Дифузний нейродерміт: симптоми і лікування

Зміст:1. Причини появления2. Симптоми дифузного нейродермита3. Лікування дифузного нейродермита3.1. Як лікувати народними методами4. Профілактика захворювання

Дифузний нейродерміт відноситься до хронічних захворювань шкіри, в основі якого лежать алергічні прояви. Алергічна природа захворювання може бути обумовлена нервово-психічними розладами, порушеннями гормонального тла, процесів метаболізму, а також наслідком захворювання внутрішніх органів. Тіло покривається висипом, що супроводжується сильним свербінням і палінням. При розчісуванні уражених ділянок на тілі утворюються дрібні ранки і мікротріщини, через них у верхні шари епідермісу потрапляє інфекція і провокує більш тяжкий перебіг захворювання.

Причини появи

До вже перерахованих раніше причин дифузного нейродерміту (гормональні та метаболічні розлади, стреси, захворювання внутрішніх органів) можна віднести і ряд інших чинників, які негативно позначаються на стані здоров’я:

  • стійка інтоксикація організму внаслідок отруєння медикаментами або продуктами харчування;
  • генетичний фактор;
  • дисбактеріоз;
  • неповноцінне харчування та інше.

Симптоми дифузного нейродерміту

Дифузний нейродерміт виникає швидко, першим симптомом захворювання є сильний свербіж тіла. Зони ураження шкіри проявляються в хаотичному порядку, не маючи чітко виражених меж. При подальшому перебігу захворювання уражаються всі великі площі шкіри тіла людини. До симптомів дифузного нейродерміту відносять і надмірну сухість шкіри, її посилену пігментацію (шкіра стає значно темніше). Поверхневі шари шкіри ущільнюються, стає більш помітним і структурованим шкірний малюнок.

На наступному етапі розвитку хвороби шкіра покривається лусками і корочками. Найбільш сильно піддається поширенню захворювання особа, верхня частина грудей і шиї, ліктьові, колінні згини суглобів. У випадках, коли шкіра дуже сильно інфікована, вона стає схожа на одне велике пляма, при цьому кордонів між окремими папулами практично не залишається, вони перетікають один в одного. У більш важких формах нейродерміту висипання можуть з’являтися на вже раніше уражених ділянках.

Крім усього іншого, до симптомів захворювання додаються і вторинні ознаки: депресивні стани, невротичні розлади, порушення сну. Захворювання довго лікується, повне одужання в деяких випадках може не настати, а саме захворювання переходить в хронічну форму.

Лікування дифузного нейродерміту

Лікування дифузного нейродерміту проводиться на основі результатів діагностики та індивідуальних особливостей пацієнта. Для досягнення максимального ефекту при боротьбі з нейродермітом важливо підходити до лікування комплексно.

Медикаментозне лікування спрямоване на усунення зовнішніх симптомів і благотворний вплив нервової системи, гормонального фону та метаболічних процесів. Хворому призначають заспокійливі препарати у формі таблеток (препарати брому, валеріани, аміназин, афобазол, фитосепт та інше) або ін’єкцій (новокаїн, новокаїнові блокади). Для підтримки організму призначають вітаміни (тіамін, ретинол, аскорбінова кислота, нікотинова кислота). Оскільки дифузний нейродерміт носить алергічний характер, то пацієнту для лікування призначають антигістамінні (діазолін, супрастин, кларитин). Підшкірно можуть вводити біопрепарати (ін’єкції з екстрактом алое, гістаглобулін, пірогенал та інше). Гормональні препарати на основі кортикостероїдів призначають малими дозами, також можуть прописувати протизапальні препарати.

Фізіотерапія дає хороший ефект при поєднанні її з медикаментозним лікуванням. При лікуванні дифузного нейродерміту використовують наступні види фізіотерапії:

  • сольові та хвойні ванни;
  • сугестивна терапія;
  • грязелікування;
  • електросон;
  • теплолікування.

Як лікувати народними методами

Народне лікування також дає позитивну динаміку, за умови, що компоненти лікарських засобів не викликають у пацієнта додаткової алергії.

Ванни Ванни сприяють зменшенню свербіння, заспокоєнню нервових клітин, зняттю запалення шкіри.

  • Приготувати концентрований відвар з ромашки, череди, подорожника, м’яти з розрахунку 200 грамів суміші трав на 1 літр води.
  • Кип’ятити відвар доти, поки його об’єм не зменшиться в 2 рази.
  • Процідити, додати у ванну.
  • Тривалість процедури – 20 хвилин.
  • Мазі Мазі від нейродерміту готують на основі тваринного жиру з додаванням до нього кашки з лікарських трав.

  • Будь-який з компонентів (хвоя, обліпиха, подорожник) промити і подрібнити блендером.
  • Додати тваринний жир, перемішати.
  • Змащувати уражену шкіру 2 рази в день.
  • Профілактика захворювання

    З метою профілактики нейродерміту важливо дотримуватися режиму праці та відпочинку, користуватися якісними косметичними засобами і продуктами побутової хімії, здійснювати контроль психо-емоційних станів, проводити своєчасне лікування хвороб внутрішніх органів.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя