Дальтонізм — хвороба, яка характеризується порушенням сприйняття певних частин колірної гами, в результаті чого пацієнт не розрізняє або плутає деякі кольори. Захворювання має різні види, форми та причини.
Колірну сліпоту стали називати дальтонізм з 1974 року завдяки Джону Дальтону. Весь час він носив сірий піджак, який дуже любив. Але потім виявилося, що одяг насправді бордового кольору. У нього з трьох братів двоє теж страждали колірної сліпотою на червоний колір. Про свій сімейний дефекті Дальтон докладно написав у невеликій книзі. Після того, як книга вийшла у світ, колірну сліпоту і почали називати «дальтонізм».
Зміст
-
- 0.0.1 Механізм порушення кольоросприйняття
- 1 Типи дальтонізму
- 1.1 Дальтонізм: передається у спадщину чи набутий?
- 2 Психологічні причини дальтонізму
Механізм порушення кольоросприйняття
Як же так виходить, що деякі люди не розрізняють кольорів так, як їх сприймають більшість?
Сітківка ока, а саме центральна її частина має рецептори, звані колбочками. Це нервові клітини, чутливі до кольору. У кожній колбі є свій пігмент білкового походження, тому кожна колбочка чутлива до певного кольору. Люди, що мають нормальний зір та кольоросприйняття, мають у колбочках всі 3 види пігменту у достатній кількості – таких людей називають трихоматами. Відповідно, якщо якого-небудь пігменту немає в достатній кількості або він відсутній, внаслідок цього і виникає дальтонізм.
Типи дальтонізму
Дальтонізм: передається у спадщину чи набутий?
Дальтонізм – це, в основному, спадкова особливість зору, коли людина здатна розрізняти один або кілька кольорів. Рідше зустрічається набута форма.
- Читайте також: Причини і профілактика короткозорості
Людей, що страждають на дальтонізм, ділять на дві групи:
Спадковий дальтонізм передається тільки по жіночій лінії. Ця недуга пов’язана з жіночою Х-хромосомою. Та в основному він проявляється у чоловіків з ХУ-хромосомою.
Деякі типи дальтонізму вважаються дефектом зору, а його особливістю. Найчастіше, людям з такою болячкою, як дальтонізм, неможливо розрізняти червоні й зелені кольори, при цьому вони мають здатність розрізняти відтінки кольорів, яких не помічають люди з звичайним кольоровим зором, наприклад відтінки кольору «хакі».
Спадковим страждають дальтонізмом до 8% чоловіків і приблизно 0,5% жінок і лише 1% всіх дальтоніків, припадає на монохроматиков.
Набутий дальтонізм, форми якого залежать від причини захворювання, розвивається, в основному, в результаті травмыи пошкодження сітківки або зорового нерва. При цьому колірна сліпота прогресує і людина, в основному погано розрізняє синій і жовтий кольори.
Ураження сітківки в оці або зорового нерва можуть сприяти:
- Катаракта – процес порушення зору, який полягає в помутніння кришталика і, як наслідок, знижується зір, розвивається короткозорість і погіршується колірне сприйняття.
- Прийом різних медпрепаратів може порушити колірне сприйняття. В цьому випадку дефект з’являється на деякий час або залишається постійним.
- Травми ока, які торкнулися сітківку або зоровий нерв.
- Дальтонізм також може бути ускладненням перенесеного грипу. Черепно-мозкова травма теж може посприяти розвитку цієї недуги. В результаті інсульту або інфаркту іноді виникає порушення сприйняття кольорів.
Таким чином, перераховані порушення роботи організму — і є непрямі причини дальтонізму набутої форми.
У 1875 році сталася велика залізнична катастрофа в Швейцарії. Її пряма причина пов’язана якраз з дальтонізмом. Тоді вперше почали застосовувати на залізницях різні колірні сигнали (світлофори). І машиніст поїзда, як з’ясувалося згодом, страждав дальтонізм і не міг розрізняти червоний колір. У цій трагедії було дуже багато жертв. Але якщо б не цей резонансний випадок, було б складно привернути увагу до серйозної проблеми із зором.
- Читайте також: Астигматизм: причини виникнення
Помічено, що дальтонізм також має територіальну поширеність. Наприклад, найбільшим числом дальтоніків можуть «похвалитися» такі європейські країни, як Чехія чи Словаччина. Одночасно, на островах Фіджі, де проживають бразильські індіанці, людей з порушенням колірного сприйняття практично немає.
Дальтонізм невиліковний. Тому, для дальтоніків спеціально придумали таблицю «правильних кольорів». Наприклад, синій колір більшість людей бачать правильно.
Психологічні причини дальтонізму
Психологічні причини – психосоматика – це процес впливу внутрішніх страхів і переживань на фізіологічне здоров’я людини. Тобто, люди, постійно генерують негативні думки (або просто про щось постійно переживають) можуть страждати від різних недуг – серйозних та не дуже. Починаючи з ячменю на оці і закінчуючи онкозаболевнаиями.
Набутий дальтонізм — хвороба, яка теж належить до психосоматичних захворювань. Щоб виявити психологічні причини цієї недуги, досить поглянути на нього під прямим кутом і «без купюр».
Що таке дальтонізм? Порушення сприйняття кольору/квітів. Тобто відмова очного апарату бачити колір. Значить, людина не може сприймати навколишній світ в кольорі – він бачить все в більш похмурих сірих, а іноді і чорно-білих відтінках. Такий стан притаманно або переконаним песимістам, або людям, страждаючим глибокою депресією. Узагальнюючи сказане, можна виділити одну основну причину дальтонізму:
- стан депресії і зневіри.
Ще можна стверджувати, що причинами придбаного дальтонізму може бути безпринципність і небажання бачити альтернативу. Знову-таки, подібні погляди притаманні практично всім песимістам. Для них будь-яку розпочату справу не бачиться успішним і в райдужних тонах. Тому і втрата кольоросприйняття може бути як логічний наслідок такого підходу до життя.
Найпоширенішим серед придбаного дальтонізму є дихроматическое порушення червоного кольору. Червоний колір символізує агресію і провину. Дуже багато людей намагаються закрити на це очі, генеруючи при цьому в символічний червоне світло ці проблеми і блокуючи його для своїх очей.
Поділитися в соцмережах:
