Що це таке? Вроджене порушення здатності розуміти написаний текст і подальші проблеми з читанням називають «дислексією».
Дислексія виникає в результаті нейробіологічних особливостей людини. Вона не визнана захворюванням психологічної або фізіологічної природи.
Людина з даним порушенням володіє необхідним для повноцінного життя рівнем інтелектуального і мовного розвитку. В російській та англо-американської клінічної психології існують відмінності у визначеннях дислексії.
Так, в англо-американській психології дислексія означає труднощі не тільки в розумінні тексту, але і в освоєнні мистецтва листи. У російській клінічної психології для порушення здатності до листа існують окремі терміни: дисграфія і дисорфография.
Симптоми дислексії
Дислексію, і її відповідні симптоми виявляють в ранньому віці, коли дитина тільки починає опановувати навички читання. Дитині з даним порушенням вкрай важко освоювати букви і їх звучання. Він нерідко плутає близькі звуки, наприклад: Д-Т, Б-П, Г-К і т. д.
Звичайно, кожен дошкільник на етапі вивчення букваря може плутати букви і їх звукові значення, але дитина з дислексією при будь-якому процесі навчання явно не зможе освоїти читання так само швидко, як і його однолітки.
Найчастіше проблеми з читанням з часом стають менш помітні. У підлітковому віці школярі вже можуть цілком стерпно сприймати написаний текст і читати майже так само швидко, як і діти без дислексії. Подібні навички досягаються людиною з дислексією завзятими заняттями, часом з фахівцем, який може адекватно побудувати навчальний процес.
На жаль, багато діти і підлітки, які страждають від дислексії, читати не люблять, що, звичайно, сильно гальмує процес розвитку у них навичок розуміння тексту. Варто пам’ятати, що не кожна дитина, у якого виникли деякі труднощі з читанням, розумінням звуків і їх визначенням, страждає дислексією.
Діагностувати цей стан може лише кваліфікований лікар, але є ряд ознак, які можуть вказати на наявність порушення, наприклад:
- дитина намагається читати книгу дивним чином, приміром, підносить її занадто близько, повертає голову при читанні, читає одним оком і т. д.;
- швидко втомлюється при спробах зрозуміти букви та їх звукове значення;
- дитина плутає близькі за звучанням літери;
- відчуває труднощі у правописі;
- скаржиться на головні болі при виконанні домашнього завдання, пов’язаного з текстом;
- дитина відчуває труднощі у вивченні нових або довгих слів;
- страждає порушенням координації;
- виявляє ознаки гіперактивності і т. д.
Перераховані вище ознаки дислексії можуть ставитися до інших захворювань, наприклад, до нечіткості зору або вегетосудинної дистонії, тому для правильної діагностики дислексії необхідна консультація лікаря.
Люди з вродженою дислексією хоч і не здатні до швидкого читання і мають певні проблеми з розумінням тексту, але вони найчастіше чудово компенсують дану особливість. Вже в початкових класах школи у дитини з дислексією може проявитися музичний або художній талант. Іноді такі діти сильні в математиці та інших точних науках.
Причини дислексії
Досі точно не відомі механізми розвитку і причини дислексії. Вчені та лікарі пов’язують появу цього порушення з спадковістю, що було доведено в дослідженнях з однояйцевыми близнюками.
Було виявлено, що дислексія успадковується в 55% випадків в середньому. Крім того, вчені визначили гени, які викликають зміни в тих зонах головного мозку, які відповідають за читання і розуміння тексту. З цієї причини дислексія може бути з часом віднесена до категорії генетичних патологій.
Крім вродженої дислексії, існує і набута. Вона виникає в результаті травм головного мозку і часто супроводжується іншими порушеннями, наприклад, нездатністю людини виразно говорити.
Читайте також:
- алалія – порушення здатності говорити;
- дизартрія – порушення мовлення.
Діагностика дислексії
У більшості випадків дислексія виявляється у дітей у початкових класах школи. Дане порушення є складним для діагностики, так як фахівцю необхідно прийняти до уваги безліч факторів.
У ході діагностики оцінюється швидкість і якість читання, показники порівнюються з аналогічними показниками інших дітей. Виникли помилки при читанні обов’язково виділяються і лікар оцінює їх важливість в діагностичних цілях. Крім того, оцінюються здатності дитини відтворювати мова, розуміти інформацію на слух і тактильним способом. Також оцінюється пам’ять та увагу дитини.
Подібні заходи нерідко проходять у формі гри, так як це дозволяє дитині розслабитися і захопитися процесом, що сильно впливає на оцінювані показники. Крім цього, сам дитина повинна бути в хорошій формі. Для цього йому потрібно виспатися, добре поїсти перед тестуванням, бути в хорошому настрої, а також не хворіти.
Отримані оцінки ретельно аналізуються фахівцем. Після цього приходить черга батьків, так як дислексія часто передається у спадок. Фахівець проводить опитування батьків, збираючи сімейний анамнез. У разі наявності дислексії у інших членів сім’ї, лікар бере це до уваги при подальшій оцінці отриманих результатів.
Корекція дислексії
План корекції дислексії для кожної дитини підбирається індивідуально з урахуванням особливостей його стану. В першу чергу, необхідна корекція навчального процесу, що дозволить дитині, у якого не так давно була діагностована дислексія, влитися в навчальний процес без особливих труднощів.
Учителі повинні розуміти, що перед ними не дитина з відставанням у розвитку, а здібний учень з особливістю сприйняття.
Необхідно також провести правку психологічного настрою самої дитини, щоб він розумів свій стан і міг донести знання про нього до інших людей. Найчастіше, корекція дислексії успішно проводиться з участю логопеда. Лікар, залежно від стану дитини, підбере найбільш підходящу методику вивчення слів і зможе провести грамотну роботу, яка дозволить згладити стан дитини.
Завдяки своєчасній і успішної корекції дислексія у дорослих людей може бути слабкою, що зовсім не буде заважати в особистому житті, роботі чи навчанні.
