Часто хворіє дитина (ЧБР) – це збірний термін, який позначає дитини будь-якого віку, схильного до часто повторюваних або практично постійним респіраторних захворювань. При цьому органічні ураження систем органів відсутні.
У вітчизняній медичній практиці прийнято визначать таких дітей (ЧХД) в окрему групу диспансерного спостереження. Негативні наслідки цього стану виражаються в загальному зниженні імунного захисту, а також затримки фізичного розвитку.
Лікування часто хворіючих дітей засноване на поступове відновлення опірності дитячого організму мікробних агентів.
Причини хвороби
Причини, по яким часто хворіє дитина, до кінця не вивчені. Практично неможливо сказати, чому одна дитина в садочку дуже часто хворіє, а інший знаходиться поруч і залишається здоровим. У більшості діток будь-якого віку – це результат впливу декількох зовнішніх і внутрішніх факторів.
До найбільш значущих належать:
- ускладнений перебіг вагітності матері, особливо гнійно-септичними процесами;
- загальна незрілість і недостатня функціональна активність дитячої імунної системи, особливо у дошкільному віці;
- недостатнє дотримання санітарно-гігієнічних правил догляду за дитиною в сім’ї і дитячому закладі;
- несприятливий психологічний клімат у сім’ї чи дитячому закладі;
- неблагополучна екологічна обстановка (ЧХД переважно проживають у містах);
- незбалансоване харчування з низьким вмістом мікроелементів та вітамінів;
- наявність алергічної патології (атопічний дерматит, діатез);
- наявність вогнищ хронічного інфекційного процесу, патології ендокринної системи, а також дисбактеріозу кишечника у дитини.
Під впливом комплексу цих факторів, особливо протягом тривалого часу, відзначається зниження захисних сил дитячого організму. Попадання будь-якого інфекційного агента (вірусу, бактерії) закінчується розвитком інфекційної хвороби. Звичайні грип та ГРВІ у таких дітей схильні до тривалого течією, частого розвитку ускладнень.
У постійно хворіють малюків формуються фонові хвороби (рахіт, різні види анемії), сповільнюється психоемоційний розвиток. Часто хворіючі діти зазвичай не можуть, як їхні здорові однолітки, бути фізично активними протягом тривалого часу. Це призводить до уповільнення фізичного зростання, прогресування хронічних захворювань, неможливість відвідувати дитячий колектив. У підлітковому віці значно ускладнюється соціальна адаптація, обмежений спектр майбутньої професійної діяльності.
Види і форми хвороби
Поняття ЧХД різне для дітей ясельного, шкільного і підліткового віку. Щоб розуміти, що таке часто хворіє дитина і як часто повинен хворіти дитина, необхідно орієнтуватися на такі ознаки, як вік і кількість епізодів ГРВІ.
Єдиної класифікації ЧХД не існує. У вітчизняній медичній практиці найбільш широко застосовується наступний варіант:
- ЧБР у віці до 1 року – понад 4 епізодів ГРВІ в одному році;
- ЧБР у віці до 3 років – понад 6;
- ЧБР у віці до 5 років – понад 5;
- ЧБР у віці понад 5 років – більше 4.
Даний стан найбільш характерно для дітей ясельного або дошкільного віку, підліток страждає частими простудними захворюваннями значно рідше. У деяких діток повторні і тривалі епізоди хвороби починаються ще в дитячому садку, а вилікувати їх не вдається навіть до періоду статевого дозрівання.
У диспансерної групи ЧХД діти будь-якого віку можуть бути розділені на підгрупи у відповідність з часом, коли дитина стала часто хворіти, і особливостями перебігу його хвороби і загального розвитку організму.
ЧХД 1-ої групи:
- діти до 2-річного віку;
- після 3-х років частота епізодів ГРВІ знижується;
- перебіг хвороби звичайне, без ускладнень;
- новий епізод хвороби пов’язаний з відвідуванням дитячого закладу.
ЧХД 2-ої групи:
- перші епізоди ГРВІ відзначаються в перші 6 місяців життя;
- перебіг хвороби тривалий, нерідкі ускладнення;
- новий епізод захворювання не має зв’язку з відвідуванням дитячого садка або школи.
ЧХД 3-їй групи:
- найбільша частота епізодів ГРВІ відзначається в 2-3 року;
- новий епізод захворювання не пов’язаний з відвідуванням школи або дитячого садка;
- перебіг хвороби тривалий, практично завжди розвиваються ускладнення;
- у період між ГРВІ зберігається різноманітна ЛОР-патологія.
