Дифузні зміни підшлункової залози: причини, симптоми, діагностика і лікування

Зміст

  • 1 Причини виникнення ДИПЖ
  • 2 Види змін
  • 3 Симптоми
  • 4 Способи діагностики
  • 5 Способи лікування
    • 5.1 Медикаментозний
    • 5.2 Народний спосіб
    • 5.3 Хірургічне втручання
    • 5.4 Дієта
  • 6 Ускладнення
  • 7 Профілактика

Підшлункова залоза – один з органів шлунково-кишкового тракту, найбільша залоза в організмі людини. Вона відноситься до зовнішньої і внутрішньої секреції – виконує функції травлення та ендокринного органу. У разі виникнення у ній запалення, відбувається збій у функціонуванні, що викличе зміни та проблеми зі здоров’ям.

Щоб визначити запальний процес і поставити діагноз, потрібно зібрати анамнез і провести повне обстеження організму, часто застосовується метод УЗД. При цьому виді діагностики можна визначити контури органу, структурний стан, можливі зміни.

Дифузні зміни підшлункової залози (скорочено ДИПЖ) – особливо викликають тривогу лікарів, саме ця проблема – причина порушення метаболізму в організмі.

Причини виникнення ДИПЖ

Поява змін можуть бути викликані різними факторами:

  • Збій в харчуванні. Переїдання. Дисбаланс раціону, в якому переважає велика кількість жирної, смаженої та гострої їжі.
  • Постійне перебування в стресових ситуаціях.
  • Генетична схильність.
  • Куріння, наркоманія, а також алкоголізм (надмірне і часте вживання алкоголю).
  • Наявність патологій органів ШКТ.
  • Неправильне вживання ліків (самолікування, збільшення дозування, ігнорування рекомендацій щодо протипоказань).
  • Судинні проблеми залози (недостатнє кровопостачання або закупорка судин).
  • Наявність порушень природних функцій органу.
  • Вік після 60 років (дисфункції виникають у літніх людей з-за вікових змін).
  • ДИПЖ у дітей відбуваються у разі спільного присутності запалення, які протікають в інших органах і бувають хронічними. Ще не можна виключати причини:

    • перенесена дитяча інфекція або гостре отруєння;
    • травмування органу (при падінні чи ударі);
    • вроджена патологія залози;
    • вплив побічних ефектів на фоні прийому сильнодіючих лікарських засобів (наприклад, антибіотиків).
  • Щоб визначити достовірну причину виникнення ДИПЖ, потрібно провести дослідження крові, зробити томографію підшлункової (КТ), а також ендоскопію дванадцятипалої кишки.

    Види змін

    Види дифузних змін (ДІ) класифікують за того, наскільки сильно і яким чином вони відбулися. А саме:

  • ДІ паренхіми, яка являє собою сукупність клітин, що входять до складу тканини органу. У разі зміни даного виду передбачається наявність запалення або присутність функціональної патології. Тоді виключається ризик появи новоутворень різних видів;
  • ДІ структури. Така патологія характеризується рівномірними або нерівномірними змінами структури органу. Зразок при збільшенні показує ущільнення або іншу ступінь зернистості. Такі показники іноді є нормою;
  • ДІ хвоста залози. Близько 25% випадків відбувається у хвостовому відділі, в якому знаходяться великі судини. Порушення пов’язують із закупоркою саме цих вен, велика частина яких розташовується в хвостовому відділі органу. Звідси відбувається відтік у ворітну вену. Тому при порушенні циркуляції крові може утворитися некроз, або виникнути запалення.
  • Ще один тип класифікації описує види дифузних змін:

  • Реактивні. Виникають внаслідок перенесених хвороб органів шлунково-кишкового тракту, а також гепатобіліарної системи. Тому ДІ носять вторинний характер.
  • Фіброзні. Перетворення залозистої тканини в сполучну. Іншими словами – рубцювання підшлункової. У цьому випадку існує ймовірність виникнення фіброми.
  • Дистрофічні. Функціональність органу знижується в результаті заміни здорових клітин підшлункової залози на ліпоїдні.
  • Симптоми

    Часто фахівець під час проходження ультразвукового дослідження фіксує зміни не завдяки скаргам пацієнта. Це пов’язано з тим, що в деяких випадках хвороби протікають безсимптомно.

    При ДІ спостерігаються симптоми:

    • відсутність або різке зниження апетиту;
    • диспепсія (функціональний розлад) шлунка і кишечника, що проявляється діареєю або запором;
    • хворобливі відчуття праворуч або ліворуч верхній частині живота (підребер’ї);
    • нудота, а також неодноразова блювота, яка може і не принести полегшення;
    • при візуальному огляді спостерігається блідість шкіри і слизової нижньої повіки, втрата маси тіла, погіршення стану м’язів (дистрофія).

    Анамнез може не підтвердити панкреатит – залозу оточують кілька органів, які при захворюванні можуть давати схожі симптоми. Внаслідок цього діагностика повинна проводитися комплексно. Але в пріоритеті залишається УЗД підшлункової залози і всього ШЛУНКОВО-кишкового тракту.

    У разі гострої форми запалення, ультразвукове дослідження зафіксує збільшені розміри, нечіткі контури, а також розширення магістрального каналу і порушення в селезінці, печінці, а також жовчному міхурі (часткові або повні).

    При наявності пухлини спеціаліст побачить на моніторі помітні вогнища порушень тканини, але при невеликих новоутвореннях контур підшлункової залишиться колишнім. Тоді застосовується ще один діагностичний метод – біоптат (біологічний матеріал, отриманий шляхом біопсії). Пухлини великого розміру фахівець визначає відразу – при таких новоутвореннях спостерігається деформація.

