Практично всі захворювання органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту супроводжується як мінімум відчуттям сильного дискомфорту, але найчастіше відзначаються нудота, біль та інші симптоми, які сигналізують про порушення нормальної діяльності шлунка – диспепсії. Однак цей синдром може бути не тільки сукупністю ознак захворювань, але і самостійною патологією. Диспепсія – що це таке, які її симптоми? Лікування цього стану буде прямо залежати від чинників, що спровокували його.
Особливості цього синдрому
Зміст
- 1 Особливості цього синдрому
- 2 Види диспепсій
- 3 Симптоматика
- 4 Причини і фактори ризику
- 5 Діагностика
- 6 Лікування
- 7 Профілактика
- 8 Як лікувати хронічний розлад шлунка?
- 8.1 Відео – Функціональна диспепсія і хронічний гастрит
Слово «диспепсія» перекладається з грецької як «порушення травлення». Тобто при такому стані шлунок переварює їжу з працею. Часто цей процес супроводжується болями, локалізованими у верхній ділянці живота. Зазвичай цей стан пов’язаний з так званими функціональними розладами процесу травлення з-за недостатньої кількості травних ферментів. Однак він може розвинутися і через органічного ураження шлунка.
Зазвичай диспепсія – це комплекс різних симптомів, сукупність яких буде залежати від того, яким захворюванням ШКТ страждає людина. Також диспепсія може виникнути і без видимих причин.
Лікарі називають диспепсію однією з головних проблем гастроентерології, так як звертаються за допомогою при виникненні синдрому зовсім незначна кількість людей. Як правило, жінки страждають нею в 1,5 рази частіше, ніж представники сильної половини людства. Диспепсія характерна для людей віком 17-35 років.
Диспепсія може бути супутнім синдромом при наступних захворюваннях:
- холецистит;
- виразкова хвороба;
- гастроезофагеальний рефлюкс;
- дуоденіт;
- гастрит;
- панкреатит;
- розвиток новоутворень;
- жовчокам’яна хвороба;
- хвороба Крона.
На замітку! Цікаво, що наявність диспепсії може говорити про розвиток не тільки захворювань ШКТ, але і ряду інших патологій – гіпотиреозу, цукрового діабету, ішемічної хвороби, серцевої недостатності, порушень обміну речовин.
Види диспепсій
Диспепсія в залежності від ряду аспектів класифікується за кількома принципами. В цілому, синдром має два основних види – функціональний і органічний.
Функціональна диспепсія є самостійним захворюванням – при її наявності навіть в результаті повного обстеження лікар не знайде інших патологій ШКТ. Форма супроводжується тільки функціональними розладами.
На замітку! Діагноз «функціональна диспепсія» ставиться близько 40% пацієнтам з усіх звернулися за допомогою до гастроентеролога.
Органічна диспепсія супроводжує іншим країнам захворювань. Зазвичай вона спостерігається при холециститі, інфекціях, отруєннях і т. д. Така форма супроводжується структурними змінами тканин і клітин органів травлення.
Увага! Функціональну та органічну диспепсію слід розглядати окремо, так як вони мають різні ознаки та причини розвитку.
За типом причин виділяють ще декілька форм патології.
Таблиця. Класифікація диспептичних розладів.
ФормаХарактеристика
· бродильна – з’являється, якщо людина є багато вуглеводної їжі (меню містить надмірну кількість солодощів, бобових, випічки, капусти, а також напоїв, отриманих в результаті процесу бродіння – квасу);
· гнильна – розвивається при надмірній кількості білкових продуктів в меню, а також несвіжого м’яса;
· мильна – з’являється на тлі надходження надмірної кількості жирів. Часто виявляється у людей, едящих такі види м’яса, як баранина і свинина.
Симптоматика
При диспепсії можуть бути відзначені наступні симптоми:
- больовий синдром у шлунку, у верхній частині живота;
- печія;
- метеоризм, бурчання в животі;
- утруднене ковтання;
- загальна слабкість організму;
- нудота;
- відчуття повного шлунка, пригнічення апетиту;
- частий рідкий стілець, при цьому калові маси мають бліде забарвлення, часто – пінистий характер, неприємний різкий запах. При гнильній диспепсії запах, відповідно, гнильний, а кал темного кольору. При жирової кал світлий;
- надмірно швидке насичення під час прийому їжі.
Основні ознаки, за якими може бути поставлений діагноз «диспепсія» — це:
- болі і дискомфортні відчуття у верхній частині живота протягом тривалого часу (як мінімум протягом одного тижня кожного місяця);
- відсутність інших патологій ШКТ після проведення ряду досліджень та оглядів;
- немає синдрому роздратованого кишечника, тобто після дефекації полегшення не настає;
- симптоми прогресують.
Увага! При наявності у кале кров’янистих виділень, підвищення температури тіла, запальних процесів діагноз «диспепсія» виключено.
Таблиця. Симптоми ряду форм функціональної диспепсії.
ФормаСимптомы
Причини і фактори ризику
Фактори ризику, що провокують розвиток диспепсії – це:
- зловживання алкоголем і куріння. Згідно зі статистикою, палять в 2 рази частіше страждають диспепсією, ніж відмовляються від нікотину. Притому якщо кинути палити, то моторні функції шлунка швидко відновлюються;
- тривалий період прийому лікарських препаратів. Найчастіше провокують проблеми ШКТ такі засоби як Аспірин, Теофілін, НПЗЗ, антибіотики та препарати, багаті залізом і калієм;
- погрішності в харчуванні, серед яких виділяють зловживання кавою, чаєм, гострим перцем, майонезом, шоколадом, газировками, цитрусовими і т. д.;
- серйозні стреси можуть погіршити роботу органів ШКТ, внаслідок чого і починає розвиватися диспепсія. Люди, схильні до депресивних станів, частіше звертаються за допомогою до гастроентеролога, ніж емоційно стабільні особистості;
- наявність H. pylori. Але інфікування цією бактерією не може вважатися основним фактором, що провокує диспепсію.
Таким чином, головними причинами розвитку диспептичного розлади є:
- надмірна кислотність шлункового середовища;
- порушення моторики кишечника і шлунка;
- неправильне харчування;
- авітамінози;
- отруєння та інтоксикація;
- стреси;
- алергії.
На замітку! Сьогодні диспепсія вважається більшою мірою так званим психосоціальних захворюванням.
Діагностика
Лікарі з метою діагностики причини поганого самопочуття пацієнта при підозрі на диспепсію проводять такі заходи і дослідження:
- збір анамнезу захворювання та життя пацієнта, тобто спроба виявлення початку появи ознак погіршення стану та їх характер;
- лабораторні дослідження крові та калу – клінічні, біохімічні, копрограма і т. д.;
- інструментальні дослідження, в тому числі КТ, колоноскопія, імпеданс-рН-метрія, ЕФГДС, УЗД органів черевної порожнини, оцінка показника рН шлункового соку, манометрія, дослідження на наявність Хелікобактер пілорі.
На замітку! У ряді випадків пацієнт направляється на консультацію до таких фахівців як невролог, кардіолог, психіатр, ендокринолог.
Діагноз «диспепсія» ставиться лікарем тільки у випадку, якщо інші захворювання ШКТ виключені, і тільки на основі всіх зібраних даних.
Лікування
Лікування диспепсії, як правило, симптоматичне і спрямоване на поліпшення моторики шлунково-кишкового тракту. Використовується психотерапія – після активної роботи з психологом диспепсія часто відступає. В цілому, лікування диспепсії може проводитися медикаментозно, а також без використання медикаментів або за рахунок народних коштів.
В якості прийомів немедикаментозного лікування лікарі радять гуляти після їжі протягом півгодини, послаблювати натяг ременя на штанях, тимчасово відмовитися від вправ для тренування преса або знизити їх інтенсивність. Спати бажано на високій подушці. І головне – важливо скорегувати раціон і режим харчування.
Також можуть бути призначені деякі лікарські препарати. Це анальгетики, спазмолітики, ферментативні препарати, блокатори водневої помпи.
На замітку! Зазвичай медикаментозне лікування використовується при наявності патологій ШКТ, спровокували диспепсію, або при виявленні Хелікобактер пілорі.
Що стосується народних методів лікування, то лікарі можуть порекомендувати пити спеціальні напої на основі трав або ягід. Наприклад, зерна кропу можна залити окропом і настояти 20 хвилин (1 ч. л./склянку води), а потім приймати цей відвар перед їжею за 30 мл.
Важливо також постаратися виключити виникнення стресових ситуацій, емоційні перевантаження. Необхідно відмовитися від куріння і алкоголю. Фізична культура – також хороший лікар, але інтенсивні фізнагрузкі протипоказані. Краще вибрати який-небудь комплекс з ЛФК.
Дуже важливо дотримувати правильну дієту. З меню виключаються смажені страви, шкідливі продукти, копченості, ковбаси, солодощі та газовані напої. Їжу потрібно приймати часто і невеликими порціями, і краще готувати на пару або, в крайньому випадку, запікати.
Профілактика
Перебіг захворювання сприятливий, і перемогти диспепсію не складе труднощів, якщо виконувати всі рекомендації спеціаліста. Але, як і будь-яку іншу патологію, її простіше запобігти. Для цього рекомендується:
- вести здоровий спосіб життя;
- правильно харчуватися;
- уникати стресів;
- є тільки свіжі та якісні продукти;
- стежити за режимом дня;
- дотримуватися норм особистої гігієни;
- відмовитися від сигарет і алкоголю.
Людям, що мають схильність до розвитку захворювань ШЛУНКОВО-кишкового тракту, слід регулярно проходити огляд у гастроентеролога.
Як лікувати хронічний розлад шлунка?
Крок 1. Для початку потрібно виявити основні симптоми (лікування диспепсії – симптоматичне).
Крок 2. Важливо розібратися з причинами, що викликають диспепсію і зрозуміти, яка з них могла спровокувати її появу.
Крок 3. Потрібно тимчасово відмовитися від прийому ряду лікарських препаратів або попросити лікаря виписати інші, які не будуть провокувати появу проблем з шлунком.
Крок 4. Медикаментозно диспепсія лікується рідко. Але можна попросити лікаря виписати будь-які препарати для полегшення стану.
Крок 5. Важливо переглянути свій раціон і почати правильно харчуватися.
Крок 6. При наявності хронічного розладу травлення потрібно обов’язково звернутися до лікаря.
Крок 7. Важливо не переїдати – вставати з-за столу потрібно з легким відчуттям голоду.
Крок 8. Потрібно відмовитися від шкідливих продуктів категорії фастфуд і виключити такі напої як газованої води.
Крок 9. З меню виключаються алкогольні напої та каву.
Крок 10. При наявності зайвої ваги рекомендується трохи схуднути.
Відео – Функціональна диспепсія і хронічний гастрит
Диспепсія в цілому не небезпечна для здоров’я пацієнта. Однак вона здатна спровокувати серйозні проблеми, пов’язані з роботою органів ШКТ та шлунка зокрема. При цьому самопочуття хворого буде залишати бажати кращого. Рекомендується стежити за своїм способом життя та харчуванням, піклуватися про здоров’я, і тоді диспепсія не потурбує.