Дисплазія кульшового суглоба виявляється приблизно у 7% грудних дітей, і нерідко проблему виявляють відразу після народження. Ця патологія – порушення у формуванні здорового кульшового суглоба, тому раннє виявлення і своєчасне лікування є запорукою успішного одужання.
Діагностика дисплазії ТБС у новонароджених
Вже під час першого огляду дитини при народженні лікар звертає увагу на наявність ознак дисплазії. До них відносяться:
- виражена різниця в довжині ніжок;
- розбіжність стегнових, пахових і сідничних шкірних складок;
- несиметричне і неповне розведення ніжок, зігнутих в колінах;
- клацання при відведенні стегна.
Ці ж ознаки інформативні і при планових щомісячних оглядах малюка. При необхідності дитині призначають консультацію ортопеда і додаткові дослідження – до 3-хмесячного віку це УЗД, а для старших – рентгенівський знімок тазу і суглобів. Особлива увага приділяється дітям з групи ризику. До неї відносять за наявності загрозливих факторів:
- вага при народженні менше 2 кг і більше 3,5 кг;
- двійня;
- недоношеність;
- сідничне передлежання;
- токсикоз або гормональні особливості у мами;
- перша або пізня вагітність;
- дефіцит вітаміну D і кальцію в період виношування;
- спадкова схильність;
- жіноча стать дитини.
Стадії дисплазії ТБС
До моменту народження тазостегновий суглоб у немовляти ще недостатньо зрілий. Вертлюжну западину не сформована повністю, зв’язки дуже еластичні, і головка стегнової кістки фіксується на місці за рахунок капсули, що оточує суглоб зовні. При дисплазії в суглобі спостерігаються анатомічні зміни, по вираженості яких судять про ступінь порушення:
- предвывих;
- підвивих;
- вивих стегна.
Предвывих – це прикордонне стан між нормальним суглобом новонародженого і явною дисплазією. На цьому етапі вертлюжну западину більш плоска і неглибока, але голівка стегнової кістки залишається на місці.
При підвивиху головка стегна зміщена щодо осі суглоба, зв’язки сильно розтягнуті. Хрящова пластинка кульшової западини не перешкоджає зсуву головки, яка при навантаженні може виходити за межі западини. Підвивих – це і є дисплазія кульшового суглоба у вузькому розумінні.
Найважча форма – вивих стегна. Може діагностуватися як відразу після народження (вроджений), так і бути результатом відсутності лікування легких форм дисплазії. При вивиху головка стегна значно зміщена щодо кульшової западини, суглобова поверхня якої сильно згладжена.
Лікування дисплазії ТБС
Лікування дисплазії – довгий процес, займає 6-9 місяців, так як потрібен час для відновлення суглоба. Тактика терапії вибирається виходячи зі ступеня дисплазії і віку малюка. Застосовують ортопедичні та фізіотерапевтичні методи, ЛФК, масаж. У важких запущених випадках вдаються до операції.
Ортопедичні методи лікування
Ортопедичне лікування – це основа терапії дисплазії, так як ніжки дитини необхідно фіксувати в розведеному стані на тривалий час. Немовлятам до 3 місяців рекомендують засоби, що забезпечують м’яку фіксацію без обмеження рухливості. Використовують широке сповивання з розведенням напівзігнутих ніжок (поза «жабеня»), стремена Павлика, м’які еластичні шини, подушку Фрейка.
З тримісячного віку поряд зі стременами Павлика застосовують і жорстку фіксацію. Використовують гіпсову пов’язку, утримуючу розведені і зігнуті під прямим кутом ніжки, шини Волкова иВиленского.
Електрофорез при дисплазії кульшових суглобів у дітей
Ефективний метод фізіотерапії при дисплазії – електрофорез з кальцієм на область кульшового суглоба. Призначають кілька курсів. Процедура нескладна, і при наявності спеціального апарату для електрофорезу (наприклад, «Элфор») цілком може здійснюватися в домашніх умовах.
Для електрофорезу необхідно підготувати сам апарат, підігрітий лікарський розчин (купити в аптеці), м’які фланелеві прокладки (чохли) під електроди, скляний посуд з теплою дистильованою водою, таймер. Дитину потрібно зручно укласти, одну прокладку змочити у воді, другу – в розчині, віджати. Електроди повинні розташовуватися на передній і задній поверхні суглоба, під анод («+», червоний шнур) підкласти фланель з ліками, під катод – з чистою водою, зафіксувати всі пелюшкою або рушником.
Включити апарат, потім дуже повільно підвищувати силу струму до появи відчуття легкого поколювання. Сила струму для немовлят не повинна перевищувати 5-7 мА. Тривалість процедури 5 хвилин. Немовля не зможе повідомити про «почуття поколювання», тому мамі попередньо варто провести процедуру на собі на ніжній шкірі – наприклад, на ліктьовому згині, і відзначити положення регулятора. Краще, якщо перші кілька сеансів будуть проходити під контролем досвідченого фахівця.
Електрофорез при дисплазії добре комбінується з парафіновими аплікаціями, масажем, лікувальною фізкультурою, а також прийомом вітаміну D3 та препаратів кальцію.
Профілактика дисплазії ТБС у новонароджених
Всім дітям, особливо тим, хто входить в групу ризику вкрай необхідна профілактика дисплазииТБС. Найпростіший спосіб – відсутність тугого сповивання, носіння підгузників (бажано на пару розмірів більше) і використання замість пелюшок звичайного одягу для малюків.
Корисною виявиться гімнастика – систематичне розведення зігнутих ніжок. Процедуру можна проводити при кожному переодягання (300 розведень в добу – рекомендована норма). Такий же ефект дає і носити дитину у слінгах або рюкзаках-кенгуру, але з однією умовою – ніжки дитини повинні бути розведені. Хороший ефект надає регулярне викладання на животик і плавання (теж на животі).
