Зміст
— Хімічний склад лука
— В якому вигляді цибулю найкорисніший?
— Кому цибулю протипоказаний?
— Як впоратися з цибульним запахом з рота?
Ріпчаста цибуля – традиційний інгредієнт більшості страв російської кухні. Крім того, він широко застосовується в народній медицині. Багатьом відома його ефективність, насамперед, у профілактиці і лікуванні простудних захворювань. А щоденне вживання в свіжому вигляді всього декількох шматочків цибулі здатне захистити від вірусів у періоди високого поширення.
Хімічний склад лука
Щоб зрозуміти, чи дійсно пікантний смак овоч володіє корисними властивостями, необхідно звернутися до його складу. В цибулинах міститься:
- інулін, нормалізує травлення;
- рослинний білок, який грає важливу роль для нормального обміну речовин;
- аскорбінова кислота, навіть невеликий недолік якої призводить до серйозних захворювань;
- кверцетин – найважливіший флавоноїд, відомий своїми протизапальні, протинабрякові, сечогінними і протипухлинними властивостями;
- ферменти, що збільшують швидкість хімічних реакцій в організмі;
- фітонциди – леткі речовини, що вбивають хвороботворні бактерії, гриби і паразитів;
- калій, який підтримує нормальний водний баланс в тканинах;
- фосфор, необхідний для здоров’я кісток і зубів;
- залізо, дефіцит якого призводить до порушення клітинного дихання;
- інші важливі вітаміни і мінеральні солі.
В якому вигляді цибулю найкорисніший?
Однозначної відповіді на поставлене питання не існує. Все залежить від того, з якою проблемою боротися за допомогою лука. Приміром, для того щоб наситити свій організм вітамінами або поліпшити апетит, необхідно свіжий лук додавати в овочеві салати, заправлені будь-яким рослинним маслом.
Для профілактики вірусних інфекцій, особливо коли в будинку вже є хворі, досить вдихати якийсь час цибульний запах. Леткі речовини, що наповнюють повітря при розрізуванні головки, дуже агресивні до мікробів, які під впливом фітонцидів не здатні розмножуватися і швидко гинуть.
Свіжий сік рослини діє як потужний природний антибіотик. Завдяки йому в першу чергу виліковуються простудні захворювання. Змішаний в рівних пропорціях з медом і приймається по столовій ложці тричі на день перед їжею, цибульний сік успішно перемагає такі хвороби, як:
- гострий і хронічний бронхіт;
- ангіна;
- фарингіт і ларингіт;
- респіраторні інфекції;
- нежить.
Варена, тушкована і печена овоч корисний при різних хронічних захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту, а також для регулювання травлення, при порушеннях сечовидільної системи, при набряках і пухлинах, при цукровому діабеті.
Важливо пам’ятати, що очищений, розрізаний цибулю дуже швидко втрачає свої корисні властивості, тому зберігати його необхідно в лушпинні, помістивши в прохолодне, сухе, затемнене місце.
Кому цибулю протипоказаний?
В головках ріпчастої цибулі, не піддаються тепловій обробці, у великій кількості містяться такі речовини, як сапоніни. Вони надають подразнюючу дію на слизові шлунка і дванадцятипалої кишки. Навіть у абсолютно здорової людини надлишок цих органічних сполук може викликати сильну нудоту або блювоту, пронос і болі. Тому не варто їсти цибулю у великих кількостях, і тим більше на голодний шлунок. Хворим гастритом, панкреатитом і з виразковими ураженнями шлунка (особливо в стадії загострення) цибулю в свіжому вигляді взагалі протипоказаний.
Також не рекомендується вживати свіжий лук і годуючим мамам, так як речовини, що містяться в ньому, проникають у грудне молоко, роблячи його гірким і несмачним для дитини.
Як впоратися з цибульним запахом з рота?
Навіть ті люди, які дуже люблять свіжий лук, часом змушені від нього відмовлятися, побоюючись неприємного запаху з рота. Адже його не здатна подолати сама сильна зубна паста. Однак, не все так страшно. Від поганого запаху не залишиться і сліду, якщо після цибулі з’їсти невелику кількість таких продуктів, як:
- лавровий лист;
- мускатний горіх;
- кава в зернах;
- свіжі листочки петрушки.
Не варто забувати про те, що, вживаючи цибулю щодня в помірних кількостях, можна на довгі роки зберегти здоров’я, завдяки безлічі його цілющих якостей. І зовсім не даремно він є однією з основних овочевих культур на кожному столі російської людини.