    Способи діагностики

    Метод ультразвукового дослідження визначить стан щільності тканини, можлива зміна однорідності, а також наявність запалення.

    Поставити точний діагноз ДИПЖ можна в разі призначення і проведення деяких додаткових досліджень, під час яких хворий здає кров на біохімічний аналіз, а також проходить ендоскопію. Такі обстеження збільшують відсоток точності правильного діагнозу. Обов’язковими процедурами вважаються пальпація, візуальний та інструментальний огляди, анамнез.

    Діагностика ДИПЖ полягає у наступних кроках пацієнта:

    • здати кров для загального аналізу, а також для визначення рівнів глюкози та ферментів;
    • здати сечу для виявлення ферментів і відповідність пропорцій інгібітора до трипсину;
    • пройти ультразвукове дослідження всіх органів шлунково-кишкового тракту;
    • зробити комп’ютерну томографію;
    • ЭРПХГ – ендоскопічна ретроградна панкреатохолонгиография. Процедура проводиться під наркозом для визначення стану проток підшлункової.

    Способи лікування

    Будь-яке лікування за ДПИЖ, призначається тільки після ретельно проведених діагностичних заходів, які підтвердять зміни. Методи лікування поділяють на:

    • медикаментозний;
    • народний;
    • хірургічний.

    Медикаментозний

    Даний вид лікування, що передбачає індивідуальний підхід до кожного з видів захворювання підшлункової. Комплекс розроблених процедур усуне больові відчуття, допомагає організму боротися з проблемою і зніме або зменшить навантаження на орган.

    Це антибіотики, знеболюючі препарати і ферменти, а також інгібітори.

    Купірує больовий синдром Но-шпа, Атропін зменшить кількість ферментів, а Креон або Фестал знизить функціональне навантаження і вилікує ферментну недостатність.

    Народний спосіб

    Домашня терапія може служити на благо тільки як доповнення (народні способи повинні входити в комплексне лікування).

    Ефективні рецепти:

  • Збір з полину і квіток ірису. По 20 г кожного сухого рослини змішати і додати 1 л води. Закип’ятити суміш, після остудити. Приймати місяць по півсклянки за 15 хвилин до їжі.
  • Настоянка родіоли рожевої. На півлітра горілки береться 50 г сухої речовини. Суміш настоюється доби в темному місці. Приймати 20 крапель перед їдою 3 рази на день два тижні.
  • Трав’яний збір. По 10 г звіробою, коріандру і оману, а також кропу і м’яти насипається в 2 л киплячої води. Потім перемішується і настоюється добу. Приймати ? склянки до їжі протягом місяця. Зберігати настоянку потрібно в холодильнику, але не більше 3 діб. Після, готувати свіжу порцію.
  • Хірургічне втручання

    У разі поразки більше половини підшлункової залози — хірурги можуть наполягати на проведенні операції, для свідчення якої повинні бути ще кілька факторів:

    • виникнення в жовчних конкрементів – каменів щільного освіти;
    • велика кількість рідини;
    • наявність абсцесів або вогнищ некрозу;
    • відсутність остаточного одужання пацієнта після застосування консервативної терапії.

    Дієта

    При дотриманні дієти рекомендуються наступні страви: каші, нежирні молочні продукти, фрукти і овочі, пісне м’ясо, а також риба. З цих страв можна приготувати достатню кількість смачних і корисних страв, і не нашкодити здоров’ю.

    Виключити потрібно алкоголь в будь-якому вигляді. Алкоголь – отрута для підшлункової залози. Не можна вживати копченості – ковбаси, балик, копчену рибу. Особливо небезпечний для здоров’я в даний період часу шашлик. З раціону харчування доведеться прибрати консерви і приправи. Ні в якому разі не можна вживати занадто солодке і дуже солону їжу.

    Смажені страви категорично заборонені. Харчуватися потрібно маленькими порціями, їжу готувати на парі або варити. Можна запікати в духовці і готувати в мультиварці. Виключити перекуси і переїдання, які для даного випадку небезпечні. Харчуватися слід дрібно, ретельно пережовуючи їжу в спокійній обстановці, не поспішати.

    Ускладнення

    Хвороби підшлункової залози, при яких присутні дифузні зміни, що можуть викликати такі важкі ускладнення:

  • Дуоденальний стеноз – просвіт дванадцятипалої кишки звужується через тиску на неї підшлункової, яка збільшилася у розмірах завдяки патології.
  • Виникнення пухлин, а також кіст.
  • Абсцес – гнійне запалення.
  • Розвиток плевриту, пневмонії. Це відбувається із-за попадання інфекції в кров.
  • Внутрішні кровотечі.
  • Профілактика

    Щоб виключити або зменшити ризик погіршень в тканинах залози, потрібно прийняти кілька профілактичних заходів:

    • побороти шкідливі звички та виключити вживання дуже жирної їжі, тим самим поліпшити функціональність підшлункової залози;
    • дотримуватися режим дробового харчування;
    • виключити переїдання;
    • включити в раціон спеціальні трав’яні чаї. Але зловживати ними не варто. Досить пити чай протягом місяця 2 рази на рік;
    • проходити профілактичний огляд не рідше 1 рази в рік.

    Профілактика зменшить ризик порушень підшлункової залози, виникнення патологій і наслідків, які часто вимагають хірургічних рішень.

    Дифузні зміни в окремому розгляді — не хвороба, тому лікувати саме цей вид патології не потрібно.

     

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя