерапію. Після того, як фурункул розкривається рекомендовано прикладати пов’язки, просочені гіпертонічним сольовим розчином, під впливом якого відбувається «витягування» гною і омертвілої тканини.
Замість гіпертонічного розчину можна використовувати турунди з маззю «Левомеколь». В стадії загоєння для попередження поширення запального процесу за межі інфільтрату призначаються антибактеріальні засоби.
При фурункульозі пацієнтам призначаються препарати, що підвищують захисні сили організму. Іноді з цією метою проводиться опромінення крові ультрафіолетом, аутогемотерапія, вводиться стафілококовий анатоксин та ін Терапія, що впливає на імунітет повинна проводитися після лабораторного дослідження крові, в результаті якого виходить імунограма.
Паралельно разом з лікуванням чириев здійснюється корекція супутніх патологічних змін в організмі.
Первинна профілактика захворювання полягає у дотриманні наступних правил:
