Дистальний езофагіт: причини, ступеня розвитку, діагностика та лікування

Зміст

  • 1 Чому виникає
  • 2 Ступеня езофагіту
  • 3 Симптоматика
  • 4 Як діагностується
  • 5 Лікування
    • 5.1 Медикаментозна терапія
    • 5.2 Народна терапія
    • 5.3 Раціон харчування
  • 6 Профілактика

Дистальний езофагіт – патологічний синдром, що прогресує в результаті порушеного раціону харчування, частого нервового напруги та інших провокуючих факторів. Захворювання піддається терапії при своєчасному початку курсі лікування.

Хвороба стравоходу має запальний характер. Не завжди є захворюванням, може бути реакцією на гостру їжу. Прояви езофагіту є ознакою ослаблення імунної системи.

Дистальний езофагіт — тривожна патологія, що потребує лікування

Чому виникає

Виділяють провокуючі фактори патологічного синдрому:

  • В результаті дії хімічних і фізичних факторів на стравохід, наприклад, зловживання алкогольними напоями, куріння, гостра їжа.
  • Дистальний езофагіт є професійним захворюванням, що розвивається під дією парів кислот, солей металів.
  • Є одним з клінічних ознак алергічної реакції на продукт харчування.
  • Езофагіт прогресує внаслідок захворювань інфекційного характеру, наприклад, дифтерії.
  • При ослабленні сфінктера в шлунково-кишковому тракті, коли їжа проникає в стравохід. Клінічні ознаки особливо помітні при підвищеній секреції шлункової кислоти в області.
  • Езофагіт дистального характеру розвивається в результаті подразнення стінок стравоходу через застрягли шматочків їжі. Патологічний синдром може пояснюватися випинанням стінки сфінктера.
  • У разі поширення грибкового патогенного мікроорганізму Кандида, провокуючого молочницю в ротовій порожнині. Розвивається при важких стадіях кандидозу.
  • Дистальний езофагіт є вторинною патологією і супроводжує будь-яке захворювання. При частій печії потрібно звернутися в медичний заклад за консультацією.

    Ступеня езофагіту

    Залежно від змін тканин при ендоскопічної діагностичною процедурою, патологічний синдром класифікують на 4 ступені.

  • Запальний процес виражений слабо. Характеризується рихлістю в область контакту шлункового тракту і стравоходу.
  • Відмінною рисою є освіта витягнутих ерозійних, що вражають верхні клітини вогнищ. Допускається виділення ексудату.
  • Осередки одиночного типу зливаються, відзначається виділення ексудату, починається некротичний процес тканин. Уражено не більше половини площі стравоходу.
  • Характеризується ураженням тканин на 5 сантиметрів вглиб шлункового тракту. Стравохід стає вже. Некроз поступово посилюється, утворюється більше виразкових уражень.
  • Зменшений стравохід провокує проблеми для проходження продуктів харчування. За умови відсутності терапії не виключається ймовірність перфорації стравоходу, що може привести до летального результату. Одним з ускладнень патологічного синдрому є рак, що пояснюється переродженням клітин в епітелії слизової.

    Симптоматика

    Головний симптом патологічного синдрому – печія, доставляє безліч неприємних відчуттів. Розвивається після вживання їжі. Проходить, коли хворий встає. Підсилює при фізичних навантаженнях.

    На початкових стадіях розвитку захворювання лікарі відзначають клінічні ознаки:

  • Відрижка, характеризується гірким присмаком.
  • Збільшується робота слинних залоз.
  • Виникають труднощі і хворобливі відчуття в процесі ковтання.
  • Клінічні ознаки відступають, якщо пропити курс лікарського препарату – антациду.

    По мірі розвитку захворювання з’являється більше симптомів:

    • Розвивається больовий синдром в області гортані.
    • Після відрижки з’являється гикавка.
    • Відчуття тяжкості після прийому їжі.
    • Хворобливі відчуття в грудній області.

    Гостра форма патологічного синдрому відрізняється нервовою збудливістю пацієнта, можлива лихоманка.

    Як діагностується

    Діагностика езофагіту дистального характеру може схожістю клінічної картини з іншими патологіями шлунка. Призначається ряд діагностичних процедур, після проходження яких вдається визначити різновид захворювання і провокуючий фактор. Діагностику призначає лікуючий лікар на основі скарг пацієнта і симптомів.

  • Рентгенограма дозволяє простежити, як продукти харчування надходять у стравохід. Для проведення рентгену застосовується особлива речовина.
  • Популярною діагностичною процедурою є ендоскопія, дозволяє визначити ступінь патологічного синдрому. В області стравоходу вводиться зонд з камерою, так вдається отримати зображення на моніторі, зробити висновки про поточний стан шлунка.
  • Вираховується кліренс, коли їжа з шлунку поступово змінюється до нейтрального середовища.
  • При необхідності лікар призначає монометрию, яка дає можливість виявити відхилення в роботі шлунка і кишечника.
  • У шлунково-кишковий тракт вводиться особлива рідина, за допомогою якої можна встановити ступінь радіоактивності.
  • Для постановки діагнозу вистачає ендоскопії. Інші процедури потрібні для встановлення провокуючого фактора захворювання.

