Діафрагмальна грижа у новонароджених дітей: симптоми, лікування, наслідки та прогноз

Зміст статті:

  • Етіологія захворювання
  • Класифікація патології
  • Симптоми і ознаки
  • Діагностика діафрагмальної грижі у новонароджених
  • Методи терапії
  • Можливі ускладнення та наслідки
  • Профілактичні заходи і прогноз

Діафрагмальна грижа новонароджених – досить рідкісний, але ваду внутрішньоутробного розвитку. Він супроводжується зміщенням органів з черевної порожнини в область грудної клітини через стравохідний отвір у діафрагмі. Дана патологія виявляється ще під час пренатальної діагностики, але яскраво проявляється лише після народження дитини. Враховуючи серйозні наслідки грижі діафрагми, лікування має відбуватися під контролем лікарів-професіоналів.

Етіологія захворювання

Лікарі не встановили точних причин, які призводять до розвитку вродженої грижі діафрагми у новонароджених. Фахівці виділяють лише кілька несприятливих факторів, здатних спровокувати подібну патологію:

  • важкий перебіг вагітності;
  • наявність у жінки в положенні серйозних системних захворювань;
  • перенесені респіраторні захворювання;
  • сильний стрес під час вагітності;
  • наявність у жінки шкідливих звичок – куріння, вживання алкоголю;
  • пологи з ускладненнями;
  • прийом деяких лікарських засобів.

Ознаки грижі у новонароджених здатні проявитися на тлі сильного надривного плачу, проблеми з випорожненням кишечника. У такому разі захворювання розвивається за вродженої слабкості м’язових волокон і зв’язок, які підтримують діафрагму.

Класифікація патології

Особливість діафрагмальної грижі у новонароджених дітей — відмінності в механізмі розвитку і локалізації. Вони бувають помилковими і істинними. Перший тип патології розвивається, коли в області діафрагми присутній додатковий отвір, через який органи зміщуються. Справжня грижа формується в найслабших місцях діафрагми. В даному випадку спостерігають випинання купола, разом з яким в грудну клітку мігрують внутрішні органи.

За місцем локалізації грижі поділяють на такі різновиди:

  • діафрагми;
  • передні;
  • отвору стравоходу.

У немовлят частіше діагностуються грижі діафрагми. Справжні дефекти здатні довгий час ніяк не проявляти себе. При цьому помилкові грижі становлять серйозну небезпеку для життя дитини.

Симптоми і ознаки

Спочатку діти з діафрагмальної грижею не відрізняються від своїх здорових однолітків. Основні клінічні прояви недуги пов’язують зі зміщенням органів, які здавлюють легені і серце. Діти сильніше плачуть, у них спостерігається утруднене дихання і ціаноз шкірних покривів. Через особливості патології діафрагми новонароджених без належного надання медичної допомоги хворі помирають протягом 24 годин після появи на світ.

Ціаноз може з’явитися у дитини через напад задухи, який виникає під час годування. У подібній ситуації немовля починає синіти і не може нормально дихати. Зазначені симптоми при діафрагмальної грижі у дітей зникають, якщо новонародженого покласти вертикально або набік. На тлі виявляються порушень розвивається виражена блювота, частішає пульс.

До інших симптомів відносять:

  • наявність декстрокардіі, коли серце розташоване в грудній клітці з протилежного боку;
  • асиметрія грудини;
  • відсутність апетиту;
  • поверхневе часте дихання.

При відсутності правильного і своєчасного лікування вродженої діафрагмальної грижі шкіра дитини набуває синюватий колір. Немовля починає стрімко втрачати вагу. Поступово розвивається запалення легень, в калі і блювоті з’являються домішки крові.

Діагностика діафрагмальної грижі у новонароджених

Діагностика починається в період внутрішньоутробного розвитку. Під час вагітності жінці призначається ультразвукове дослідження або магнітно-резонансна томографія. До непрямими ознаками присутності грижі у дитини називають присутність багатоводдя. Воно може бути спровоковано заковтуванням плодом амніотичної рідини. Але остаточний діагноз ставиться, якщо під час дослідження над діафрагмою виявлені органи, які в нормі повинні знаходитися в черевній порожнині.

Після народження дитині призначається рентгенографія. На знімках в області розміщення дефекту видно просвітлення, які нагадують бджолині соти. В цей період здійснюється диференційна діагностика із стенозом стравоходу, новоутвореннями печінки або крововиливами у мозок.

Методи терапії

Якщо патологія виявлена під час вагітності, лікування здійснюється відразу. Дитині показана корекція трахеальних оклюзії. Операція призначається на терміні 26-28 тижнів. Під час хірургічного втручання у трахею плода вводиться спеціальний балон, який сприяє нормальному розвитку легенів. Дане пристосування витягується з дихальної системи дитини після її народження.

Хірургічне втручання здійснюється виключно у важких випадках розвитку патології. Прогноз одужання при наявності діафрагмальної грижі у новонародженого після операції — 50% випадків.

Після появи дитини на світ лікування патології починають з штучної вентиляції легенів. Для позбавлення від вродженого дефекту проводиться операція. Вона виконується в терміновому порядку, якщо присутні ознаки защемлення грижі або розвитку внутрішньої кровотечі. Операція в плановому порядку здійснюється в два етапи для досягнення бажаного результату.

Після виконання хірургічного втручання існує ймовірність розвитку ускладнень: кишкової непрохідності, пропасниці, порушення дихальної функції. Також можливий рецидив патології. Щоб попередити його, лікар призначає особливий режим харчування для дитини. Відразу після операції дитина деякий час перебуває на штучній вентиляції легень.

Можливі ускладнення та наслідки

При наявності грижі діафрагми у новонародженого можуть з’явитися наступні ускладнення:

  • дуодено-гастральный рефлюкс — супроводжується проникненням вмісту шлунку в стравохід;
  • защемлення грижі;
  • запалення тканин стравоходу.

Можливо розвиток внутрішніх кровотеч. Найважчим наслідком подібних ускладнень стає смерть немовляти.

Профілактичні заходи і прогноз

Профілактика розвитку грижі діафрагми полягає в дотриманні вагітною жінкою простих правил:

  • повна відмова від паління та вживання алкоголю;
  • попередження проникнення в організм тератогенних речовин;
  • дотримання правил збалансованого харчування;
  • прийом за показаннями вітамінно-мінеральних комплексів;
  • своєчасне лікування виниклих порушень в роботі організму або гострих інфекційних захворювань.

Прогноз залежить від тяжкості стану дитини та присутності у нього супутніх патологій. При відмові від виконання внутрішньоутробної операції виживає 40-70% новонароджених. При спробі корекції дефекту гине 60% плодів.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Здоровий спосіб життя