Дивертикуліт сигмовидної кишки – поширене захворювання шлунково-кишкового тракту, яке в більшості випадків протікає безсимптомно. Всього у 20% випадків хвороба супроводжується симптомами, які лікарі умовно називають «комплексним розладом кишечника». Більш того, виявляють дивертикуліт найчастіше випадково (при проведенні ультразвукового дослідження кишечника, ендоскопічного огляду сигмовидної кишки або пальпації нижній лівій частині живота). Слід описати, якими симптомами найчастіше супроводжується дане захворювання та методи його лікування сьогодні використовуються в традиційній медицині.
Дивертикуліт сигмовидної кишки
Загальні відомості про захворювання
Зміст
- 1 Загальні відомості про захворювання
- 2 Причини дівертікуліта сигмовидної кишки
- 3 Симптоматика дівертікуліта сигмовидної кишки
- 4 Діагностика
- 5 Лікування
- 5.1 Відео — Дивертикуліт сигмовидної кишки: симптоми і лікування
Сигмовидна кишка розташовується в нижньому відділі кишечнику, з’єднується з прямою і низхідною ободовою кишкою. Має форму, схожу з буквою грецького алфавіту «сигма» з характерним вигином. Середня довжина кишки – близько 70 сантиметрів, ширина – 4 сантиметри (актуально для дорослої людини віком від 18 років і старше).
Дивертикуліт – хвороба, зумовлена випинанням стінки кишечника. Дана патологія найчастіше буває вродженою, але може бути і придбаної. Дивертикули сигмовидної кишки виникають із-за того, що в даному відділі кишечника калові маси набувають свою остаточну щільну структуру, з-за чого і виникає зона підвищеного тиску на стінки. А це доповнюється ще й тим, що в раціоні сучасної людини перевага віддається білкової і вуглеводної їжі, яка побічно є «шкідливою» для перистальтики.
Процеси, які забезпечує перистальтика (моторика) товстого кишечника
Що відбувається при виникненні дивертикул сигмовидної кишки? У більшості випадків це призводить до комплексного розладу функцій шлунково-кишкового тракту, коли у хворого регулярно виникає або запор або діарея, або хронічний дисбактеріоз (так як порожнини дивертикул є сприятливим середовищем для розмноження патогенних бактерій). Тільки варто врахувати, що симптоми проявляються приблизно тільки в 20% пацієнтів з цим діагнозом.
Запор — один з можливих симптомів дівертікуліта сигмовидної кишки
Причини дівертікуліта сигмовидної кишки
Лікарі виділяють три основних фактори виникнення дивертикул (які відносяться не тільки до сигмоподібної кишці, а до всього кишечнику):
- дистрофія тканин кишечника;
- хронічне порушення перистальтики;
- судинні патології (запалюються і збільшуються в розмірах капіляри і вени кишкової стінки, що найчастіше обумовлено атеросклерозом або тромбозом).
Порівняння нормального посудини з уражених атеросклерозом — однією з можливих причин дівертікуліта сигмовидної кишки
Дистрофія тканин кишечника (може порушуватися тільки м’язова, слизова, підслизова тканину або комбінована форма) в більшості випадків виникає в літньому віці, коли стінки просто втрачають свою еластичність. Рідше – це буває наслідком вроджених патологій або перенесених травм/операцій в області живота.
Хронічне порушення перистальтики – найпоширеніша проблема. Виникає на тлі недотримання здорового харчового раціону, зловживання фаст-фудом, білкової, багатої на вуглеводи їжі. Як правило, попередньо у таких пацієнтів діагностують хронічний запор (непрохідність кишечника), що якраз і вказує на скупчення великої кількості щільних калових мас. Все це також доповнюється дисбактеріозом, а дивертикули є ускладненням хронічного порушення перистальтики.
Зловживання фаст-фудом загрожує запорами
Під судинними патологіями лікарі найчастіше мають на увазі атеросклероз, коли зменшується вільний просвіт кровоносних судинах. Ті, в свою чергу, збільшуються в обсязі, виникає зона підвищеного тиску на стінки сигмовидної кишки, від чого і утворюється в результаті дивертикуліт (причому, частіше – множинна його форма).
Також можна виділити наступні фактори ризику, які можуть з високою часткою ймовірності спровокувати утворення дивертикул:
- рідкісне включення в раціон фруктів і овочів (недолік клітковини вкрай негативно позначається на перистальтиці);
Фрукти і овочі
- зловживання їжею, багатої на холестерин (саме це речовина і провокує утворення атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах);
- часте використання проносних засобів (провокує дисбактеріоз);
Проносні засоби
- цукровий діабет (порушується сольовий і водний баланс, із-за чого в кишечнику формуються щільні калові маси);
- зловживання алкогольними напоями (порушення водного балансу).