Симптоми хвороби
Батькам зовсім маленької дитини, так і молодшого школяра, важливо визначити, як часто хворіє їх молодший член родини. Симптоми ГРВІ у ЧХД і у звичайної дитини не відрізняються, важливою відмінністю є саме тривалість і вираженість клінічних проявів. Слід приділити належну увагу на наступні ознаки:
- при кожному ГРВІ температура тримається більше 1 тижня або має хвилеподібний характер;
- нежить практично безперервний, виділення з носа жовтого або зеленого кольору, носове дихання утруднене або відсутня, нерідко дитина дихає ротом, сопе і хропе уві сні;
- кашель переважно вологий, наполеглива, важко піддається лікуванню, легке покашлювання присутня навіть у період між епізодами ГРВІ;
- у дитини часто болить горло навіть після звичайного склянки холодного напою або незначного переохолодження;
- у холодну пору року дитина практично весь час страждає ангіною або бронхітом.
Є також деякі вікові відмінності:
- дитина до року погано їсть і набирає вагу, протягом дня млявий і неактивний, відстає від однолітків як у фізичному, так і в психоемоційному плані;
- дитина в 3 роки практично не може відвідувати дитячий сад, так як кашель і нежить майже не зникають;
- ЧХД старшого шкільного або підліткового віку висувають найрізноманітніші (і обґрунтовані) скарги: часто болять ноги навіть без фізичного навантаження, наполегливо болить голова навіть після тривалого відпочинку, часто болять вуха в холодну пору року.
Ускладнення
Для ЧХД типові не стільки ускладнення, скільки наслідки їх хронічного нездоров’я. Серед них найбільш поширені:
- різна хронічна ЛОР-патологія (синусит, аденоїдні вегетації, тонзиліт);
- хронічні захворювання дихального тракту (бронхіт з обструктивним компонентом, хронічна пневмонія);
- захворювання ниркової тканини (пієлонефрит, гломерулонефрит з трансформацією в хронічну ниркову недостатність).
Розвитку ускладнень можна уникнути при своєчасному початку лікування.
Діагностика та обстеження
Батькам ЧХД з допомогою педіатра або сімейного лікаря необхідно вчасно звернути увагу на часті епізоди ГРВІ, щоб надалі правильно оцінити наявні порушення в організмі дитини, скласти план обстеження і подальшого лікування.
Однією з серйозних проблем ЧХД і їх батьків є прагнення відвідати всіх лікарів, обстежитися як можна ретельніше, отримати якомога більше призначень. Що робити, в якому порядку, і з якою періодичністю – вирішує тільки лікар. Батькам важливо знайти одного лікаря, який зможе не тільки одноразово скласти план обстеження, але і оцінити динаміку росту і розвитку дитини, а також змінюється протягом його хвороби.
Комплексна діагностика стану здоров’я ЧХД включає:
- розгорнуте загальні дослідження крові та сечі;
- бактеріологічний посів з носоглотки та мокротиння для визначення чутливості до конкретного антибіотика;
- розширена імунограма, яка допомагає точно визначити пошкоджене ланку імунної захисту, на яке необхідно впливати.
Для корекції призначень можуть знадобитися консультації суміжних фахівців: інфекціоніста, алерголога, гастроентеролога, отоларинголога.
Загальні правила лікування і профілактики
Лікування ЧХД спрямоване не тільки на купірування гострих епізодів ГРВІ, але й на посилення опірності дитячого організму інфекційним агентам. Важливо не тільки знати, як вилікувати черговий нежить і кашель, а як поступово подовжити період між епізодами ГРВІ та зменшити їх кількість, повернути дитині повноцінний фізичний і психоемоційний спосіб життя. Для ЧХД поняття лікування і профілактика практично рівнозначні.
Комплекс лікування ЧХД включає:
- для грудничка як можна більш тривале грудне вигодовування;
- для більш старших діток – посилене калорійне, збагачене вітамінами харчування;
- чергування активної діяльності та тривалого відпочинку (денний сон навіть для школяра);
- відмова від куріння всіх членів сім’ї;
- дотримання календаря щеплень, а щеплення має проводитися тільки в період відносного здоров’я;
- регулярні заняття посильною для дитини та адекватної його віком лікувальною фізкультурою (професійні заняття спортом неприпустимі);
- загартовування будь-якими способами (краще прогулянками на свіжому повітрі і водними процедурами), але уникаючи переохолодження;
- усунення вогнищ хронічної ЛОР-інфекції та дисбактеріозу;
- прийом тільки за призначенням лікаря імуномодуляторів (рослинні адаптогени, препарати тимуса, індуктори ендогенного інтерферону);
- відвідування курортів з гірським або морським кліматом і курси фізіопроцедур.
Поради доктора батькам ЧХД
- чим раніше почати лікування, тим більше ймовірність успішного результату, самостійно це стан не зникне;
- як загартовувати, які приймати препарати, які вправи робити – все це вирішує сімейний лікар, а не батьки;
- тільки ретельне і тривале лікування дозволить повернути втрачене здоров’я дитині.
Часто хворіє дитина, як дитина, так і підліток – це серйозна проблема, яку успішно можна усунути лише при належному догляді та лікуванні.
Наші рекомендації
