Зміст статті:
Коксартроз – поширене захворювання, що припускає деформацію кульшового суглоба (КС), що приводить до інвалідності. Щоб призупинити розвиток патології, потрібно вчасно розпізнати симптоми. Викривлення кульшового суглоба, частіше зустрічається у жінок, призводить до того, що він повністю втрачає свої функції.
Причини деформації ТБС у дорослих
Викривлення ТБС розвивається поступово, тому підтвердження діагнозу свідчить про тривалому нехтуванні його симптомами. Частіше патологія зустрічається у дорослих людей, особливо їй схильні жінки у віці старше 45 років. Сприяючими факторами є:
- Генетика. Передавшиеся у спадок захворювання кісткової, хрящової тканини підвищують ймовірність розвитку викривлення ТБС.
- Ожиріння. Коксартроз – одне з багатьох захворювань, що виникають за надмірного навантаження на суглоб, спровокованої тиском на неї зайвих кілограмів. Навіть першій стадії ожиріння збільшує ризик розвитку патології.
- Цукровий діабет. При хронічному захворюванні страждають кровоносні судини, особливо їх стінки. Через збої в кровопостачанні стегна розвивається деформація.
Крім факторів, що привертають, є ряд причин, безпосередньо провокують появу ДТЗ:
- Старість. З віком хрящова тканина стоншується, відбуваються незворотні процеси, пов’язані з неможливістю її регенерації.
- Дисплазія КС. Прояв її ознак діагностується у новонароджених, це пов’язано з неправильним розвитком внутрішньосуглобових компонентів.
- Травмування. Вивих, забій, різні пошкодження КС призводять до деформації, яка виступає в якості ускладнення.
- Інфікування. Зараження може відбутися при травмуванні капсули, через кровотік.
- Некроз головки. Гинуть кісткові клітини, руйнуються тканини, що призводить до появи коксартрозу.
Розвиток ДМВ – тривалий процес, який провокує один, а частіше кілька зовнішніх факторів або захворювань.
Дитячий фактор
Деформація кульшового суглоба у дітей найчастіше є вродженою. Її викликає генетика, травмування при родах, виношуванні плоду. Виділяють два основних види ДТЗ:
- Вальгусна деформація кульшових суглобів. Сегмент розташований під кутом назовні, ноги виглядають х-образно. Часто коліна торкаються один до одного.
- Варусна деформація кульшових суглобів. Є протилежним станом вальгусної. Сегмент розташований під кутом всередину, позиція ніг о-подібна.
Нормальний розвиток дитини при наявності варусної або вальгусной деформації (код за МКБ10 – 21.0, 21.1) неможливо. З перших днів життя йому забезпечують особливий догляд: сповивання, обмеженість рухів, дотримуються рекомендації з харчування, фізичної активності. При виконанні всіх призначень в 2-3 роки ознаки викривлення повністю пропадають.
Види патології та характерні симптоми
Виділяють два види патології:
- Первинна. До неї призводять метаболічні зміни в організмі хворого, при яких встановити точну причину ДТЗ неможливо.
- Вторинна. Виникає як ускладнення після травми, наявних недуг опорно-рухової системи організму.
Симптомами деформації кульшового суглоба є: неможливість нормальної рухливості, хрускіт при ходьбі, больовий синдром, вкорочення кінцівки – перекіс з боку ураженого суглоба, кульгавість. Ступінь прояву цих ознак залежить від стадії ДТЗ.
На першій стадії симптоми деформації відчуваються тільки при фізичній активності, біль тимчасова, на другий – рухова функція кінцівок порушується все сильніше. На третій стадії настає кульгавість і з часом повне знерухомлення, так як біль стає нестерпним.
Діагностика деформації ТБС
Зазвичай при ДТЗ призначаються такі дослідження :
- Рентген. Навіть якщо в деформації підозрюють тільки один суглоб, потрібні знімки двох. Дослідження допомагає оцінити ступінь викривлення, побачити, як вона відбилася на сусідніх органах.
- КТ та МРТ. Додаткові способи діагностики, допомагають при необхідності більш ретельно вивчити порожнину пошкодженого суглоба, компоненти всередині нього.
- Вимірювання довжини кінцівок. На останній стадії діагностується значний перекіс, тому важливо встановити різницю, що утворилася.
- Аналіз крові. Допомагає виявити причину патології при її виникненні із-за інфікування.
При необхідності виконують пункцію – проколюють капсулу суглоба, проводять аналіз взятої рідини. Процедура хвороблива, але дозволяє точно діагностувати причину викривлення.
Методи лікування патології
Основним методом лікування деформації кульшового суглоба у дорослих при будь-якій стадії є медикаментозне. Включає в себе застосування лікарських засобів кількох груп:
- Нестероїдні протизапальні. Послаблюють больовий синдром, усувають жар, нормалізують загальний стан. Поширеними препаратами цієї групи є Диклофенак, Моваліс, Індометацин.
- Хондропротектори. Сприяють відновленню хрящової тканини, нормалізують якість синовіальної рідини в капсулі. Зазвичай призначають Хондроітин-АКОС, Юниум.
- Засоби для зовнішнього застосування. Креми, гелі посилюють дію препаратів для прийому всередину. Ефективною є мазь Меновазин, її аналоги.
Додатково лікування включає в себе компреси. Використовують лікарські розчини: Димексид, Бішофіт, а також народні кошти за погодженням з лікарем. На швидкість одужання також впливають масаж, фізіопроцедури, лікувальна гімнастика.
Можливі ускладнення та наслідки
Відмирання тканин голівки стегна виникає при порушенні кровопостачання суглоба.
Найбільш небезпечний наслідок невылеченной деформації ТБС – інвалідизація. Щоб уникнути її при неефективності медикаментозного лікування призначають хірургічне втручання. Іншими поширеними ускладненнями є:
- некроз головки — може бути не тільки першопричиною, але і наслідком;
- артроз колінних суглобів з-за великого навантаження;
- бурсит;
- анкілоз – зрощення суглобових поверхонь;
- викривлення хребта, хронічні захворювання спини.
Третя ступінь коксартрозу є підставою для отримання інвалідності.
Прогноз
Позитивний прогноз дається при своєчасному лікуванні. Щоб повністю зупинити розвиток деформації, усунувши всі неприємні симптоми, необхідно виконувати рекомендації лікаря.
У першу чергу потрібно обмежувати фізичне навантаження. Заняття спортом повинні бути помірні, рекомендується лікувальна гімнастика. Також важливо дотримання дієти, особливо якщо патологія була спровокована ожирінням.
Деякі загальнозміцнюючі препарати, що призначаються після одужання для профілактики, можуть застосовуватися довічно.