Алкогольні напої
Довідка! Нерідко ще лікарі виявляють дивертикуліт у вагітних жінок, що обумовлено збільшеним тиском на всі відділи кишечника і уповільненою перистальтикою. Саме тому в період виношування дитини слід консультуватися і з гастроентерологом, проктологом.
Симптоматика дівертікуліта сигмовидної кишки
Лікарі виділяють наступні найбільш часті скарги пацієнтів, які виникають при дивертикуліті сигмовидної кишки:
- хронічні запори (5 – 10 раз на місяць чи частіше);
- часте здуття живота, переміняється діареєю;
Здуття живота
- біль у лівій клубової області (иррадиирущая у бік прямої кишки);
- болі в животі з невизначеною локалізацією (не посилюється при пальпації, може вказувати на появу множинних дивертикул в інших ділянках кишечника);
- комбінований синдром роздратованого кишечника (діарея чергується з запором).
Чергування діареї з запором
При цьому всі вищевказані симптоми можуть бути періодичними, що вказує на їх залежність від поточного раціону пацієнта (а також щільності калових мас).
Симптоматика з плином часу стає більш яскравою, вираженою, так як дивертикули поступово збільшуються в розмірах і зачіпають інші відділи кишечника. При пальпації нижній лівій частині живота прощупується невелике нерухоме ущільнення (навіть при незначному натисканні біль посилюється).
Пальпація живота
Важливо! Після формування інфільтрату виникає високий ризик прориву дивертикули, тобто, появи в сигмовидній кишці отвори, через яке в очеревину будуть просочуватися калові маси. При цьому у хворого різко зростає температура, біль – посилюється і стає ріжучої (із-за запалення). У таких випадках необхідна негайна госпіталізація та проведення операції.
Діагностика
Первинна діагностика дівертікуліта передбачає складання симптоматичної карти пацієнта і проведення пальпації лівої клубової області живота. При підозрі саме на даний діагноз хворого направляють на консультацію до проктолога. У більшості випадків при цьому проводиться ендоскопічне дослідження (через пряму кишку) і УЗД кишечника. Також потрібно здати кров, сечу і кал на аналіз (для визначення патогенної мікрофлори).
Діагностика дівертікуліта сигмовидної кишки передбачає здачу аналізу сечі
Таблиця. Можливі додаткові аналізи і дослідження на предмет наявності дивертикул в сигмовидній кишці.
Найменування исследованияОписание
Іригоскопія
Колоноскопія
Біопсія товстої кишки
Аноректальна манометрія
Зазначені вище методи діагностики здебільшого належать до диференціального аналізу, тобто, проводяться для виключення інших можливих захворювань.
Лікування
Основна мета терапії при дивертикуліті сигмовидної кишки зводиться до профілактики ускладнень і нормалізації роботи всього шлунково-кишкового тракту хворого. Для цього призначаються:
- корекція харчового раціону (збільшення кількості вживаної клітковини);
- прийом проносних засобів (для усунення хворобливої симптоматики та нормалізації роботи травного тракту);
- прийом спазмолітиків (найчастіше – «Дротаверин», для нормалізації перистальтики);
«Дротаверин»
- прийом прокінетиків (наприклад, «Домперидон», для комплексного поліпшення моторики кишечника);
«Домперидон»
- прийом синтетичних ферментів (для більш повного перетравлення їжі);
- прийом антибіотиків (для нормалізації мікрофлори кишечника, яка бере безпосередню участь у розщепленні їжі);
Антибіотики
- помірні фізичні навантаження (нерідко порушення перистальтики обумовлено дистрофією м’язової тканини живота);
- дезінтоксикаційна терапія (призначається при необхідності).
Дезінтоксикація
У більшості випадків зазначені вище рекомендації дозволяють повністю стабілізувати стан хворого, позбутися від симптоматики дівертікуліта. Але при кровотечах може також знадобитися дотримання щадної дієти, прийом препаратів, що підвищують згортання крові.
Хірургічне лікування призначається тільки при важких ускладненнях дівертікуліта, до яких відносяться:
- повна непрохідність кишечнику;
Непрохідність кишечника
- перфорація (прорив) сигмовидної кишки;
- утворення свищів, абсцесів.
Абсцес
Що виконується при операції? Резекція сигмовидної кишки (тобто, її висічення або видалення ділянки з дивертикулами). При своєчасно проведеному хірургічному втручанні подальший прогноз сприятливий. Але потрібно буде згодом скоригувати свій харчовий раціон.
Дивертикуліт сигмовидної кишки – захворювання, при якому відбувається випинання стінки кишечника. Все це в більшості випадків протікає безсимптомно і лише в рідкісних випадках потрібна лікарська допомога. Консервативна терапія передбачає корекцію раціону, прийом медикаментів, спрямованих на нормалізацію перистальтики і профілактику ускладнень. Операція проводиться лише в крайніх випадках, коли виникає реальний ризик для життя людини.