    Лікування

    Терапевтичний курс залежить від характеру розвитку патологічного синдрому. Головна мета лікування – усунути клінічні прояви захворювання, знизити ризик рецидиву. Курс лікування має комплексний характер. Застосовуються медикаментозні засоби, рекомендується використовувати методи народної медицини, вносяться корективи в раціон харчування.

    Лікарські препарати дозволяють позбутися від больового синдрому, прибрати дискомфорт, нормалізувати рівень кислотності в шлунково-кишковому тракті, нівелювати дію негативних факторів. Методи народної медицини прискорюють курс лікування, підвищуючи його ефективність. На початкових стадіях розвитку патологічного синдрому можуть використовуватися в якості основного способу лікування.

    Коригування раціону харчування потрібні для нормалізації робота шлунка і кишечника, зниження дратівливості стравоходу. Лікарі радять пропити курс для підвищення імунітету, щоб прискорити процес одужання.

    Медикаментозна терапія

    Курс лікування передбачає використання лікарських препаратів спазмолітичної характеру. Застосовуються засоби для нормалізації кислотності, стимулювання м’язових тканин шлункового сфінктера.

  • Антациди призначаються для обгортування слизової шлунково-кишкового тракту, зменшення подразнення, які впливають на рівень кислотності. Випускаються у вигляді суспензії — Алмагель.
  • Пробіотики дозволяють нормалізувати мікрофлору кишкового тракту, зміцнити імунну систему. Прискорюють лікування і підвищують його ефективність — Лактовіт.
  • Лікарі радять пропити курс вітамінів, щоб підвищити стійкість імунітету.
  • При виявленні високої концентрації грибків, призначається лікарський препарат протигрибкової характеру, наприклад, Ністатин.
  • Правильний курс лікування дозволяє позбутися від неприємних клінічних ознак протягом 7 днів.

    Народна терапія

    Для зупинки запалення, щоб позбутися від симптомів на початковому ступені захворювання, достатньо застосування народних рецептів.

  • Ромашка в комплексі зі звіробоєм допомагає позбутися від печії. Приготований відвар потрібно настоювати протягом 30 хвилин. Приймати за півгодини до прийому їжі.
  • Масло обліпихи має протизапальну і обволікаючу дію. Потрібно приймати з ранку до прийому їжі по 1 столовій ложці. Тривалість курсу лікування визначається тяжкістю патологічного синдрому.
  • Сік картоплі допомагає позбутися від печії, має аналогічне антацидам дію на організм. Потрібно потерти овоч на тертці, за допомогою марлі видавити сік. Потрібно пити раз на добу по 100 мілілітрів перед сніданком.
  • Застосування народних рецептів доцільно на початкових етапах розвитку захворювання або при хронічній формі езофагіту, в додаток до лікарської терапії.

    Раціон харчування

    При запальному процесі потрібно дотримуватися дієти впродовж всього курсу лікування.

  • Харчування повинно мати дробовий характер. Рекомендується споживати їжу невеликими порціями від 5 до 8 разів на день. Переїдання здатне спровокувати подальший розвиток запального процесу.
  • Не допускається вживання гарячої або холодної їжі, це негативно позначиться на слизових стравоходу.
  • Потрібно виключити з раціону харчування будь-які консервовані продукти.
  • Необхідно відмовитися від кави, міцного чаю, газованих і алкогольних напоїв.
  • Страви рекомендується готувати на пару або за допомогою варіння.
  • Слід виключити з раціону харчування на час лікування солодощі і борошняні вироби.
  • В обов’язковому порядку в меню потрібно включити каші, супи, овочі.
  • У раціоні харчування повинно бути більше кисломолочної продукції. Рекомендується уникати бобових культур, жирного м’яса, несолодких фруктів. Дані продукти харчування збільшують кислотність. З напоїв рекомендується віддати перевагу некрепкому чаю, воді, ягодному компоту.

    Профілактика

    Профілактичні заходи езофагіту передбачають виключення провокуючих факторів. При роботі з важкими металами і парами кислот рекомендується змінити професію. У дитячому віці клінічні ознаки езофагіту є алергічної реакції.

    У лікуванні патологічний синдром не потребує. Захворювання зникає самостійно в міру зміцнення імунної системи.

    Профілактика передбачає дотримання рекомендацій:

  • Складання правильного раціону харчування, куди включаються всі необхідні організму вітаміни і мінерали.
  • Потрібно дотримуватися правил гігієна порожнини рота.
  • Рекомендується відмовитися від вживання спиртних напоїв.
  • Замість кави краще пити чай.
  • Потрібно своєчасно лікувати захворювання інфекційного характеру.
  • Слід дотримуватися здорового способу життя, стежити за станом імунної системи, більше часу проводити на повітрі.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Здоровий спосіб життя