Зараження грипом
Існує безліч лабораторій по всьому світу, які регулярно займаються поповненням арсеналу вакцин проти грипу і препаратів для його лікування. Вірус грипу є найбільш дослідженим збудником інфекційних захворювань. Варто відзначити, що без епідемії грипу не обходиться ні один рік, а раз на кілька десятиліть поширення епідемії грипу набуває масштаби пандемії.
Вірус грипу має здатність швидко змінювати свою структуру. Такі зміни зачіпають поверхневі білки – антигени, які розпізнає імунна система людини. Імунітет людини, який виробився при контакті з однією різновидом вірусу, не здатний розпізнати іншу, і при зараженні їй починає її розпізнавати лише після повного розвитку захворювання.
Антигенною мінливістю називається здатність вірусу змінювати свою структуру. Саме із-за неї епідемії грипу виникають регулярно. Така регулярність невластива іншим інфекціям і тільки завдяки їй заражаються грипом більшість людей. Антигенна мінливість має два види. Перший — антигенний дрейф, другий — антигенний зрушення.
Антигенний дрейф – це мутації, що зачіпають два основних вірусних білка – гемаглютинін (Н), який забезпечує впровадження збудника інфекції в клітини людини, і нейрамінідазу (N), яка відповідає за вихід мутованих вірусів з клітки.
Виникнення антигенного дрейфу відбувається з-за того, що фермент, який в два рази збільшує вірусну РНК під час процесу створення нових вірусів, не має функції захисту від помилок, що виникають в ході синтезу. Ці помилки призводять до мутації збудника.
Сам же процес антигенного дрейфу призводить до поступової зміни структури вірусу грипу, що призводить до часткового або повного неузнаванию імунною системою людини. Саме з цієї причини виникає необхідність систематично змінювати антигени, що входять до складу вакцин проти грипу.
Антигенні зрушення – являють собою найбільш значні зміни антигенного складу вірусу. Сприяє виникненню антегенных зрушень те, що грип здатний вражати не тільки клітини людини, але і тварин:свиней, коней, птахів та ін У випадках, якщо в організмі зустрічаються більше одного різновидів вірусу, то відбувається процес обміну цілими генами між вірусами, виробляючи тим самим нові штами грипу, які в більшості випадків є більш агресивними у порівнянні з вихідними. Цей процес і назвали антигенним зрушенням.
Наслідками такого зсуву стали різновиди вірусу грипу, які стали причиною 3-х останніх пандемій: «азіатського грипу H2N2 1957-58 рр., «гонконзького грипу H3N2 1968-69 рр і пандемією, яка виникла в даний час — H1N1. Цікавий той факт, що збудник наймасштабнішою пандемії «іспанки» H1N1 1918-20 рр – виник не за рахунок антигенної зсуву, а за рахунок антигенного дрейфу вірусу, що має особливу специфіку для птахів. Завдяки йому і відбулося виникнення високопатогенного для людини штаму.
На сьогоднішній день найбільшу ефективність мають такі протигрипозні препарати як, осельтамівір і занамівір, які пригнічують активність нейрамінідази. Такі препарати як амантадин та римантадин мають функцію, яка блокує білок M2. Завдяки цьому білку вірус прикріплюється до епітеліальних клітин дихальних шляхів і проникає в них.
Вищезазначені препарати не ефективні по відношенню до двох вищевказаних антигенним процесів. Ці процеси породжують такі штами вірусу, білки яких стійкі до дії цих препаратів. При виникненні процесів антигенного дрейфу і антигенного зсуву позитивний ефект можуть дати тільки препарати, дія яких спрямована на підвищення імунітету інфікованого організму. Такі препарати називаються «імуномодулятори».
Найкращий ефект від прийому цих препаратів досягається в ситуаціях, коли їх починають застосовувати при виявленні перших симптомів інфекції грипу, але вони також здатні полегшити перебіг хвороби при будь-якій її стадії.
Імуномодулятори мають виражений профілактичний ефект. За умови профілактичного застосування імуномодуляторів під час епідемії ризик зараження зводиться до мінімуму. Якщо ж все-таки зараження відбулося, хвороба буде протікати в легкій формі, що збереже працездатність і зведе до мінімуму фінансові витрати на лікування.